01 вересня 2025 року справа №360/713/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькі області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року (повне судове рішення складено 02 травня 2025 року) у справі № 360/713/25 (суддя в І інстанції Качанок О.М.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернувся до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 77559236 за виконавчим листом № 360/854/24, виданим Луганським окружним адміністративним судом 09.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77559236, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн 00 коп.
Позивач вказує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому позивач вважає, що відповідачем не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24.
Для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській зроблено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду від 28.03.2025 № 1200-0308-5/7568, від 27.03.2025 № 496989 (запит на техпідтримку).
Головне управління листом від 03.04.2025 № 1200-0308-5/7890 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду від 04.10.2024. Тобто станом на 04.04.2025 (дата винесення постанови відповідача від 04.04.2025 про накладення штрафу) фактично судове рішення виконано не було, але позивачем вживалися заходи з метою його виконання, про що було вчасно повідомлено відповідача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області вжито всіх залежних від нього дій для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24, вини або умислу позивача на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
На підставі викладеного, позивач вважає постанову відповідача про накладення штрафу протиправною.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 ВП № 77559236 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду № 360/854/24, виданий 09.01.2025 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2024 № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, що видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.
20.03.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77559236.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що по технічній причині роботи програмного забезпечення, судове рішення у справі № 360/854/24 неможливо коректно відпрацювати.
Для усунення недоліків при розрахунку пенсії на виконання рішення суду та коректного відпрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 № 1201010647, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зроблено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду: від 28.03.2025 № 1200/0308-5/7568, від 27.03.2025 № 496989 (запит на техпідтримку).
Після опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24, до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції буде надано інформацію про проведений перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду.
Таким чином, на думку відповідача, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
Відповідач вказує, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищезазначене, 04.04.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
Відповідач вважає, що накладаючи штраф постановою від 04.04.2025 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2024 № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2024 № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.
09 січня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/854/24 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2024 № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.
20.03.2025 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77559236 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.
Листом від 03.04.2025 № 1200-0308-5/7890 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило державного виконавця, що по технічній причині програмного забезпечення, судове рішення у справі № 360/854/24 неможливо коректно відпрацювати. Для усунення недоліків при розрахунку пенсії на виконання рішення суду та коректного відпрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 № 1201010647, Головним управлінням зроблено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду: від 28.03.2025 № 1200/0308-5/7568, від 27.03.2025 № 496989 (запит на техпідтримку). Після опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24, до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції буде надано інформацію про проведений перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 ВП № 77559236 накладено штраф на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі № 360/854/24.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України з листом від 28.03.2025 № 1200-0308-5/7568, в якому вказано, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 21.03.2025 надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, видана у виконавчому провадженні від 20.03.2025 № 77559236 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24. Пенсія в разі втрати годувальника призначена ОСОБА_1 , як матері за загиблого сина - ОСОБА_2 . З 01.07.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено суміжну справу № 2601040053 на неповнолітню дитину загиблого, яку було закрито з 01.04.2021 та створено нову пенсійну справу № 2601047480 у зв'язку із зміною опікуна дитини. При обчисленні пенсії на виконання рішення суду № 360/854/24 по пенсійній справі № 1201010647 в період з 01.07.2019 по 31.03.2021 невірно визначається відсоток від грошового забезпечення - 70%, замість 45%. При визначенні суми боргу на виконання рішення суду № 360/854/24 також невірно зазначаються фактично виплачені суми пенсії за період з 01.07.2019 по 31.07.2020.
На підставі викладеного, у вказаному листі позивач просив надати технічну допомогу в опрацюванні вищезазначеного рішення суду по пенсійній справі ОСОБА_1 № 1201010647. Додатково повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 11.03.2025 з даного питання надіслано запит в робочу групу «ПВП ДКГ» засобами мобільного застосунку «Сигнал» та 25.03.2025 здійснено запит на техпідтримку (№ 496989 від 27.03.2025).
В подальшому позивач звертався до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг та Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України з подібними за змістом листами від 18.04.2025 № 1200-0308-5/9770 та від 02.05.2025 № 1200-0308-5/10805.
Відповідь на вказані листи не надано.
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Подібні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Схожий підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Схожа правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач вжив заходів з метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 360/854/24, однак через технічні проблеми з програмним забезпеченням щодо обчислення пенсії, у позивача не виходить коректно опрацювати пенсійну справу ОСОБА_1 та здійснити належний перерахунок та обчислення пенсії, а також правильно визначити суму заборгованості з пенсії на виконання вказаного судового рішення.
Позивач звертався, зокрема до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг та Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України з листами-запитами від 28.03.2025 № 1200-0308-5/7568, від 18.04.2025 № 1200-0308-5/9770 та від 02.05.2025 № 1200-0308-5/10805 щодо надання технічної допомоги в опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 для забезпечення виконання рішення суду.
Відповідь на вказані листи станом на момент розгляду цієї справи не надійшла.
Позивач повідомляв про вказані обставини державного виконавця в листі 03.04.2025 № 1200-0308-5/7890.
Отже суд зазначає, що фактично судове рішення не виконано, але наразі через об'єктивні перешкоди, які ускладнюють його виконання. При цьому, позивачем вживаються заходи з метою його виконання, про що було вчасно повідомлено відповідача.
Однак, відповідачем фактично одразу ж, на 11 робочий день після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, накладено на позивача штраф без врахування наведених вище обставин та без надання позивачу додаткового часу для виконання судового рішення з урахуванням вжитих ним заходів, та необхідності у такому часі для отримання технічної допомоги, а також без обґрунтування причин неврахування наведених позивачем обставин та причин невиконання судового рішення.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 04.04.2025 ВП № 77559236 не відповідає критеріям правомірності та обгрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькі області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі № 360/713/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 01 вересня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
І. Д. Компанієць