28 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 337/1311/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.05.2025 року (суддя Ширіна С.А., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 02.05.2025 року) в справі №337/1311/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
14.03.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач) в якому просила скасувати постанову серії 4АВ №07358152 від 15.09.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову серії 4АВ №07357377 від 15.09.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.05.2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 через представника подано апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтував тим, що постановою серія 4АВ № 07358152 від 15 вересня 2024 року позивачку, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 14.09.2024 року на трасі М-30 СТРИЙ - ІЗВАРИНЕ 368+488, керуючи транспортним засобом Мазда 3 номерний знак НОМЕР_1 здійснила перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Постановою серія 4АВ № 07357377 від 15 вересня 2024 року позивачку, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 14.09.2024 року на трасі М-30 СТРИЙ - ІЗВАРИНЕ 417+514, керуючи транспортним засобом Мазда 3 номерний знак НОМЕР_1 здійснила перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Як тільки ОСОБА_1 стало відомо про винесення постанов серії 4АВ № 07358152 та № 07357377 від 15.09.2024, вона одразу ознайомилася зі змістом зазначених документів. Подано заяву відповідачу щодо визнання правопорушення та зміни суб'єкта правопорушення в зазначених постановах, тільки на початку березня чоловік позивачки отримав відповідь на підставі розгляду заяви із зазначенням відмови. Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Апелянт вказувала, що під час ухвалення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції фактично надав пріоритет нормам процесуального права над нормами матеріального права, що суперечить принципу верховенства права. Такий підхід призвів до прийняття необґрунтованого рішення, наслідком якого стало безпідставне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а також обмеження її прав та законних інтересів.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , виходив з того, що позов подано до суду з пропущенням десятиденного строку, передбаченого для звернення до суду у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Також судом першої інстанції вказано, що оскаржувані постанови серії 4АВ №07358152 від 15.09.2024 року та серії 4АВ №07357377 від 15.09.2024 року були сплачені 28 грудня 2024 року, про що свідчить скріншот з Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху в автоматичному режимі, до суду позивач звернулася 17.03.2025 року. Суд першої інстанції вказував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Наявний в матеріалах справи скріншот з Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху в автоматичному режимі свідчить про обізнаність позивачки щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та за наявністю підстав захисту порушеного права відповідно до ст.286 КАС України. З позовом протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, позивач до суду не звернулася.
Згідно матеріалів справи, постановою серії 4АВ №07358152 від 15.09.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень за ч.1 ст.122 КУПАП за те, що 14.09.2024 на трасі М-30 СТРИЙ-ІЗВАРИНЕ 368+488 керуючи транспортним засобом «Мазда 3», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Постановою серії 4АВ №07357377 від 15.09.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень за ч.1 ст.122 КУПАП за те, що 14.09.2024 на трасі М-30 СТРИЙ-ІЗВАРИНЕ 417+514 керуючи транспортним засобом «Мазда 3», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Суми штрафів, що визначені постановами були сплачені 28 грудня 2024 року, про що свідчать дані з Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху в автоматичному режимі.
Встановлено, що 22.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП з заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до листа № 1418-2025 т.в.о. заступником начальника відділу опрацювання заяв та комунікації з громадянами НПУ ДПП управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху відмовлено у заміні суб'єкта правопорушення 30.01.2025 року, оскільки заяви подано після 20 календарних днів з дня набрання постановами від 15.09.2024 серії 4АВ №№07357412, 07358152, 07357992, 07357377 законної сили. Постанови від 15.09.2024 серії 4АВ №№07357412, 07358152, 07357992, 07357377 набрали законної сили 28.12.2024 року, заяви подано в управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП 22.01.2025 року.
У позовній заяві ОСОБА_1 пояснює, що постави на її адресу не надходили, фактично дізналась про наявність штрафів наприкінці грудня 2024 року.
Адміністративний позов про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення подано до суду 14.03.2025 року за допомогою системи «Електронний суд», прийнято судом 17.03.2025 року, що підтверджується відбитком вхідного штампа.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачене оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з врахуванням порядку та строку встановленого цим же Кодексом.
Згідно з частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачене оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з врахуванням порядку та строку встановленого цим же Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Частина друга статті 44 КАС України покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання.
Не спростовується, що суми штрафів, що визначені постановами були сплачені ОСОБА_1 28 грудня 2024 року, про що свідчать дані з Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху в автоматичному режимі, тобто виконані.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі строками.
У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що: «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Строки звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою обмежуються у часі, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові від 18.01.2023 року у справі № 160/6211/21 Верховний Суд сформував правову позицію та вказав, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Позивач по справі у апеляційній скарзі не наводить підстави, які заважали йому вчасно звернутись до суду у відведений строк. Підстави для поновлення строку звернення до суду мають бути безпереборними.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд враховує, що ОСОБА_1 сплатила суму штрафу накладеного постановою серії 4АВ №07358152 від 15.09.2024 року, та постановою серії 4АВ №07357377 від 15.09.2024 року, тобто мала обізнаність про існування постанов та накладення на неї штрафу, а звернулась до суду з позовом 14.03.2025 року, тобто у строк більший ніж десять днів після винесення оскаржуваних постанов 15.09.2024 року.
Норма статті 289 КУпАП має імперативний характер та встановлює, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови або десять днів з дня набрання нею законної сили.
З огляду на обставини справи, позовна заява була залишена без розгляду судом першої інстанції у сукупності обставин. Встановлено, що позивач порушив строк звернення до суду, порушення строку звернення з позовом, суд встановив після відкриття провадження у справі.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У разі встановлення порушення строку звернення до суду і якщо надані пояснення позивача, будуть визнані судом безпідставними, суд залишає позов без розгляду.
За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат, здійснених стороною по справі, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.05.2025 року в справі №337/1311/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова