ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4069/25
провадження № 2/753/5384/25
29 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
у лютому 2025 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 09 серпня 2006 року він з відповідачем уклав шлюб. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження. Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність порозуміння та різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги і любові. З квітня 2022 року подружжя не проживає однією сім'єю, не веде спільне господарство, не має спільного бюджету, не підтримує сімейно-шлюбні відносини, тому їх сім'я перестала існувати. Позивач переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є недоцільним і суперечить його інтересам. Вважає, що питання про розірвання шлюбу необхідно вирішити без надання строку для примирення, оскільки подальше сімейне життя не є можливим з тих підстав, що шлюб існує формально, а строк на примирення лише ускладнить відносини, які склалися у нього з відповідачкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання.
У судове засідання сторони не з'явились, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.
09 травня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач 22 травня 2025 року отримала особисто судову повістку-повідомлення про судове засідання разом з ухвалою про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Правом на подання відзиву на позов відповідачка не скористалась, будь-яких заяв, клопотань з процесуальних питань до суду не подавала.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Враховуючи, що суд повідомляв сторони про дату, час та місце судового засідання судовими повістками-повідомленнями, їх явка у судове засідання була не обов'язковою. За таких обставин, з урахування поданої позивачем заяви, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 09 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1043. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини не змінювалось.
У шлюбі у позивача та відповідача народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що подальше спільне проживання та збереження їх з відповідачем родини є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористався цим правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з урахуванням позиції відповідачки, яка не подала до суду заперечень проти розірвання шлюбу, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 серпня 2006 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї за актовим записом № 1043 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Р. В. Котенко