П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33086/24
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частина НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір», а також пропущено строк звернення до суду.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає, що ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України “Про судовий збір».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено три вимоги немайнового характеру.
Так, вимога про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за період з 29.01.2020 р. по 31.12.2020 р. є однією позовною вимогою, вимога про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р. є другою позовною вимогою, вимога про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2022 р. по 30.01.2022 р. є третьою позовною вимогою.
Тобто, фактично суд першої інстанції встановив протиправність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення за період:
з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн 00 коп) замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2102 грн 00 коп);
з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн 00 коп) замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2270 грн 00 коп);
з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн 00 коп) замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (2481 грн 00 коп);
Враховуючи вказане, суд не може вважати дану вимогу однією, оскільки фактично за кожний з періодів суди досліджують питання щодо застосування іншого нормативно правового акту.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн. 00 коп.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 4360,32 грн ((3028 х 0,4) х 3 х 150% х 0,8%).
Апелянтом ж надано платіжну інструкція про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Отже для розгляду апеляційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі - 2906,88 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі встановленому ухвалою суду протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Крім того, суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 25.06.2025 року.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 вперше подало апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Станом на 20.08.2025 року недоліки апеляційної скарги в повному обсязі усунуті не були, а тому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
25.08.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 вдруге подано апеляційну скаргу.
В додатках до апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 безпосередньо здійснює оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, вчиняє заходи забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання завдань за призначенням.
Крім того, зазначає, що виникла затримка в асигнування сплати судового збору для подання апеляційної скарги на зазначене рішення. В свою чергу, військова частина НОМЕР_1 робила відповідні заявки на вище командування про виділення коштів на сплату судового збору на подання апеляційної скарги по даній судовій справі.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб'єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт пов'язує об'єктивну неможливість вчасного подання апеляційної скарги, зокрема, із тимчасовою відсутністю коштів для сплати судового збору.
Суд констатує, що доказів на підтвердження відсутності у Військової частини НОМЕР_1 бюджетних асигнувань зі сплати судового збору протягом встановленого положеннями ст.295 КАС України процесуального строку, до апеляційної скарги не додано.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України “Про судовий збір» та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.
Щодо посилання апелянта на обставину введення воєнного стану суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Суд погоджується, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування суб'єктів владних повноважень. Однак сама ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд не заперечує, що обставини введення в Україні воєнного стану і залучення особового складу військової частини до дій щодо захисту Вітчизни могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього публічного органу.
При цьому, суд враховує, що апелянт подав первісну апеляційну скаргу у строк, встановлений ст.295 КАС України, а після повернення вказаної апеляційної скарги повторно звернувся до суду у дводенний строк, що свідчить про відсутність зволікань апелянта у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Однак, з огляду на те, що скаржником повторно не усунуто недоліки, котрі були підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу; суд доходить до висновку, що вказані обставини окремо не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, на можливість поновлення строку звернення до суду.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання наданням доказів доплати судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього доказів.
Керуючись ст.ст. 196, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук