01 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4630/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №280/4630/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №10990 від 23.04.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 відкрито апеляційне провадження.
28.08.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №10990 від 23.04.2025, в частині проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_1 , призначеного на 01.09.2025, до набрання законної сили рішенням суду по справі №280/4630/25.
Заява обгрунтована тим, що оскаржуваним у цій справі рішенням визначено дату повторного оцінювання функціонального стану на 01.09.2025. Позивач вказує, що проходження ним повторного оцінювання до вирішення справи по суті унеможливить виконання в майбутньому рішення суду, адже за результатами повторного оцінювання Відповідачем буде прийнято нове рішення, яке не є предметом спору. Оскаржуване рішення № 10990 від 23.04.2025, яке є предметом спору, фактично
втратить свою чинність, а його скасування саме по собі не може зумовити поновлення порушеного права. Крім того, проходження Позивачем повторного оцінювання на підставі оскаржуваного рішення свідчитиме про фактичне визнання його правомірності, що суперечить позовним вимогам, з якими Позивач звернувся до суду.
Перевіривши доводи заявника, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України (в редакції на час вирішення судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову), позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У спірному випадку заява про забезпечення позову фактично обгрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у випадку проведення повторного оцінювання функціонального стану, оскаржуване у цій справі рішення фактично втратить свою чинність, а його скасування саме по собі не може зумовити поновлення порушеного права.
З огляду на мотиви, наведені в заяві, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для забезпечення позову, у спосіб, на якому наполягав позивач, оскільки сам факт проведення повторного оцінювання функціонального стану жодним чином не вплине та не може вплинути на чинність оскаржуваного рішення, яким вже змінено встановлену інвалідність з безстрокового терміну на черговий переогляд. Тобто, результати проведеного повторного оцінювання функціонального стану не можуть вплинути на раніш прийняте рішення, яке оскаржує позивач.
Щодо аргументів позивача про те, що у випадку проведення повторного оцінювання функціонального стану, саме по собі скасування оскаржуваного рішення не може зумовити поновлення порушеного права, слід зазначити те, що такі аргументи фактично стосуються вже майбутнього результату оцінювання, у випадку якщо таким оцінюванням не буде підтверджено обставин, що зумовлюють встановлення групи інвалідності безстроково. Але, такі аргументи є лише припущеннями позивача та не підтверджуються жодними доказами. З цього приводу слід зазначити, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Таким чином, приймаючи до уваги аргументи позивача, які наведені в заяві про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в даному випадку позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 248, 256 КАС, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров