01 вересня 2025 р.Справа № 520/3649/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі № 520/3649/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державна податкова служба України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
В обгрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що вперше апеляційна скарга на дане рішення була подана у строк передбачений ст. 295 КАС України, однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу була повернута скаржнику.
Також скаржник посилається на гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження судових рішень. Також апелянт звертає увагу на висновки Верховного Суду, зазначені в ухвалі Верховного суду від 30.08.2019 по справі №820/2536/18, щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, а саме, що повернення касаційної скарги у зв'язку з не усуненням недоліків у строк, визначений судом, не позбавляє податковий орган права повторного звернення до суду після усунення недоліків попередньо поданої касаційної скарги. Також відповідач посилається на висновки Верховного Суду, зазначені в ухвалі від 30.08.2019 по справі № 820/2788/18, відповідно до яких якщо первинна касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження та те, що право повторного звернення до суду з касаційною скаргою, відповідач реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку касаційної скарги, що була повернута судом касаційної інстанції, то така обставина є підставою для поновлення строків на касаційне оскарження.
Проте, дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 21.04.2025 року у порядку спрощеного провадження. Апеляційна скарга на зазначене рішення Головним управлінням ДПС в Харківській області первинно подана 19.05.2024 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Апелянтом подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 задоволено та продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги поданої на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 в справі № 520/3649/25 - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 в справі № 520/3649/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали про повернення первинної апеляційної скарги доставлена до електронного кабінету скаржника 18.06.2025 о 18:35 год.
13.08.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу, так і не надавши платіжного доручення про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що Головному управлінню ДПС у Харківській області було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.
Зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).
Та обставина, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
При цьому, дійсно положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.
Також колегія суддів зазначає, що у апелянта було достатньо часу для виконання вимог процесуального законодавства щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 та надання до суду відповідного документу, проте, звертаючись з апеляційною скаргою повторно, відповідачем так і не надано доказів сплати судового збору.
Отже, наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (18.06.2025) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою повторно (13.08.2025) сплинуло два місяці, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.
Жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).
З приводу посилання відповідача на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 820/2788/18, то суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Стосовно посилання відповідача на гарантоване Конституцією України та право апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Враховуючи, що подане відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтоване, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У порушення вимог наведеної статті заявником не надано оригінал документу про сплату судового збору.
Згідно із пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено сплату судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 - 3028 грн.
Таким чином, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з позовом до суду першої інстанції становить 3028 грн.
Із врахуванням вищевикладеного, враховуючи дату подання позову та апеляційної скарги, а також подання апеляційної скарги в електронній формі, в даному випадку підлягає сплаті 150 відсотків ставки судового збору за подання апеляційної скарги в справі, що становить 3633,6 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору в розмірі 3633,6 грн. на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Керуючись ст. 121, 295 , 298, 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі № 520/3649/25, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04..2025 по справі № 520/3649/25 - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів;
- документа про сплату судового збору в розмірі 3633, 60 грн.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Калиновський В.А.
Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.