29 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9515/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 160/9515/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 серпня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена через підсистему “Електронний суд» 05.08.2025.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у відповідності до частини 3 статті 298 КАС України. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 12.08.2025 о 18:23 год.
На виконання вимог ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами підсистеми «Електронний суд» подало до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що паперову копію рішення суду першої інстанції від 30.05.2025 Головним управлінням не отримано. Також, скаржник посилається на введення в країні з 24.02.2022 воєнного стану, який діє по теперішній час.
Вивчивши аргументи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне
ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Так, в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи поважність причин його пропуску, скаржник зазначає про не отримання ним паперової копії оскаржуваного судового рішення.
Положеннями частин п'ятої, шостої статті 251 КАС України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Тобто у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено до електронного кабінету особи, а якщо такий електронний кабінет в учасника справи відсутній - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. При цьому, за змістом КАС України суд не має обов'язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Як встановлено судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, оскаржуване рішення суду першої інстанції від 30.05.2025 було надіслано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через підсистему “Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 02.06.2025 о 13:54 год.
Отже, надсилання судом першої інстанції копії оскаржуваного рішення в електронний кабінет ГУ ПФУ є належним способом вручення йому судового рішення. При цьому, слід зазначити, що скаржник не зазначає та не надає доказів того, що ним подавалась окрема заява до суду першої інстанції про отримання (надіслання) копії судового рішення у паперовій формі. Таким чином відсутні підстави вважати, що у суду першої інстанції був обов'язок направити оскаржуване судове рішення іншими засобами зв'язку.
Отже, доводи скаржника щодо не отримання ним копії оскаржуваного судового рішення в паперовій формі, з урахуванням вимог статті 18 КАС України і пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, та встановлених обставин щодо доставки такого рішення до електронного кабінету відповідача, що останнім не спростовано, не дають підстав вважати, що судове рішення не було вручено у належний спосіб відповідачу у справі, відповідно, не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Щодо посилання скаржника на дію воєнного стану, то суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційними скаргами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Скаржником не наведено конкретних обставин, що перешкоджали ГУ ПФУ через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом процесуальний строк.
Разом з тим, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Щодо посилання скаржника на право доступу до суду, то слід зауважити на наступному.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 160/9515/25.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 160/9515/25.
Ухвала набирає законної сили з 29.08.2025 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров