26 серпня 2025 року Справа № 160/22631/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І.,
представника позивача представника відповідача Петрушевської І.О., Шарамка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
05.09.2023 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок щодо неналежного розгляду заперечень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 05.05.2023 №17871/14.10-13;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 № 0/115770407, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафу у сумі 1330736,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено процедуру розгляду матеріалів камеральної перевірки, оскільки: 1) розгляд матеріалів камеральної перевірки здійснювався частиною членів комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області у режимі відеоконференції, що не передбачено порядком роботи комісії, у зв'язку з чим не усі заперечення позивача щодо висновків перевірки були дійсно заслухані та належним чином вивчені членами комісії; 2) головуючим на засіданні була начальник управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а не заступник керівника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як це закріплено порядком роботи комісії; 3) матеріали перевірки, заперечення до акта камеральної перевірки були розглянуті не усіма членами комісії, які підписали Протокол засідання постійно діючої комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок від 15.05.2023 №159; 4) у Протоколі №159 не зафіксовано позицію кожного члена комісії, які його підписали; 5) у Протоколі №159 не зафіксовано результатів обговорення членами комісії доводів, що були викладені у запереченнях Управління, що свідчить про формальний розгляд матеріалів перевірки; 6) не було встановлено усіх обставин спірних правовідносин.
Мотивуючи протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає, що на момент його прийняття на усій території України було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), що відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України виключало правові підстави для застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України. Водночас вважає, що ним були виконані вимоги підпункт 69.18. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та своєчасно подано на реєстрацію податкові накладні. Направлення Управлінням на реєстрацію податкових накладних саме 11.05.2022 (податкова накладна від 28.02.2022 № 2, від 31.03.2022 № 3, від 30.04.2022 № 4) підтверджується роздруківкою скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми «М.Е.Dос», котрі визнаються належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних, проте від відповідача не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані про відмову в такій реєстрації. Посилається також на неврахування контролюючим органом у даному випадку відсутності вини позивача, а також наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що звільняють Управління від відповідальності (військова агресії російської федерації проти України та постійні ворожі атаки).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023, справа була розподілена та 06.09.2023 передана судді Пруднику С.В.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Прудник С.В.) від 15.11.2023 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дії протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 року № 0/115770407, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафу у сумі 1330736,28 грн. (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 28 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 апеляційні скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/22631/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог скасовано, а справу №160/22631/23 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року залишено без змін.
У постанові про направлення справи на новий розгляд Верховним Судом зазначені наступні доводи:
- оскільки у цій справі податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених у період з 28 лютого 2022 - 30 червня 2022 року, вересень 2022 року, виникло внаслідок порушення позивачем саме строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, і відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, правомірним є притягнення його до відповідальності на підставі і в розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, який був чинним на час прийняття податкового повідомлення-рішення;
- помилковими є висновки судів попередніх інстанцій, що пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України прямо вказує на обов'язок контролюючого органу під час розрахунку штрафних санкцій за вчинене позивачем порушення застосовувати розміри, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
- в межах цієї справи податкові накладні складені у період з 28 лютого 2022 - 30 червня 2022 року, вересень 2022 року, тобто, граничний строк їх реєстрації визначав саме пункт 201.10 статті 201 ПК України. Встановлений граничний строк реєстрації цих податкових накладних закінчився до набрання чинності пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що, відповідно, унеможливлює вважати вже закінчені строки продовженими або такими, що розпочалися знову;
- у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій констатовано порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, проте помилково вказано на необхідність під час розрахунку штрафних санкцій за вчинене позивачем порушення застосовувати розміри, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України;
- правильність здійсненого розрахунку розміру штрафних санкцій дійсно входить до предмета доказування у спорах цієї категорії, оскільки є наступним питанням після висновку про наявність з боку позивача податкового правопорушення, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій;
- колегія суддів зазначає, що на увагу заслуговують доводи позивача щодо наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), як такі, що не отримали належної оцінки ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій.
16.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/22631/23 та передані на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовському Р.З.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 прийнято до провадження судді Голобутовського Р.З. адміністративну справу №160/22631/23; призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 15 липня 2025 року о 10:20.
04.07.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що у межах цієї справи штрафні санкції до позивача були застосовані на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період з 28 лютого 2022 - 30 червня 2022 року, вересень 2022 року, реєстрація яких відбулась 31 жовтня 2022 року. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася і триває станом на цей день. У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу. Якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок, в тому числі й щодо своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 120-1 ПК України, до цього платника податків не застосовується. Станом на дату подання відзиву на позовну заяву заяви в Порядку №225 від позивача не надходило до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим. Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Наразі у матеріалах справи відсутні докази для застосування у цій справі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, який звільняє платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Адже відсутні докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України та/або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат для отримання сертифікату та самого сертифікату ТПП про підтвердження існування саме для позивача форс-мажорних обставин, через які позивач не міг виконати свій обов'язок передбачений ПК України щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних.
11.07.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що 25.02.2022 наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 583-К «Про запровадження дистанційної роботи» було встановлено дистанційний режим роботи для всіх працівників усіх підрозділів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Миколаївській, Херсонській, Одеській областях з 28.02.2022. 13.03.2022 відносно внутрішніх серверів, що функціонували у будівлі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, відбулась кібератака, спрямована на отримання віддаленого доступу до серверів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв?язку з чим станом на 13.03.2022 було втрачено доступ до двох серверів, які перебували у користуванні Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Внаслідок зазначеної кібератаки було зламано та змінено паролі користувачів та адміністратора системи. Усі файли, що перебували на серверах, були у зашифрованому вигляді і по сьогоднішній день не можуть бути використані працівниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Також було втрачено можливість повноцінного функціонування Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення. 15.06.2022 внаслідок одного з обстрілів міста Миколаєва було пошкоджено будівлю Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у м. Миколаєві і, зокрема, кабінет, у якому працював головний спеціаліст, що відповідав за подання та реєстрацію податкових накладних, а також безпосередньо знаходився комп?ютер зі встановленою програмою «М.E.Doc». Окрім наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», питання звільнення від фінансової відповідальності регулюється також нормами ПК України. Відтак, на переконання міжрегіонального управління юстиції, контролюючий орган помилково не врахував норму підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112.8 ПК України та не встановив, що у даному випадку наявні всі обставини, за яких Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мало бути звільнене від фінансової відповідальності за нібито вчинення податкового правопорушення. У позовній заяві у цій справі міжрегіональне управління юстиції посилалось на дефекти процедури розгляду заперечень до акту камеральної перевірки, зокрема на те, що під час засідання вказаної комісії аргументи та міркування Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо спростування висновків акту камеральної перевірки взагалі не обговорювались членами комісії. Зазначена ситуація призвела до того, що комісією не було встановлено того факту, що листом від 18.10.2022 міжрегіональне управління юстиції звернулося до Головного управління ДПС у Волинській області з проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію зазначених накладних, беручи до уваги те, що податкові декларації з податку на додану вартість зареєстровані вчасно, кошти перераховані на державні рахунки в повному обсязі. Крім того, помилковим є міркування контролюючого органу про те, що заява відповідно до Порядку №225 мала подаватися до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у 2022 році за податковою адресою знаходилось на податковому обліку ГУ ДПС у Миколаївській області.
У подальшому розгляд справи перенесено на 29.07.2025.
У підготовче засідання, призначене на 29.07.2025 прибули представники сторін. Судом закрито підготовче засідання у справі та перейдено до розгляду справи по суті. Після надання пояснень представниками сторін судом відкладено розгляд справи по суті на 26.08.2025.
У судове засідання, призначене на 26.08.2025, прибули представники сторін, підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог скасовано, а справу №160/22631/23 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року залишено без змін.
Таким чином, новому розгляду підлягає питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0/115770407 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафу у сумі 1330736,28 грн.
Судом встановлено, що фахівцем Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку підприємства Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Під час камеральної перевірки встановлено, що у порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем допущена затримка реєстрації наступних податкових накладних:
- податкова накладна №9 від 30.09.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки - 16, сума ПДВ за ПН/РК - 949 166,84 грн., розмір штрафу, % - 20; сума ШС - 189833,37 грн.;
- податкова накладна №2 від 28.02.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки - 109, сума ПДВ за ПН/РК - 1 155 674,76 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 462269,9 грн.;
- податкова накладна №6 від 30.06.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 108, сума ПДВ за ПН/РК - 745 521,27 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 298 208,51 грн.;
- податкова накладна №3 від 31.03.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 155 412,16 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 62 164,86 грн.;
- податкова накладна №4 від 30.04.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 307 806,19 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 123 122,48 грн.;
- податкова накладна №5 від 31.05.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 487 842,89 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 195 137,16 грн.
Отже, в інформаційних базах ДПС України в автоматичному режимі нараховані штрафні санкції у розмірах 20 та 40 відсотків суми ПДВ на загальну суму штрафних санкцій 1330736,28 грн.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 14.04.2023 №13253/04-36-04-07/43315529 та направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу підприємства.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) отримано акт перевірки 21.04.2023.
05.05.2023 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 17871/14.10-13 було подано відповідачу заперечення на акт камеральної перевірки.
22.05.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за № 0/115770407 було складено податкове повідомлення-рішення (форма «Н»), яким застосовано до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) штраф у сумі 1330736 (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 28 копійок.
22.05.2023 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 22689/14.3-12 подано скаргу в порядку статті 56 ПК України на податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 № 0/115770407, що була адресована Державній податковій службі України.
03.08.2023 Державною податковою службою України за № 9388/5/99-00-06-03-01-05 винесено рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 № 0/11577040 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без змін, а скарга Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишена без задоволення.
Питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 року № 0/115770407 є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України діяв карантин, який було відмінено 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651.
Законом України № 591-IX від 13.05.2020 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом п. 521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, який набув чинності 27.05.2022, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України були внесені зміни, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Відповідно до абзаців 2, 3 п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків і зборів до 31.07.2022.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
У подальшому Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90.
Так, згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні санкції не застосовуються за порушення строків реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у період з 01.03.2020 по останній день календарного місяця, у якому закінчилась дія карантину.
Проте, вказана норма припинила свою дію з 27.05.2022 на підставі Закону України №2260-IX від 12.05.2022, яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, та який набрав чинності з 27.05.2022.
Отже, за змістом зазначених приписів:
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених у період дії п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), граничний термін реєстрації яких припадав на період до 24.02.2022, є 27.05.2022;
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), є 15.07.2022 включно;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених після 27.05.2022 до 16.01.2023, визначаються у загальному порядку відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, тобто тих, строк реєстрації яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-1Х - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
З матеріалів справи встановлено, що усі податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, зареєстровані позивачем із порушенням граничного терміну, відображені в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафу до спірного податкового повідомлення-рішення, складені як до 01.06.2022 року так і після 01.06.2022 року:
- податкова накладна №9 від 30.09.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки - 16, сума ПДВ за ПН/РК - 949 166,84 грн., розмір штрафу, % - 20; сума ШС - 189833,37 грн.;
- податкова накладна №2 від 28.02.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки - 109, сума ПДВ за ПН/РК - 1 155 674,76 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 462269,9 грн.;
- податкова накладна №6 від 30.06.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 108, сума ПДВ за ПН/РК - 745 521,27 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 298 208,51 грн.;
- податкова накладна №3 від 31.03.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 155 412,16 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 62 164,86 грн.;
- податкова накладна №4 від 30.04.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 307 806,19 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 123 122,48 грн.;
- податкова накладна №5 від 31.05.2022 року, дата реєстрації ПН/РК - 31.10.2022 року 2:58, кількість днів затримки 109, сума ПДВ за ПН/РК - 487 842,89 грн., розмір штрафу, % - 40; сума ШС - 195 137,16 грн.
Згідно з переліком податкових накладних, зазначених у акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0/115770407):
- в рядках 1,2, 3,4 зазначені податкові накладні, граничний термін реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), тобто які мали бути зареєстровані до 15.07.2022 включно. Має місце несвоєчасна реєстрація відповідних податкових накладних. Вказані накладні виписані до початку дії п. 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, введених в дію Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, відтак відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України;
- в рядках 3,6 зазначені податкові накладні, які мали бути зареєстровані в загальному порядку, проте має місце несвоєчасна реєстрація відповідних податкових накладних. Вказані накладні виписані до початку дії п. 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, введених в дію Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, відтак відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Щодо доводів позивача, які обґрунтовуються положеннями частини першої статті 58 Конституції України в ракурсі зворотної дії в часі пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки такий пом'якшує відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшено розмір штрафу), суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього».
Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно правовому акті, який пом'якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.
Водночас Закон № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктами 89 та 90 не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюється на правовідносини, які виникли з 24 лютого 2022 року.
Вказівка про надання нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі має бути чіткою та однозначною.
Як правило, при наданні нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі вказується конкретна дата з якої правовідносини регулюються саме у визначений таким нормативно-правовим актом (пунктом, частиною, статтею) спосіб.
Отже, суд не погоджується з доводами щодо можливості ретроспективного застосування положень пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та вказує, що такі висновки є помилковими.
Зазначений підхід повною мірою узгоджується та відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, а строк затримки їх реєстрації впливає на визначення розміру штрафної санкції.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини щодо порушення строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України (до внесення змін Законом №2876-IX), є неможливим.
Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 520/24541/23.
Надаючи правову оцінку підставам несвоєчасної реєстрації податкових накладних, суд зважає на таке.
Згідно з інформаційними базами даних ДПС України Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) починаючи з 27.05.2022 по 13.07.2022 здійснені спроби реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 28.02.2022 №2 на суму ПДВ 1155674,76 грн., від 31.03.2022 №3 на суму ПДВ 155 412,0 грн., від 30.04.2022 №4 на суму ПДВ 307 806,0 грн., від 31.05.2022 №5 на суму ПДВ 487 842,89 грн. та від 30.06.2022 №6 на суму ПДВ 745 521,27 грн., в результаті чого платнику були відправлені Квитанції 1 із виявленими помилками - «Документ не може бути прийнятий - закінчення дії форми -28.02.2022. Порушено пункт 3 порядку заповнення податкової накладної: а саме: Документ складено за формою, не чинною на дату реєстрації в ЄРПН».
Починаючи з 13.07.2022 при здійсненні спроб знову зареєструвати зазначені податкові накладні Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) були відправлені квитанції 1 із виявленими помилками - «Документ не може бути прийнятий - Відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала даний документ».
Отже, податкові накладні від 28.02.2022 №2 на суму ПДВ 1 155 674,76 грн., від 31.03.2022 №3 на суму ПДВ 155 412,0 грн., від 30.04.2022 №4 на суму ПДВ 307 806,0 грн., від 31.05.2022 №5 на суму ПДВ 487 842,89 грн. та від 30.06.2022 №6 на суму ПДВ 745 521,27 грн. відправлені Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.06.2022, 13.07.2022, 18.10.2022, 19.10.2022 та 26.10.2022 на реєстрацію в ЄРПН, не отримали статус «Зареєстровано» та відповідно не призвели до зменшення в Системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційної суми (суми ліміту).
Вказані обставини свідчать про те, що платник був обізнаний про те, що податкові накладні від 28.02.2022 №2, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №4, від 31.05.2022 №5, від 30.06.2022 №6, від 30.09.2022 №9 не зареєстровані в ЄРПН, та щодо причин відмови в реєстрації цих податкових накладних. Крім того, слід зауважити, що згідно із запереченнями Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено на реєстрацію в ЄРПН саме зведені податкові накладні: від 28.02.2022 №2 на суму ПДВ 1 155 674,76 грн., від 31.05.2022 №5 на суму ПДВ 487 842,89 грн., від 30.06.2022 №6 на суму ПДВ 745 521,27 грн. та від 30.09.2022 №9 на суму ПДВ 949 166,84 грн.
Відповідно до п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі - Наказ №1307) у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ;
2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ;
3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку №1307;
4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 Порядку №1307.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний 111Н «600000000000», рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Згідно з даними ЄРПН податкові накладні від 28.02.2022 №2 на суму ПДВ 1 155 674,76 грн., від 31.03.2022 №3 на суму ПДВ 155 412,0 грн., від 30.04.2022 №4 на суму ПДВ 307 806,0 грн., від 31.05.2022 №5 на суму ПДВ 487 842,89 грн., від 30.06.2022 №6 на суму ПДВ 745 521,27 грн. та від 30.09.2022 №9 на суму ПДВ 949 166,84 грн. не є зведеними (відсутня відмітка в лівому верхньому куті податкової накладної «Зведена податкова накладна»; реалізація номенклатури товарів/послуг «Послуг населення» на неплатників ПДВ).
Згідно із запереченнями та наданими Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) скріншотами з комп'ютерної програми «M.E.Doc», направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні до сьогоднішнього дня перебувають в статусі «В дорозі/Очікується доставка» та/або «Документ в дорозі, відправлено прямим з'єднанням. Подбайте про прийом повідомлення про доставку», що свідчить про те, що вони не надійшли в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 29.05.2025 зазначив, що на увагу заслуговують доводи позивача щодо наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), як такі, що не отримали належної оцінки ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій.
Судом беруться до уваги доводи позивача щодо наступного.
24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Того ж дня наказом Державної податкової служби України № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» було встановлено простій у роботі ГУ ДПС у Миколаївській області.
25.02.2022 почали фіксувати перші російські диверсійно-розвідувальні групи в місті. їх відстежували та знешкоджували бійці територіальної оборони, правоохоронці, допомагали у цьому й цивільні миколаївці. Цього ж дня в Миколаєві вже було чутно звуки вибухів, а о 20:25, за свідченнями очевидців, було чутно звуки пострілів в Інгульському районі міста. О 22:25 російські війська обстріляли Кульбакине, Херсонське шосе, залізничний склад та частину Корабельного району.
Того ж дня наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 583-К «Про запровадження дистанційної роботи» було встановлено дистанційний режим роботи для всіх працівників усіх підрозділів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Миколаївській, Херсонській, Одеській областях з 28.02.2022. Того ж дня наказом Міністерства юстиції України № 741/7 було запроваджено дистанційну роботу начальнику Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дудіну Тимофію Миколайовичу.
Отже, у дистанційному режимі працювали всі працівники Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у тому числі й керівники міжрегіонального управління з правом першого, другого підпису: Дудін Тимофій Миколайович, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (начальник Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення).
26.02.2022 місто Миколаїв почало готуватися до кругової оборони міста. За повідомленням начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, зі сторони Каховки Херсонської області було зафіксовано прорив російських військ. Йшлося про 12 танків, до колони техніки йшло підкріплення.
04.03.2022 орієнтовно о 10:30, окупантам вдалося прорватися у Миколаїв. На територію аеродрому в мікрорайоні Кульбакине зайшла техніка та особовий склад росіян. Водночас, в місто з боку Баловного намагалася прорватися ще одна колона російських військових, проте, ця спроба для них виявилася невдалою.
У ніч проти 07.03.2022 російські війська здійснили масований артилерійський обстріл міста. Почався терор цивільного населення. Було зафіксовано влучання у житлові будинки, магазини, аптеки, цивільну інфраструктуру. Згодом Віталій Кім повідомив про те, що російські війська зайшли та закріпилися на території Миколаївського міжнародного аеропорту, що поблизу села Баловного. Згодом у цей же день окупантів було вибито з летовища.
13.03.2022 відносно внутрішніх серверів, що функціонували у будівлі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, відбулась кібератака, спрямована на отримання віддаленого доступу до серверів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв'язку з чим станом на 13.03.2022 було втрачено доступ до двох серверів, які перебували у користуванні Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Внаслідок зазначеної кібератаки було зламано та змінено паролі користувачів та адміністратора системи. Усі файли, що перебували на серверах, були у зашифрованому вигляді і по день підготовки заперечень до акту камеральної перевірки не могли бути використані працівниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Також було втрачено можливість повноцінного функціонування Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення.
За фактом зазначеної кібератаки Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області було направлено відповідне повідомлення про злочин.
Більшість працівників Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виїхали закордон з міркувань власної безпеки, зокрема і державний службовець ОСОБА_3 , яка до війни була відповідальною особою за подання на реєстрацію податкових накладних. Так, остання з 14.03.2022 по 20.11.2022 згідно з наказами міжрегіонального управління перебувала у відпустці.
14.03.2022 указом Президента України № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
12.04.2022 погіршила ситуацію з перебуванням працівників Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Миколаєві відсутність централізованого водопостачання. Також місто Миколаїв постійно потерпало від проблем з електроенергією та проблем з мережею «Інтернет».
15.04.2022 наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області № 7-о «Про встановлення простою у роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області» з 15.04.2022 у роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області встановлено простій та визначено строк дії простою період з дня видання зазначеного наказу до завершення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Оскільки ГУ ДПС у Миколаївській області не працювало, телефон гарячої лінії не працював, працівники Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не отримали належну і визначену ПК України податкову консультацію щодо подачі та реєстрації податкових накладних, це також спричинило проблеми з подачею і реєстрацією податкових накладних. Також факт того, що працівники ГУ ДПС у Миколаївській області перебували в режимі простою, ще раз підтверджує надзвичайно небезпечні і складні умови роботи у місті Миколаєві.
18.04.2022 указом Президента України № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
29.04.2022 у зв'язку із нестабільною роботою мережі «Інтернет» було складено акт № 1 «Щодо наявності проблем з доступом до мережі «Інтернет» ПРАТ «Укртелеком»
Слід зазначити, що згідно із ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Верховний Суд у постановах 23.02.2022 у справі №922/2897/21, від 04.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf) офіційно розмістила лист №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Судом встановлено, що 05.05.2023 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 17871/14.10-13 було подано заперечення до акту камеральної перевірки.
Позивачем в запереченнях були доведені до відома податкового органу вказані обставини непереборної сили та повідомлено про відсутність вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.
У запереченнях позивач просив не притягати його до відповідальності.
Також позивач в запереченнях вказав, що Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) сплачено до бюджету України протягом 2022 року податок на додану вартість у сумі 9 939,643 тис. грн.
19.05.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь на заперечення за №18729/5/04-36-04-03-10, в якій зазначено, що Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) заява щодо неможливості виконання податкових обов'язків відповідно до Порядку №225 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не подавалася та до заперечення платником не додана.
Згідно з положеннями п.п. 14.1.17.п. 14.1 ст. 14 «Визначення понять» ПК України бюджетна установа - у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Пункт 23 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу вказує, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації та внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації, відповідно до п.п. 133.4.2. п. 133.4 ст. 133 ПК України, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) с виконавчим органом державної влади, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, є неприбутковою установою.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснює реалізацію державної правової політики, державної політики з питань, банкрутства, у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статус юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст; забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) має власні надходження, отримані в установленому порядку як плата за надання послуг, які є доходами бюджету та відповідно до положень ст. 13 Бюджетного кодексу є складовою частиною бюджету України.
Такі надходження в тому числі спрямовані і на забезпечення утримання органів тих самих органів державної реєстрації актів цивільного стану та державних нотаріальних контор, які в свою чергу забезпечують такі надходження до державного бюджету.
Також слід зазначити, що органи державної реєстрації актів цивільного стану та державні нотаріальні контори не є суб'єктами господарювання відповідно до Господарського кодексу України, а виконують виключно делеговані державою функції, визначені чинним законодавством, зокрема, законом України «Про нотаріат» та законом України «Про державну службу».
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 05.04.2021 № 1181/19.1/14-21 на адресу Нотаріальної палати України наголошено, що нотаріус не є суб'єктом господарювання, відповідно до Господарського кодексу України, а також не є учасником на ринку товарів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01 лютого 2021 року в справі №916/92/21.
Застосування штрафних санкцій до бюджетної установи призведе до зменшення видатків на заробітну плату працівникам органів державної реєстрації актів цивільного стану та державних нотаріальних контор; оплату податків на фонд оплати праці; комунальних витрат, та інших витрат на забезпечення діяльності цих органів.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) фінансується з державного бюджету України та за умови дефіциту коштів загального фонду (протягом 2023 року здійснюється фінансування лише у розмірі близько 40 відсотків), кошти спеціального фонду є єдиним джерелом на покриття життєдіяльності вказаних органів.
Отже, з урахуванням вимог статті 2 Бюджетного кодексу України, пп. 14.1.17 п. 14.1 ст. 14, п. 133.4 ст. 133 ПК України Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є неприбутковою бюджетною установою, доходи якої є доходами бюджету та відповідно до положень ст. 13 Бюджетного кодексу є складовою частиною бюджету України.
Тобто, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не здійснює господарську діяльність відповідно до положень п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14 ПК України, наслідком чого є недопустимість застосування штрафних санкцій передбачених абзацем першим п.120-1.1 ст. 120 ПК України.
Відповідно до положень підпункту 69.2. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Податковим правопорушенням у відповідності із п. 109.1 ст. 109 ПК України є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Об?єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів та цільових фондів.
Залежно від особливостей об'єкта виокремлюють два види податкових правопорушень:
- правопорушення, що посягають на податкові відносини, пов'язані з безпосереднім здійсненням податкових стягнень і безпосередньо спричинюють фінансові втрати держави, органів місцевого самоврядування;
- правопорушення, що посягають на відносини, які забезпечують додержання встановленого порядку управління в сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона податкового правопорушення визначається умовами його настання, тобто, конкретним змістом протиправного діяння: саме діяння, шкідливе для суспільства, його наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідком, час вчинення правопорушення, способи, повторність.
Податкове правопорушення може бути скоєне різними способами і може виражатися як в дії, наприклад, заниження податкового зобов'язання, так і в бездіяльності - неподання платником податків податкової декларації.
Матеріальним складом називається такий склад, об'єктивна сторона якого включає не тільки дію чи бездіяльність, але також і наслідки, які знаходяться в причинному зв'язку з ними. Відсутність причинного зв'язку є підставою для звільнення особи від фінансово-правової відповідальності. Відповідно, якщо дії вказані в цій нормі, не спричинили вказаних в ній наслідків, то відповідальність за їх вчинення не застосовується.
При формальному складі об'єктивна сторона складається тільки з дії чи бездіяльності.
Серед інших ознак об'єктивної сторони складу податкового правопорушення необхідно виділити час вчинення правопорушення, він відіграє роль при визначенні порушеної норми, а також при віднесенні її до звітного періоду.
Суд звертає увагу на те, що Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) були здійснені спроби реєстрації у визначений законодавством строк податкових накладних.
Тобто умисел неподання чи нереєстрації даних накладних відсутній. Умисел був би наявний виключно у тій ситуації, якби Управління не ініціювало реєстрацію податкових накладних відправкою зазначених податкових накладних на реєстрацію.
Вина, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПК України, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом.
Щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому маючи змогу поводитися належними чином. На відміну від цього, умисна вина наявна лише в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, щоб зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов'язку. Саме це встановлено абзацом 2 пункту 109.1 статті 109 ПК України, згідно з яким умисність діяння полягає в цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами.
Щодо доводів відповідача про неподання заяви відповідно до Порядку №225 суд зазначає, що підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112.8 ПК України передбачено, що однією із обставин, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Таким чином, окрім наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», питання звільнення від фінансової відповідальності регулюється також нормами ПК України.
Відтак, контролюючий орган помилково не врахував норму підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112.8 ПК України та не встановив, що у даному випадку наявні обставини, за яких Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мало бути звільнене від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.
У позовній заяві міжрегіональне управління юстиції посилалось на дефекти процедури розгляду заперечень до акту камеральної перевірки, зокрема на те, що під час засідання вказаної комісії аргументи та міркування Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо спростування висновків акту камеральної перевірки взагалі не обговорювались членами комісії. Зазначена ситуація призвела до того, що комісією не було встановлено того факту, що листом від 18.10.2022 міжрегіональне управління юстиції звернулося до Головного управління ДПС у Волинській області з проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію зазначених накладних, беручи до уваги те, що податкові декларації з податку на додану вартість зареєстровані вчасно, кошти перераховані на державні рахунки в повному обсязі.
Крім того, помилковим є міркування контролюючого органу про те, що заява відповідно до Порядку №225 мала подаватися до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у 2022 році за податковою адресою знаходилось на податковому обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області.
Враховуючи наявність об'єктивних форс-мажорних обставин, незалежних від волі позивача, досліджених у цій справі, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно, без застосування відповідачем до спірних правовідносин підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, а також враховуючи статус позивача як бюджетного неприбуткового органу, факт реєстрації спірних податкових накладних та сплати податку до бюджету, судом встановлені об'єктивні підстави для звільнення позивача від відповідальності та штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомлення-рішенням від 22.05.2023 № 0/115770407.
Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0/115770407 підлягає скасуванню, як протиправне.
Враховуючи, що новому розгляду підлягало питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 № 0/115770407 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафу у сумі 1330736,28 грн, а в іншій частині позовних вимог Верховним Судом залишено в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, якими відмовлено в позовній вимозі про визнання протиправними дій комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок щодо неналежного розгляду заперечень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.05.2023 №17871/14.10-13, суд задовольняє позовну заяву частково, оскільки розгляд інших вимог судом не здійснювався.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як видно з матеріалів справи, за подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 22645,04 грн.
Таким чином, враховуючи те, що позов задоволено частково, на користь позивача необхідно стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 19961,04 грн. (22645,04 грн (за вимогу майнового та за вимогу немайнового характеру) - 2684 грн (за вимогу немайнового характеру).
Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 19961,04 грн підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 21А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43315529) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2023 №0/115770407.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 19961 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 04 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 26 серпня 2025 року.
Суддя Р.З. Голобутовський