27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26144/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27.05.2025 р. (суддя Приваліхіна А.І.), по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу №6 у місті Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження
30.09.2024 р. ОСОБА_2 звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпро з позовом до Відділу №6 у місті Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, де просив визнати протиправним та скасувати рішення про примусове повернення до країни походження.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпро від 27.05.2025 р. адміністративний позов залишений без задоволення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини справи та вказане рішення винесено з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що протокол судового засідання від 20.05.2025 р. створений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ, а рішення по справі від 27.05.2025 р. прийняте Чечелівським районним судом міста Дніпро.
Крім того, встановлено, що 25.04.2025 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-1Х, відповідно чого змінилося найменування Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська на Чечелівський районний суд міста Дніпро.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в Туркменістані, що підтверджується паспортом Туркменістану НОМЕР_1 , виданим 13.11.2012 р., дійсним до 12.11.2022 р.
Судом встановлено, що вперше ОСОБА_2 прибув в Україну з республіки Туркменістан в 2009 р. в м. Дніпро з метою навчання у Національній металургійній академії України на економічному факультеті. Навчання закінчив в 2023 р.
Відповідно посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , дата закінчення строку її дії - 31.08.2023 р.
24.08.2023 р. з громадянкою України ОСОБА_4 уклав шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 24.08.2023 р. Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, після чого звернувся до відповідача про видачу посвідки на тимчасове проживання на підставі шлюбу з громадянкою України, але відповідач не прийняв документи для видачі такої посвідки.
24.09.2024 р. працівниками відповідача затримано позивача, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн, а потім винесено рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та позивача зобов'язано покинути територію України в термін до 01.10.2024 р.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МДН № 000051 від 24.09.2024 р. в 17.01 за адресою АДРЕСА_1 під час особистого прийому встановлено громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме, після скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , виданої 25.03.2021 р., дійсної до 31.08.2023 р., територію не залишив та ухиляється від виїзду з України. Також перевищив встановлений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, чим порушив вимоги ЗУ «Про правовий статус іноземців та ОБГ», ПКМУ №322 від 25.04.2018 р. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 ., за що передбачена відповідальність відповідно частини 2 ст. 203 КУпАП.
Відповідно постанови про накладення адміністративного стягнення ПЕ МДН 006512 встановлено, що 24.09.2024 р. заступник начальника відділу Пополітов І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про порушення п.67,68 Порядку, затвердженого ПКМУ №322 від 25.04.2018 р., ч.1,3 ст. 3, ст.9 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МДН 006522 від 24.09.2024 р. відповідно ч.2 статті 203 КУпАП наклав на ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , не працюючого - адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземців або осіб без громадянства встановлено, що громадянин Тукменістану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 13.11.2012 р., термін дії якого продовжено до 31.12.2024 р., прибув в останній раз в Україну в 2022 р. з метою навчання. В результаті перевірки документів з'ясовано, що вказаний громадянин закінчив навчання в 2023 р. та отримав диплом. Також встановлено, що ОСОБА_5 18.09.2023 р. скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_5 , термін дії якої закінчився 31.08.2023 р. Після закінчення відповідного терміну перебування ухилився від виїзду з території України, чим порушив вимоги ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 68 Порядку, затвердженого ПКМУ №322 від 25.04.2018 р.
Враховуючи вищевикладене, вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати його покинути територію України в термін до 01.10.2024 р., про що повідомлено особисто ОСОБА_6 24.09.2024 р.
Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що « 14) нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України;…».
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено « 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
…4. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач по справі, як громадянин Туркменістану, тривалий час перебував на території України без законних підстав, дозволений чинним законодавством строк перебування на території України закінчився, але позивач добровільно рішення відповідача про примусове повернення до країни походження не виконав, з клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України чи отримання дозволу на імміграцію в Україну не звертався.
Крім того, згідно статті 4 ч.14 Закону України «Про правовий статус іноземів та осіб без громадянства» встановлено, що «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що « 14. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України».
Як слідує з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів щодо законних підстав перебування на території України ОСОБА_7 як на час прийняття спірного рішення так і на час розгляду в суді апеляційної інстанці.і наявності інших способів ідентифікувати особу, що можна застосувати протягом наступних шести місяців, які б обгрунтували необхідність продовження строку затримання відповідача.
Крім того, суд зазначає, що за відсутності передбачених чинним законодавство підстав для подальшого законного перебування на території України, укладення шлюбу з громадянкою України не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки чинним законодавством України не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27.05.2025 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова