28 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8219/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року (суддя Лозицька І.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 20.05.2025 року) у адміністративній справі №160/8219/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд -
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що суд не врахував положення п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 141, 155, ч.1 ст.260 Сімейного кодексу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.10.2012 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 15.01.2019 року. З матеріалів справи судом встановлено, що згідно витягу з електронної системи «Оберіг» ОСОБА_1 має зареєстрований шлюб з ОСОБА_4 . 21.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про відстрочку від призову під час мобілізації разом з підтверджуючими документами, в якій просив надати йому відстрочку на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіка, який самостійно виховує свою дитину. До вказаної заяви ОСОБА_1 було додано: військово-обліковий документ №291020201425523400031, виданий 23.12.2024 року; свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 , видане 23.10.2012 року; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , видане 15.01.2019 року; витяг з реєстру територіальної громади на ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади на ОСОБА_2 . Листом (повідомленням) ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.03.2025 року №1226 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду протоколом від 14.03.2025 року №38 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: ОСОБА_1 має зареєстрований шлюб з громадянкою ОСОБА_4 про факт розлучення з якою відсутня інформація у пакеті документів. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні, в Україні»; частинами 3, 5 ст.1, абзацом 1 ч1 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу»; ч5 ст.22, п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; абзацом 2 п.16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, п.11 постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року; пунктами 56, 57, 58, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560; ст.3, ч.1 ст.14, ч.1 ст.15, ч.1 ст.260, ч.1 ст.268 Сімейного кодексу України та прийшов до висновку про те, що надання відстрочки можливе за умови самостійного виховання військовозобов'язаним дитини (дітей) віком до 18 років; підтвердженим має бути факт самостійного виховування дитини (дітей) віком до 18 років. Суд врахував, що згідно законодавству мачуха та вітчим несуть обов'язок щодо виховання та утримання дитини, а тому ОСОБА_1 не підпадає під категорію особи, яка самостійно виховує дитину, тобто без сторонньої допомоги, оскільки перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.10.2012 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 15.01.2019 року.
Встановлено, що згідно витягу з електронної системи «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Встановлено, що 21.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіка, який самостійно виховує свою дитину.
Встановлено, що листом (повідомленням) ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.03.2025 року №1226 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду протоколом від 14.03.2025 року №38 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та він підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Відповідно до Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні, в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває на день розгляду справи.
Відповідно до частин 3, 5 ст.1, ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття у добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.5 ст.22, п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п.16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктів 56, 57, 5, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до ст.260, ч.1 ст.268 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що мачуха та вітчим несуть обов'язок щодо виховання та утримання дитини, а тому ОСОБА_1 не підпадає під категорію особи, яка самостійно виховує дитину, тобто без сторонньої допомоги, оскільки перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції враховує те, що згідно електронної системи «Оберіг» ОСОБА_1 має іншу доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є повнолітньою та яка є сестрою неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та в матеріалах справи відсутні докази неможливості належного утримання нею ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у адміністративній справі №160/8219/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова