29 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5045/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в адміністративній справі №340/5045/21 (головуючий суддя першої інстанції - Черниш О.А.) за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя Хилько Л.І.) від 28.10.2021 року в адміністративній справі №340/5045/21 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непроведення з 01.12.2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» №10459 від 26.04.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» №10459 від 26.04.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року.
Вказане рішення набрало законної сили 30.11.2021 року.
25.01.2022 року видано позивачу виконавчий лист щодо виконання зобов'язальної частини цього рішення.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.10.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №76334175 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
26.03.2025 року до суду першої інстанції надійшла заява державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 259 126, 92 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року в адміністративній справі №340/5045/21. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати в сумі 259 126, 92 грн.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та відмовити у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі. Апелянт вказує, що рішення суду по справі виконано в межах функціональних повноважень головного управління, тому твердження заявника, що рішення не виконане є безпідставним та не підтверджено будь-якими документами.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням того, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати пенсії, нарахованої за грудень 2019 року - грудень 2021 року в сумі 259 126, 92 грн., то наявні підстави змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь стягувача.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, згідно з частинами 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України №4094-IX від 21.11.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024 року) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Рішення суду у цій справі, яким зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , набрало законної сили 30.11.2021 року.
Виконання цього рішення суду зобов'язального характеру передбачало обов'язок відповідача вчинити такі дії: здійснити перерахунок пенсії позивача, починаючи з грудня 2019 року, про що прийняти відповідне рішення/розпорядження/протокол; розпочати виплату позивачу перерахованої (збільшеної) пенсії; виплатити заборгованість з виплати пенсії за минулий час, розраховану як різницю між сумами пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, та вже виплаченої пенсії, за період з грудня 2019 року до дня прийняття рішення про перерахунок пенсії.
У грудні 2021 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області, виконуючи це рішення суду, здійснило з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та розпочало з січня 2022 року виплату йому пенсії у перерахованому (збільшеному) розмірі. Тоді ж відповідач склав розрахунок на доплату пенсії за минулий час, а саме за грудень 2019 року - грудень 2021 року, у якому донарахував заборгованість в сумі 259 126, 92 грн.
Проте, зазначені кошти позивачу не виплачені.
Боржник повідомив державного виконавця, що невиконання рішення суду у цій частині зумовлене дефіцитом коштів Пенсійного фонду України та недостатністю фінансування бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік, а саме видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Заборгованість за цим рішенням буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України, в порядку черговості.
Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 року за № 897/16913, затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ цього Порядку кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді зокрема на:
виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат;
виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", та доставку цих виплат;
погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
За рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 378 КАС України невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення відповідних коштів з божника на користь стягувача.
З урахуванням того, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати пенсії, нарахованої за грудень 2019 року - грудень 2021 року в сумі 259 126, 92 грн., то суд першої інстанції дійшов правильного висновку змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь стягувача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/5045/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/5045/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко