01 вересня 2025 року справа №200/2691/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 200/2691/25 (головуючий суддя у І інстанції - Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2025 б/н, яким відмовлено у проведенні частини перерахунку - перехід на інший вид пенсії згідно заяви № 376 від 11.02.2025;
- зобов'язати відповідача перевести з 18.02.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 01.02.1993 по 23.09.2013, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 66 від 10.02.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (додаток 1 до Порядку); та довідки № 67 від 10.02.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (додаток 2 до Порядку).
В обґрунтування позову зазначила, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
Звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 11.02.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком державним службовцям відповідно до Закону № 889 та про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням довідок про складові заробітної плати.
Відповідачем відмовлено у проведенні частини перерахунку - перехід на інший вид пенсії, оскільки у позивача відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2025.
Рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.02.2025 о/р 047050015816 про часткову відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 11.02.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону № 3723, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 01.02.1993 по 23.09.2013, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 66 від 10.02.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (додаток 1 до Порядку); та довідки № 67 від 10.02.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (додаток 2 до Порядку).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
З 19.12.2013 по 31.01.2025 позивач працювала в органах Пенсійного фонду України. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 04.09.1978 відсутній відомості про встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Зазначений період роботи не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Станом на 01.05.2016 позивач не займає посади державної служби та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній.
Отже, пенсійним органом правильно зараховано стаж позивача після 01 травня 2016 року до страхового стажу, а не стажу державної служби
Щодо роботи позивача в податкових органах, то цей стаж не підлягає також зарахуванню до стажу державної служби, оскільки посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, а не ранги, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію за віком згідно Закону № 1058.
11.02.2025 позивач звернулась до органів пенсійного фонду із заявою № 376 про переведення на інший вид пенсії - з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону № 889.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 18.02.2025 о/р 047050015816 відмовлено в проведенні частини перерахунку - перехід на інший вид пенсії згідно заяви № 376 від 11.02.2025, оскільки позивач не має стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.
Згідно з трудовою книжкою позивачу з 28.02.1994 присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби ІІ рангу", 01.06.2001 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби І рангу", 01.11.2004 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІІ рангу", 01.11.2007 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІ рангу", 01.05.2016 присвоєно 5 ранг державного службовця.
Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких було присвоєно персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Трудова книжка позивача НОМЕР_1 свідчить, що у період з 01.02.1993 по 23.09.2013 позивач працювала на різних посадах в податкових органах України.
В період роботи в якій позивачу присвоювались спеціальні звання, а саме:
28.02.1994 - "Інспектор податкової служби ІІІ рангу",
21.04.1997 - "Інспектор податкової служби ІІ рангу"
01.06.2001 - "Інспектор податкової служби І рангу",
01.11.2004 - "Радник податкової служби ІІІ рангу",
01.11.2007 - "Радник податкової служби ІІ рангу".
До позову додано:
довідка № 66 від 10.02.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за лютий 2025;
довідка № 67 від 10.02.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» № 3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме: щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 60 років, період роботи позивача в органах Державної податкової служби зараховується їй до стажу державної служби з 01.02.1993 по 23.09.2013, що свідчить про наявність підстав для переведення позивача з 11.02.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону № 3723, та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацу 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 37 Закону № 3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII). а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу». При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Згідно із частиною п'ятою статті 15 Закону № 509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом № 3723-XII.
Частиною сьомою статті 15 Закону № 509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Наведене свідчить, що даною нормою встановлювались умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
«Порядком обчислення стажу державної служби» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) також передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах суддів, слідчих, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Приписи абзацу 2 пункту 2 Порядку № 283 визначали, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Крім цього, згідно з п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Суд зауважує, що як Законом № 889-VIII, так і нормами діючих до нього Законів № 3723-XII, № 509-ХІІ та Порядку № 283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі-Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Відповідно до записів трудової книжки позивач в період з 01.02.1993 по 23.09.2013 займала різні посади в органах державної податкової служби. У спірному періоді позивачу присвоєне спеціальні звання: інспектор податкової служби ІІІ,ІІ та І рангу, радник податкової служби ІІІ та ІІ рангу.
Додатком 6 до Постанови № 306 передбачено, що спеціальні звання «Інспектор податкової служби ІІІ, ІІ та I рангу, радник податкової служби ІІІ та ІІ рангу» прирівнюються до відповідних рангів державного службовця.
Відтак, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.
Така позиція викладена Верховним Судом від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи в органах державної податкової служби з 01.02.1993 по 23.09.2013, під час якого позивачу присвоєне спеціальне звання.
З огляду на безперервність перебування позивача на службі в органах державної податкової служби на різних посадах з 01.02.1993 по 23.09.2013, станом на 01.05.2016 наявність стажу роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, досягнення пенсійного віку, наявність 20-ти років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, відповідач зобов'язаний перевести позивача з пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.
Щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідок № 66 від 10.02.2025 та № 67 від 10.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.
Як свідчать матеріали справи позивач 11.02.2025 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії - з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.
За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
Позивачем надані довідки: № 66 від 10.02.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за лютий 2025; № 67 від 10.02.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок № 66 від 10.02.2025 та № 67 від 10.02.2025.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 200/2691/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 200/2691/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 01 вересня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв