29 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 387/801/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2025 року в адміністративній справі №387/801/25 (головуючий суддя першої інстанції - Майстер І.П.) за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач 16.05.2025 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовом до Відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області, в якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення за частиною першою статті 121-3 КУпАП в розмірі 1190,00 грн.. Вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного порушення він не вчиняв та на момент початку руху транспортного засобу лампа підсвітки номерного знаку функціонувала справно.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини справи та не прийнято до уваги доводи позивача, що виявлена працівниками поліції несправність виникла під час руху і водій не знав про це, тому така ситуація не є адміністративним проступком, відповідно і не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова ЕНА №4638833 від 02.05.2025 року, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідач - Відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Постановою серії ЕНА №4638833 від 02.05.2025 року, прийнятою працівником поліції ВП №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області рядовим поліції Приступою Д.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн..
Згідно тексту постанови 02.05.2025 року о 22:44:22 год., позивач в м.Помічна вул.Будівельників, буд.7, керував транспортним засобом марки ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, який був не освітлений в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9(в) ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Згідно із пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Поліцейський ВП №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Приступа Д.С., має спеціальне звання «рядовий», а тому має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на території Кіровоградської області.
Відповідно до п.2.9 (в) Правил дорожнього руху водієві забороняється, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно частини першої статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначалось вище, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення 02.05.2025 року о 22:44:22 год., позивач в м.Помічна, вул.Будівельників, буд.7, керував транспортним засобом марки ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, який був не освітлений в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9(в) ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП (а.с.60).
Також в постанові зазначено, що проводилась відеофіксація на нагрудну бодікамеру серії пс 213121.
Вказане є посиланням на відеоматеріал.
Згідно частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Апеляційний суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем до матеріалів справи долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського з фіксацією правопорушення та процесу розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу (а.с.136).
Дослідивши вказаний відеозапис, апеляційний суд зазначає, що позивач дійсно керував автомобілем марки ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 у вказаний в постанові час, дату та місці. Позивачем на місці зупинки транспортного засобу та розгляду справи не заперечувався факт, що він керував вищевказаним автомобілем з неосвітленим номерним знаком. Також на відео зафіксовано, що водій не заперечував несправності підсвітки номерного знаку, а також повідомив, що підсвітка працювала. Працівником поліції роз'яснено позивачу його права та обов'язки.
На відеозаписі також зафіксовано процес розгляду справи, в ході якого позивачу було роз'яснено суть адміністративного правопорушення та прийняте за результатами розгляду справи рішення.
Як зазначалось вище, вказаний відеозапис долучений до оскаржуваної постанови, а тому такий доказ апеляційним судом визнається належним та допустимим.
Посилання позивача на відсутність доведення його вини спростовується наявними в матеріалах справи доказами, що наведені вище.
Вказане порушення відображено у спірній постанові, підтверджує зміст такої постанови та спростовує посилання позивача, що він не порушував правил дорожнього руху, як вірно зазначив суд першої інстанції.
Позивачем ані суду першої ані суду апеляційної інстанції не надано доказів на спростування наведених вище обставин, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Твердження позивача, що про відсутність освітлення заднього номерного знаку він дізнався від працівників поліції, а під час руху, перебуваючи за кермом, не був здатний слідкувати за справністю освітлення заднього номерного знаку, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення.
Колегією суддів не встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розмір штрафу визначений в межах встановленої вказаною вище нормою санкції.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2025 року в адміністративній справі №387/801/25 залишити без задоволення.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2025 року в адміністративній справі №387/801/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко