29 серпня 2025 р. Справа № 520/32623/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.02.25 по справі № 520/32623/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Харківській області, апелянт), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380596-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380786-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380596-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн.
Скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380786-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 10130,32 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, використав нормативно-грошову оцінку (далі-НГО) 2018 року, проте для 2020 та 2021 років необхідно застосовувати актуальні дані на відповідний рік. Оскільки НГО за 2020-2021 роки не була надана суду, рішення суду є недостатньо обґрунтованим та базується на застарілих відомостях. Витяг з ДЗК фіксує стан земельної ділянки на дату його видачі (20.12.2018). Витяг не є нормативним актом і не встановлює базу оподаткування. Він лише підтверджує факт існування певних характеристик земельної ділянки на конкретний момент. Законодавство вимагає використання актуальної нормативно-грошової оцінки. Стаття 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачає, що база оподаткування визначається за чинною нормативно-грошовою оцінкою на момент нарахування податку. Стаття 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачає, що НГО повинна переглядатися раз на 5-7 років або оновлюватися частіше за рішенням органів місцевого самоврядування. Суд мав перевірити, чи було прийнято нову нормативно-грошову оцінку після 2018 року, що могло змінити базу оподаткування. Нормативно-грошова оцінка земель може оновлюватися на рівні населеного пункту або територіальної громади. Якщо орган місцевого самоврядування затвердив нову оцінку після 2018 року, то застосування старої НГО буде неправомірним. Таким чином, витяг з Державного земельного кадастру лише підтверджує наявні характеристики земельної ділянки станом на 2018 рік, але не може бути підставою для застосування НГО 2018 року у 2020 та 2021 роках. Використання коефіцієнта Кф=1,2 можливе лише в межах актуальної НГО, а не автоматично до старої оцінки.
Щодо неправильно визначеного періоду оподаткування апелянт зазначив, що вираховування земельного податку саме в днях, а не місяцях, не призводить ані до погіршення становища платника податку, ані до надмірного тягаря. Вважає, що відсутні підстави для скасування податкових повідомлень - рішень.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
В обґрунтування цього позивач зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Отже, спеціальною нормою локального правового акту (рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17) запроваджено спеціальний критерій визначення ставки плати за землю відносно земельної ділянки на території міста Харкова, нормативну грошову оцінку якої проведено, а саме: наявність або відсутність довідки (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відтак, у разі наявності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку згідно з абз. 1 п. 1.1 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 становить - 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У разі відсутності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку відповідно до абз. 2 п. 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 становить - 3 % від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до пункту 2 Примітки Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162) у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням «3,0».
З витягу від 20.12.2018 року №НВ-6306905912018 (який наявний в матеріалах справи) вбачається, що стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, до Державного земельного кадастру внесено відомості про вид цільового призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ 2010 року) - 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що відповідно до Додатку 1 до Порядку № 489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - «1,2».
Крім того, зауважив, що відповідно до положень п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Земельна ділянка, яка є об'єктом оподаткування, перебувала у власності позивача до 12.10.2021, що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 166114049 від 10.05.2019, № 279374510 від 12.10.2021, № 279374528 від 12.10.2021, та не заперечується відповідачем.
Отже, за приписами п. 286.5 ст. 286 ПК України період оподаткування земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, за 2021 рік є період з 01.01.2021 по 30.09.2021, тобто 9 місяців. Таким чином, відповідач, в порушення приписів п. 286.5 ст. 286 ПК України невірно визначив період оподаткування за 2021 рік, в результаті чого невірно розрахував суму податкових зобов'язань з земельного податку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
27.06.2024 ГУ ДПС у Харківській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України, було прийнято податкові повідомлення-рішення №1380596-2405-2030-UA63120270000028556, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 939 133,02 грн. та №1380786-2405-2030-UA63120270000028556, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 731 292,11 грн.
Підставою для нарахування земельного податку позивачу є дані, які були отримані відповідачем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, про об'єкт плати за землю - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7 га, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, яка на праві приватної власності належала з 10.05.2019 по 12.10.2021 ОСОБА_1 .
Представником позивача до ГУ ДПС у Харківській області було направлено адвокатський запит про надання детального розрахунку сум податкового зобов'язання із земельного податку за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями з відображенням показників (числових), які були застосовані при розрахунку земельного податку.
Відповідач листом №37671/6/20-40-24-05-11 від 19.08.2024 повідомив, зокрема, що розрахунок суми земельного податку за земельну ділянку площею 7000 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування земельного податку ОСОБА_1 за 2020 рік (ППР від 27.06.2024 № 1380596-2405-2030-UA63120270000028556) склав 939 133,02 грн. = (639,78*2,33*7000*3)*3%, де:
639,78 грн. базова вартість одного квадратного метра;
2,33 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко- планувальної зони) (Км2);
7000 кв.м - площа земельної ділянки;
3 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
3% - ставка земельного податку;
Розрахунок суми земельного податку за земельну ділянку площею 7000 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування земельного податку ОСОБА_1 за 2021 рік (ППР "від 27.06.2024 № 1380786-2405-2030-11А63120270000028556) склав 731 292,11 грн. = ((639,78*2,33*7000*3)*3%)/366*285, де:
639,78 грн - базова вартість одного квадратного метра;
2,33 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко- планувальної зони) (Км2);
7000 кв.м - площа земельної ділянки;
3 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
3% - ставка земельного податку;
285 - кількість днів користування з 01.01.2021 по 12.10.2021;
На заяву представника позивача щодо проведення звірки нарахувань земельного податку, відповідач листом №42837/6/20-40- 24-05-11 від 24.09.2024 повідомив, зокрема, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 була затверджена «Технічна документація нормативної грошової оцінки міста Харкова станом на 01.01.2013 року». Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становила 291,18 грн та відповідно статті 289 ПКУ підлягає індексації. Тобто, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2019 становила: 291,18 * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 552,43 грн, де 1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік, 1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік, 1,06 - коефіцієнт індексації за 2016 рік.
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» затверджено нову схему економіко - планувального зонування, опис меж економіко - планувальних зон м. Харкова та значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко - планувальних зон. Значення зонального коефіцієнта економіко-планувальної зони 6909 становить 2,33.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.036.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 № 432/31884, що набирає чинності з 17.07.2018, було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифра «2,0» замінено цифрою «3».
Інформація, надана для застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) - 1,2, застосовується для розрахунку нормативної грошової оцінки окремої ділянки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Витяги із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 не були надані для проведення звірки.
Відповідно до Рішення Харківської міської ради Харківської області від 30.04.2024 № 564/24, за період з 01 квітня 2024 по 30 червня 2024 року встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно рішення 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» : за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановлено ставку податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з рішенням XXIII сесії Харківської міської ради VII скликання від 28.11.2018 № 1284/18, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Податкові повідомлення - рішення від 27.06.2024 №1388381-2405-2030-UA63120270000028556, №1388281-2405-2030-UA63120270000028556, 1387864-2405-2030-UA63120270000028556 та № 1387733-2405-2030-UA63120270000028556 скасовано (відкликано) та винесено нові з урахуванням витягів від 20.02.2023 №НВ-9912386962023, від 08.02.2024№ НВ-9924342452024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Рішення 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 633/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» в тому числі і податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380596-2405-2030-UA63120270000028556 щодо визначення податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн. та податкове повідомлення - рішення від 27.06.2024 №1380786-2405-2030-UA63120270000028556 щодо визначення податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за податкових повідомленнях - рішеннях: №1380596-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн та №1380786-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн неправильно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із зазначенням 3, замість правильного - 1,2 та в податковому-повідомленні-рішенні №1380786-2405-2030-UA63120270000028556 неправильно визначено період оподаткування в 285 днів (з 01.01.2021 по 12.10.2021), замість правильного - 9 місяців, з огляду на положення п. 286.5 ст. 286 ПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.19-1.1.1,19-1.1.2,19-1.1.7,19-1.1.10,19-1.1.34,19-1.1.45,19-1.1.46, 19-1.1.54 п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом; здійснюють інші функції, визначені законами України.
Згідно з п.п.14.1.72 п. 14.1. ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до підпункту 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.261 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Положеннями п.269.1 ст. 269 ПК України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування, відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України, є:
нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п.277.1 ст. 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до пунктів 284.1 статті 284 ПК України ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1статті 285 ПК України).
Згідно з пунктами 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру: б) дані Державного -реєстру речових прав на нерухоме майно: в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Положеннями пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України).
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок .
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).
Таким Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Колегія суддів зазначає, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 була затверджена «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року» (далі також - рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 року №1474/19), яка відповідно до пункту 2 цього рішення застосовується з 01.01.2020 року.
Так, відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.4 розділу 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року, затвердженого рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1908/19).
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18) (далі - рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 року №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Інформація щодо застосування зональних коефіцієнтів (Км2) та опис меж економіко- планувальних зон м. Харкова визначена в «Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018», що затверджена рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19.
Колегією суддів встановлено, що за даними відповідача, які наведені в розрахунках суми земельного податку по вищевказаному податковому повідомленню-рішенню, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:01:650:0046 віднесена до меж економіко-планувальної зони - код зони 6909, із значенням зонального коефіцієнта (Км2) - 2,33, що не заперечується позивачем.
Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі також - Порядок №489), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування і застосовувався з 01.01.2017 по 06.05.2023.
Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за№1011/18306 (Додаток 1 Порядку №489).
Відповідно до положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документації із землеустрою.
З вищенаведеного вбачається, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується у розмірі визначеному в Додатку 1 до Порядку №489 на підставі відомостей Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Так само, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), також застосовується із значенням 3,0 (Примітки 1 та 2 Додатку 1 до Порядку №489, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за №432/31884).
Як встановлено судовим розглядом, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2018 №НВ-6306905912018, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:01:050:0046 - 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що відповідно до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) -1,2.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166114049 від 10.05.2019, земельна ділянка, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, на праві приватної власності належала з 10.05.2019 по 12.10.2021 ОСОБА_1 , що відповідно до приписів абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України є періодом оподаткування 12 місяців за 2020 рік за податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1380596-2405- 2030-UA63120270000028556 та 9 місяців за 2021 рік за податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1380786-2405-2030-UA63120270000028556.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем за податковим повідомленням - рішенням від 27 червня 2024 року №1380596-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн та за податковим повідомленням-рішенням від 27 червня 2024 року №1380786-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн; неправильно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із зазначенням 3, замість правильного - 1,2 та неправильно визначено період оподаткування в податковому-повідомленні-рішенні №1380786-2405-2030-UA63120270000028556 в 285 днів (з 01.01.2021 по 12.10.2021), замість правильного - 9 місяців, оскільки відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Щодо доводів відповідача про те, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки відсутні дані про Код цільового призначення земель, визначені відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, у зв'язку з чим, відповідачем при розрахунку земельного податку був застосований коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням « 3,0», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; .
Пунктом 284.1 статті 284 ПК України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Так, Згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн і підлягає подальшій індексації у порядку, встановленому законодавством України.
Аналогічне положення містить і п. 1.4 розділу ІІ Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19.
Правила справляння плати за землю на території міста Харкова деталізовані нормами рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 (ставки плати за землю та пільги з земельного податку).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що спеціальною нормою локального правового акту (рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17) запроваджено спеціальний критерій визначення ставки плати за землю відносно земельної ділянки на території міста Харкова, нормативну грошову оцінку якої проведено, а саме: наявність або відсутність довідки (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також колегія суддів звертає увагу, що у разі наявності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку згідно з абз. 1 п. 1.1 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 становить - 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У разі відсутності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку відповідно до абз. 2 п. 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 становить - 3 % від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
15 лютого 2011 року набрав чинності наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі також - КВЦПЗ 2010 року).
Отже, з 15.02.2011 при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов'язковою до застосування була саме ця Класифікація.
З 01.01.2017 Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 №489 (далі також - Порядок №489), була визначена процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена.
Так, Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.
Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162) у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням « 3,0».
Отже, з 01.01.2017 визначення коефіцієнту Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі, та у разі відсутності таких відомостей має застосовуватись із значенням « 3,0».
Судовим розглядом встановлено, що з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2018 року №НВ-6306905912018, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:01:050:0046 - 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що відповідно до Додатку 1 до Порядку №489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) -1,2.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.06.2024 №1380596-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2020 рік на суму 563 479,79 грн та №1380786-2405-2030- НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 449 552,19 грн є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Посилання апелянта на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі № 520/32623/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін