Справа №760/23619/25 1-кс/760/10955/25
29 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стецьківка, Сумського району, Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025100090002216 від 12.08.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12025100090002216 від 12.08.2025р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 21.11.2018 Зарічним районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 30.10.2019 по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив нове умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення проти власності на території Солом'янського районну м. Києва за наступних обставин.
Так, він 05.08.2025 приблизно о 14:28 годин, перебуваючи на футбольному полі, яке знаходиться за адресою: вул. Андрія Мельника, 22 переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_7 та перебуває в користуванні її сина ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, перебуваючи на футбольному полі за адресю: м. Київ, вул. Андрія Мельника, 22, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, та не завадить йому у вчиненні крадіжки, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, о 14:29 годині 05.08.2025 наблизився до вказаної вище сумки піксельного кольору з якої повторно таємно викрав, чуже майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 14С Starry Blue 6GB RAM 128 GB ROM», синього кольору, IMEІ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 3607 гривень 30 копійок.
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі повторно таємно викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 , майнової шкоди на загальну суму, що становить 3607 гривень 30 копійок.
25.08.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше неодноразово судимий та знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, тому у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженню, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_4 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, та знову вчинив аналогічні правопорушення, а також ОСОБА_4 на даний час звинувачується у вчиненні аналогічного правопорушення, обвинувальні акти відносно нього перебувають у суді, де підозрюваний оголошений у розшук, оскільки переховується від суду. Тому перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, який не працює та не зайнятий суспільно-корисливою працею, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, що на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.10.2025 року, взявши його під варту в залі суду, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу саме у сумі 65000грн., яка не буде завідомо непомірною для нього та буде виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати підозрюваним застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для нього, щоб відбити бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 жовтня 2025 року, взявши його під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 29 серпня 2025 року 16 год. 30 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 23 год. 59 хв. 25 жовтня 2025 року.
Розмір застави визначити у сумі 65000грн. (шістдесят п?ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 25.10.2025р., включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1