01 вересня 2025 рокуСправа №160/18084/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Відділу № 3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (пл. Шевченка, 7, м.Дніпро, ЄДРПОУ № 37806243) щодо відмови у видачі ОСОБА_2 (прож. АДРЕСА_1 ), в інтересах якої дію я, її мати, ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 ), паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992. №2503-ХІІ;
-зобов'язати Відділ №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (пл. Шевченка, 7, м. Дніпро, ЄДРПОУ №37806243) оформити та видати ОСОБА_2 , яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992. № 2503-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є її законним представником. По досягненню шістнадцятирічного віку законний представник разом із донькою звернулись до Відділу №3 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою з проханням оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ. У заяві повідомлено про відмову від оформлення і отримання паспорта у формі картки-документа Реєстру та обґрунтовано законодавчо право на паспорт-книжечку. Проте, Відділ №3 у Дніпрі ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області листом від 29.05.2025 відмовив у наданні такого паспорта, запропонували звернутися до суду. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її конституційні права. Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, передбачено можливість видачі паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки, що не враховано відповідачем, за викладених обставин просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18084/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України. Частиною 4 статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. За змістом абзацу 1 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Відповідно до Закону №5492-VI КМУ прийнято постанову від 25.03.2015 №302. Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта, особі, яка досягла 14-річного віку здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. У зв'язку з досягненням 16-річного віку, ОСОБА_2 , разом із свої законним представником, ОСОБА_1 , звернулись із заявою від 20.05.2025 (вхідний реєстраційний №С-34/6/1212-25), складеною в довільній формі до Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в якій просили оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки. До заяви було долучено: копію заяви ОСОБА_2 про видачу паспорта, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копія паспорту законного представника ОСОБА_1 , копія довідки №8488 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08.11.2023. Відділом №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих.№С-34/6/1212-25/1212/6678-25 від 29.05.2025 було розглянуто зазначену заяву неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_1 , і надано лист-відповідь щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до норм чинного законодавства. Отже, вимоги законодавства про звернення громадян дотримано у повному обсязі, а твердження позивача про відмову в наданні адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України відносно її неповнолітньої доньки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зазначена заява у довільній формі не являється заявою про надання адміністративної послуги, а відповідно лист-відповідь Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - не є рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги. Фактично, вказаним листом, роз'яснено загальний порядок оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до діючого законодавства.
Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача-2, акцентує увагу на тому, що крім заяви довільної форми позивачем було надано відповідачу весь необхідний пакет документів, включаючи особисту заяву за формою.
Відповідачем-2 відповіді на відзив не подано.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.04.2009 Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_1 звернулись до відділу №3 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 20.05.2025 щодо оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, який не буде містити імплантованого в нього «чипа» з її персональними даними.
До заяви долучено: особисту заяву ОСОБА_2 за формою, наведеному у Додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорту України; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; 2 фотокартки ОСОБА_2 розміром 3,5х4,5; копію паспорта ОСОБА_1 ; копію довідки про реєстрацію ОСОБА_2 .
Листом від 29.05.2025 №С-34/6/1212-25/1212/6678-25 Відділом 3 у місті Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області повідомлено законному представнику позивача, що на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який затверджено у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591. Зазначеним Тимчасовим порядком визначено процедуру подання документів, їх розгляд і прийняття рішення щодо оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку. Відтак, з метою документування паспортом громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому порядку та документи, перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною першою статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» прийнято постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8-11 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини. Ці документи виготовляються і оформляються відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI у редакції на час виникнення спірних відносин) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких належить паспорт громадянина України.
Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
При цьому, приписами частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI передбачено, що уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Отже, законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття «документ».
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Як вбачається зі змісту листа Відділу №3 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 29.05.2025 №С-34/6/1212-25/1212/6678-25, про що також відповідачем-2 зазначено у відзиві, фактичною відмовою у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України раніше встановленого зразка 1994 року у формі книжечки, стали висновки про те, що на даний час паспорт громадянина України виготовляється у формі книжечки виключно на підставі рішення суду.
Суд критично оцінює таку позицію відповідачів.
Відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V) і визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Разом з тим, відсутність рішення суду не є законодавчою підставою для відмови громадянину України у видачі паспорта у формі книжечки.
Суд враховує, що спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача-1 видати паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки персональних даних), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
19 вересня 2018 року Великою Палатою Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 806/3265/17.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:
позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; відповідач територіальні органи ДМС України;
предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені за результатом розгляду справи №806/3265/17, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
За правовою позицією Верховного Суду дії органу міграційної служби, які полягають у відмові видати паспорт громадянина України у формі книжечки, є такими, що порушують конституційні права осіб, які в силу своїх релігійних переконань не бажають оформляти паспорт у формі ID-картки. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Судом встановлено, що у поданій заяві про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки від 20.05.2025 позивачем не надано згоди на обробку та використання своїх персональних даних для оформлення ID картки.
Згідно з частиною 1 статті 6 закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону №2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 5, 6 статті 6 Закону №2297-VI).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних. Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушування людини до надання згоди на обробку її персональних даних, що означає те, що особи, які відмовились від надання згоди на обробку їх персональних даних, повинні мати альтернативу - можливість використання традиційних методів ідентифікації особи.
Суд повинен оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження «нагальній суспільній потребі», тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (рішення ЄСПЛ у справі «Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine» від 14 червня 2007 року).
У даному випадку була відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.
На переконання суду, бажання особи отримати документ у вигляді паспортної книжечки жодним чином не свідчить про її бажання порушити закон, зловживати правом або ухилитись від виконання законних обов'язків.
При цьому, доводи відповідача-2 у відзиві про те, що заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки була надана позивачем у довільній формі не можуть бути враховані судом, оскільки такі обставини не були покладені в основу оскаржуваної відмови у видачі паспорту у формі книжечки. Відповідач-1 у листі від 29.05.2025 №С-34/6/1212-25/1212/6678-25 на такі обставини не посилався, акцентувавши лише на необхідності надання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, та документів, перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідач-1 діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством, тому відмова в оформленні і видачі паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, що викладена у листі Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області від 29.05.2025 №С-34/6/1212-25/1212/6678-25 є протиправною, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
З метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Відділу № 3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49009, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7), Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Відділу №3 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7), що викладена в листі від 29.05.2025 №С-34/6/1212-25/1212/6678-25, в оформленні і видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова