Справа № 127/6529/25
Провадження № 2/127/1134/25
01 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі: секретаря судового засідання Бойчук Я. П.,
представника Вінницької окружної прокуратури - прокурора Лащука В. М.,
представника Вінницької міської ради Петренко К. В.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дудчика О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна та земельних ділянок у комунальну власність Вінницької міської ради,-
Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна та земельних ділянок у комунальну власність Вінницької міської ради.
Ухвалою суду від 28.02.2025 року, заяву сторони позивача про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірне майно.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Дудчика О. М. задоволено та продовжено відповідачу ОСОБА_4 , процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
10.04.2025 року на адресу суду надійшов письмовий відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дудчика О. М. на позовну заяву в якому відповідач ОСОБА_1 , повністю заперечив проти заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
14.04.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
05.05.2025 року на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна та земельних ділянок у комунальну власність Вінницької міської ради залишино без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви 28.02.2025.
Зазначену ухвалу від 11.08.2025 року, 13.08.2025 року доставлено до електронних кабінетів Вінницької обласної прокуратури (т.4 а.с.203).
15.08.2025 року від представника Вінницької обласної прокуратури - першого заступника керівника обласної прокуратури Чухіл С., на адресу суду надійшло письмове пояснення, в якому він клопоче про продовження розгляду по суті даної справи, оскільки, як на її думку, по-перше: абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотньої дії в часі, оскільки погіршує становище позивача, що є неприпустим відповідно до ст. 58 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, по-друге, відповідачі ОСОБА_1 , та попередній власник ОСОБА_3 , діяли недобросовісно при набутті спірної ділянки у власність, тобто є такими, що не можуть вважатися добросовісними набувачами, в зв'язку з чим суд зобов'язаний або відмовити в задоволенні позову, або задоволити його повністю чи частково.
Вивчивши вищевказані пояснення, суд вважає їх необгрунтованими з таких підстав.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, який набрав чинності 09.04.2025 року, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Також вищевказаним законом ЦПК України доповнено:
- частину 4 статті 177, абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;
- частину 2 статті 185 - абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму»;
- статтю 265 частиною чотирнадцятою такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
У п.2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, вищевказаним Законом встановлено, що мають зворотню дію в часі його положення в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Порядок такої компенсації врегульовується не тільки ст.390 ЦК України, як зазначає прокурор, а й абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, в якій закріплено обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування або прокурора при подачі позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Після розгляду такої справи по суті суд уповноважений постановити рішення про:
1) задоволення позову з одночасним перерахуванням на користь добросовісного набувача грошових коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви; при цьому звертається увага, що перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади;
2) відмову у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, з поверненням позивачу внесених ним вищевказаних коштів.
З приводу твердження прокурора про невідповідність ст. 58 Конституції України та ст.3 ЦПК України положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі слід зазначити, що дійсно в Основному Законі України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Однак, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001,від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини , які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правові відносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи, але це положення стосується людини і громадянина (фізичної особи). Звертається увага, що положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року як раз і пом'якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідача - фізичну особу, звільняючи їх від обов'язку пред'явлення окремого позову до держави чи територіальної громади в разі задоволення позову вищевказаної категорії та захищають такого добросовісного набувача шляхом перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду. Тому цей Закон має зворотну дію в часі, в тому числі і абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України та ст. 390 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Слід погодитися з позицією прокурора, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ст. 3 ЦПК України), в зв'язку з чим суд на момент розгляду 12.05.2025 року питання про залишення без руху позову в цій справі, враховуючи положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі, в тому числі абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, зобов'язаний був застосувати ч.11 ст. 187 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Такий висновок суду узгоджується з висновком, зробленим Європейським судом з прав людини, який зауважив, що, зокрема, процесуальні зміни мають застосовуватись одразу, навіть якщо справа перебуває в процесі розгляду; проте це має відбуватись у відповідності з принципом правової визначеності, тобто чітко та прогнозовано. Так, в ухвалах Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяв у справах «Скорик проти України» (заява № 32671/02) та «Воробйова проти України» (заява № 27517/02) звертається увага на загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються, який вперше був сформований у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (заява № 26737/95, п. 35) та застосований, зокрема, у справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03, п. 27).
Також у ч.11 ст. 187 ЦПК України закріплено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином позов у даній справі слід залишити без розгляду.
Питання повернення судового збору, сплаченого прокурором за подання цієї позовної заяви, судом не вирішується, оскільки згідно з п.4 ч. 1ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення без розгляду заяви або скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 185, 187, 260-261 ЦПК України, суд -
Позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна та земельних ділянок у комунальну власність Вінницької міської ради - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2025 року.
Суддя: