26 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15058/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі №160/15058/24 (суддя Прудник С.В.) за позовом ОСОБА_1 в особі представника Бервена Олекся Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.06.2024 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Бервена Олекся Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 недоотриманої при житті пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 667 614 (шістсот шістдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 84 коп., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залишилась недоодержаною в зв'язку із його смертю;
- стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, судові витрати, які складаються з оплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській подало апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 N 2262-XII « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб » суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.
Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/14659/22 позивач повинен був вирішити в судовому порядку шляхом заміни відповідної сторони правонаступником.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року у справі №160/14659/22 позовну заяву задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 73% до 70% грошового забезпечення та обмеження розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.12.2019 року максимальним розміром при перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24/С-7139 від 11.04.2022 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та провести виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з основним розміром 73% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24/С-7139 від 11.04.2022 р. без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 992,40 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі №160/14659/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 р. у справі № 160/14659/22 залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 р. у справі № 160/14659/22 залишено без змін.
Згідно довідки-розрахунку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, загальна сума заборгованості за пенсійними виплатами, які були нараховані та не виплачені ОСОБА_2 за період з грудня 2019 р. по квітень 2023 р. склали 667 614,84 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
Позивач, як член сім'ї, яка проживала разом з померлим пенсіонером на день його смерті, двічі (у жовтні 2023 р. та у березні 2024 р.) зверталась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про виплату їй недоотриманої при житті пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , проте двічі отримувала письмові відмови. Згідно довідки-розрахунку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, загальна сума заборгованості за пенсійними виплатами, які були нараховані та не виплачені ОСОБА_2 за період з грудня 2019 р. по квітень 2023 р. склали 667 614,84 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що « у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачка - ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , проживала разом з ним на момент його смерті, і вона звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії.
Таким чином, позивачка дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачка, в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку, і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
При цьому, доводи відповідача про те, що право на отримання нарахованої за рішенням суду померлому чоловіку пенсії, може бути вирішено лише шляхом покладення зобов'язань на пенсійний орган є безпідставними, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, з огляду на що підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова