29 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/8443/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року в адміністративній справі №340/8443/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 04.09.2023 року №9/3-2030;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 04.09.2023 року №9/3-2030 починаючи з 01.02.2023 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (яке набрало законної сили 06.05.2024 року) адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 04.09.2023 року №9/3-2030.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 04.09.2023 року №9/3-2030 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» за аналогічною посадою, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
25.06.2024 року на виконання прийнятого рішення судом першої інстанції видано позивачу виконавчий лист щодо виконання зобов'язальної частини рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.06.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №75410455 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
20.01.2025 року до суду першої інстанції надійшла заява державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 11524,01 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 340/8443/23 задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року в адміністративній справі №340/8443/23.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати в сумі 11524,01 грн.
Не погодившись із ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року відповідач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив ухвалу суду скасувати та відмовити державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у задоволенні заяви про заміну способу та порядку виконання судового рішення від 07.11.2023 року у адміністративній справі №340/8443/23.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні частини третьої статті 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини 2 статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік та Бюджетний кодекс України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетний кодекс України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення встановленого законом про Державний бюджет України.
Зазначає, що згідно статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.
Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
При цьому, за частинами 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України №4094-IX від 21.11.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024 року) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, судовим рішення відповідача було зобов'язано провести з 01.02.2023 року перерахунок пенсії позивача та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
У травні 2024 року відповідач, виконуючи це рішення суду, здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2023 року. Тоді ж відповідач склав розрахунок на доплату пенсії за минулий час, а саме за лютий - грудень 2023 року, січень - травень 2024 року, у якому донарахував заборгованість 11524,01 грн.
Відтоді ці кошти позивачу не виплачені. Боржник повідомив державного виконавця, що невиконання рішення суду у цій частині зумовлене дефіцитом коштів Пенсійного фонду України та недостатністю фінансування бюджету Пенсійного фонду України на 2023, 2024 рік, а саме видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Заборгованість за цим рішенням буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України, в порядку черговості.
Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 року за № 897/16913, затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ цього Порядку кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді зокрема на:
- виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат;
- виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", та доставку цих виплат;
- погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
За рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до частини 3 статті 378 КАС України невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення відповідних коштів з божника на користь стягувача.
З урахуванням наведеного, відповідач/боржник, який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати доплати до пенсії, нарахованої за лютий - грудень 2023 року, січень - травень 2024 року в сумі 11524,01 грн., то суд вважає за доцільне змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь стягувача.
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені державним виконавцем обставини у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідають вищенаведеним нормам чинного законодавства.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв обґрунтовану ухвалу, а тому підстави для її скасування відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в адміністративній справі №340/8443/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в адміністративній справі №340/8443/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко