01 вересня 2025 року справа №200/8930/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Зеленов А.С.), складену у повному обсязі 18 липня 2025 року, у справі № 200/8930/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення з 21.06.2024 та з 01.12.2024 нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з обмеженням її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 21.06.2024 та з 01.12.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення з 01.06.2024 та з 01.12.2024 нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.06.2024 та з 01.12.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум.
18.06.2025 позивач через підсистему “Електронний Суд» звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №200/8930/24 у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/8930/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в якій він просив її скасувати та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 24 лютого 2025 року, зобов'язавши відповідача подати звіт про його виконання.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що після перерахунку, проведеного у травні 2025 року на виконання рішення суду від 24.02.2025 у цій справі №200/8930/24, Головним управлінням ПФУ з 01.03.2025 та з 01.06.2025 пенсію (28991,58 грн) обмежено максимальним розміром 27116,58 грн, що дорівнює розміру призначеної пенсії (з надбавками) станом на 01.12.2024, зазначеному у виписці з Протоколу за пенсійною справою №0513020163 (НПУ) від 01.12.2024. Як наслідок, Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за рішенням суду в частині періоду з 01.03.2025 по 31.05.2025 відповідачем складено неправильно, фактичну суму доплати (різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром) безпідставно зменшено.
З огляду на зазначене, вважає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №200/8930/24, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідачем у справі, не виконано належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судовим рішенням, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, визнані неправомірними та скасовані рішення суб'єкта владних повноважень, що були предметом спору.
Рішення суду, що ухвалено в даній справі, не є рішенням зобов'язального характеру (тобто рішенням, яким боржника зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення суду проведено індивідуальний перерахунок пенсії з 01.06.2024 та з 01.12.2024 за вислугу років без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум.
Доплата до пенсії за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 у загальній сумі 31120,68 грн.
Доказом зняття даного обмеження є протоколи перерахунку, якій наданні до матеріалів справи, з яких вбачається, що з червня 2024 року позивачу перераховано пенсію у розмірі 26880,48 грн, а призначено до виплати 26880,48 грн, з грудня 2024 року позивачу перераховано пенсію у розмірі 27116.58 грн, а призначено до виплати 27116,58 грн, тобто без застосування будь яких обмежень до розрахованої суми пенсії, що й було спірним питанням у справі №200/8930/24.
При цьому, як наполягає позивач, з 01.03.2025 відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» Головним управлінням ПФУ в Донецькій області проведено перерахунок пенсії за вислугу років для забезпечення її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115. З 01.03.2025 підсумок пенсії (з надбавками) становить 28266,19 грн, що є більшим від розміру пенсії - 27116,58 грн, який як зазначено розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за рішенням суду підлягав виплаті щомісяця у період з 01.03.2025 по 31.05.2025. У вказаному перерахунку пенсії з 01.03.2025 Головним управлінням ПФУ допущено арифметичну помилку: розмір збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 20508,94 грн визначено невірно - 4401,85 грн, а не 5127,24 грн, як зазначено у витязі з перерахунку пенсії з 01.06.2025 за пенсійною справою №0513020163-НПУ.
За наведених обставин вважає, що з 01.03.2025 підсумок пенсії (з надбавками) має становити 28991,58 грн, як зазначено у витязі з перерахунку пенсії з 01.06.2025 за пенсійною справою №0513020163-НПУ, а не 28266,19 грн, як зазначено у витязі з Перерахунку пенсії з 1 березня 2025 року за пенсійною справою №0513020163-НПУ.
Отже, після перерахунку, проведеного у травні 2025 року на виконання рішення суду від 24.02.2025 у цій справі №200/8930/24, Головним управлінням ПФУ з 01.03.2025 та з 01.06.2025 пенсію (28991,58 грн) обмежено максимальним розміром 27116,58 грн, що дорівнює розміру призначеної пенсії (з надбавками) станом на 01.12.2024, зазначеному у виписці з Протоколу за пенсійною справою №0513020163 (НПУ) від 01.12.2024. Як наслідок, Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за рішенням суду в частині періоду з 01.03.2025 по 31.05.2025 відповідачем складено неправильно, фактичну суму доплати (різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром) безпідставно зменшено.
Однак, суд зазначає, що рішенням суду по справі № 200/8930/24 не досліджувалось питання обрахунку пенсії позивача, зокрема із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025, як і не досліджувалось арифметичні розрахунки розміру збільшення основного розміру пенсії (25%).
Відтак, рішенням суду по справі № 200/8930/24 не зобов'язано Головне управління ПФУ в Донецькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 та/або обрахунком розмірів надбавки до пенсії із чітко визначеними сумами.
Таким чином, у рішенні суду по справі № 200/8930/24 судом досліджувалось саме питання обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.06.2024 та з 01.12.2024, а не порядку їх обрахунку.
Все вищезазначене вказує на виконання відповідачем рішення суду від 24.02.2025 по справі №200/8930/24 та на відсутність підстав для встановлення судового контролю у справі №200/8930/24 на зазначених позивачем підставах у заяві від 18.06.2025.
Непогодження заявника з рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які виникли після ухвалення такого судового рішення та його виконання, можуть бути підставою для іншого позову, а не для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 200/8930/24 - залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв
І.Д.Компанієць