Справа № 373/1499/22
Провадження №2/367/726/2025
Іменем України
01 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Горбачової Ю.В.,
за участі секретаря Музики Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Балагурак Вероніка Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Балагурак Вероніка Василівна, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.11.2014 року у розмірі 10104,36 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що батько відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ним була підписана Заява № б/н від 03.11.2014 року.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
На підставі укладеного Договору (Заяви) № б/н від 03.11.2014 року, Позичальнику ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який згодом був збільшений до 19000,00 грн. Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Позичальник, в свою чергу, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, та в порушення умов кредитного договору, свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 Позичальник ОСОБА_1 помер. В свою чергу, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем 20.07.2021 року була направлена претензія кредитора до Бучанської міської державної нотаріальної контори, та 02.08.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Ірпінської міської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи, та 06.08.2021 року отримана відповідь.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять всі права та обов'язки, що існували на час його смерті, у тому числі кредитні зобов'язання померлого Позичальника.
З метою досудового врегулювання спору, 25.10.2021 року до спадкоємців Позичальника Банком було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій спадкоємцями не було виконано.
Станом на дату смерті Позичальника заборгованість перед Банком за кредитним договором № б/н від 03.11.2014 року становила 10104,36 грн., з яких: 10104,36 грн. - заборгованість за тілом кредита (в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10104,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту).
У зв'язку з чим позивач просить стягнути зі спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість перед Банком, яка залишилася на момент смерті Позичальника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21 листопада 2022 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано з Центру надання адміністративних послуг довідку про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) померлого позичальника банку (спадкодавця) ОСОБА_1 . Витребувано з Ірпінської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
16.02.2023 року від представника відповідача, адвоката Бабака А.В. до суду надійшов відзив на позову заяву, в якому представник вважає, що зазначена позовна вимога не може бути задоволена, а факти викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України. Так, з документів, долучених позивачем до позовної заяви, вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» 29.06.2021 на адресу Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області, в порядку ст. 1281 ЦК Укаїни, направлено претензію кредитора про включення кредитної вимоги позивача в спадкову масу. Листом від 27.07.2021 за № 1163/01-16 Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської власті повідомила позивача про те, що претензію кредитора направлено на адресу Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області. Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області листом за № 805/02-14 від 93.08.2021 повідомила позивача, що претензія кредитора до спадкоємців ОСОБА_1 долучена до спадкової справи за № 148/2021. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач направив відповідачу лист-претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором. Звертає увагу, що спадкоємець померлого ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату не звертався, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю померлого не видавалось, перелік та вартість майна, що перейшло до спадкоємця невідомі, відтак відсутні підстави для задоволення позову. У зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову.
07.04.2023 року з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області була отримана відповідь на відзив, яка надійшла від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду 21.03.2023 року. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Повторно зауважує, що на виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем 20.07.2021 року була направлена претензія кредитора до Бучанської міської державної нотаріальної контори, та 02.08.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Ірпінської міської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи, та 06.08.2021 року отримана відповідь. На спростування зазначеного представником відповідача вказує, що згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. При цьому, 25.10.2021 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, до яких позивач пред'явив свої вимоги, що підтверджується копією поштового реєстру, але ніякий дій останніми не було виконано. Звертає увагу, що вимога може бути заявлена кредитором як безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Відтак, заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України (така правова позиція викладена у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 495/1933/15-ц). При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор спадщини, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі. В свою чергу, кредитор не міг знати та; не знав про місце відкриття спадщини, оскільки спадкова справа апріорі може заводитись/відкриватись і у державного нотаріуса, і у будь-якого приватного нотаріуса, за різними адресами місцезнаходження/робочого місця нотаріусів. Тобто, вимога про погашення заборгованості була пред'явлена до спадкоємців через нотаріуса, а отже АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пропущений строк пред'явлення кредиторських вимог до спадкоємця померлого. У зв'язку з наведеним, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
23.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Бабака А.В. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач прийняв спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину. Повторно звертає увагу, що спадкоємець померлого ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату не звертався, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю померлого не видавалось, перелік та вартість майна, що перейшло до спадкоємця невідомі, відтак відсутні підстави для задоволення позову. У зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову.
18.05.2023 року від Ірпінської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 21 листопада 2022 року надійшов лист, в якому зазначено, що в Ірпінській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за № 148/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 . Із заявою про прийняття спадщини за законом (заява за № 435 від 14.05.2021 р.) звернулася дружина померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , яка в заяві зазначила інших спадкоємців померлого, а саме: сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також в спадковій справі є Претензія кредитора АТ КБ «Приватбанк», яка внесена в книгу обліку і реєстрації спадкових справ 03.08.2021 р. за № 740. Станом на 09 травня 2023 року свідоцтва про право на спадщину не видавались.
25 травня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи позивача повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Своїм правом на подання відповіді на відзив позивач скористався.
Відповідач та його представник у судове засідання також не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача попередньо надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнають.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 03.11.2014 року, що підтверджується копією Анкети-заяви.
Положеннями анкети-заяви визначено, що підписанням цієї заяви Позичальник погоджується з тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Позичальник ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами. Примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздруківки з офіційного сайту www.pb.ua. Позичальник зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку www.pb.ua.
На підставі укладеного Договору (Заяви), Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 11000,00 грн.. Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку, що підтверджується копією довідки про відкриті кредитні картки на ім'я ОСОБА_1 .У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000,00 грн, що підтверджується копією довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, Позичальник доручає Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань, згідно п.п. 2.1.1.12.9 Умов та Правил надання банківських послуг, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язався, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.5.7 Умов та Правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язався, стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Відповідно до п. 2.1.1.12.7.2 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Банк свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому (банківському) рахунку ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)..
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В свою чергу, Позичальник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за умовами договору, у зв'язку з чим, станом на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) заборгованість останнього перед Банком за кредитним договором № б/н від 03.11.2014 року становить 10104,36 грн., з яких: 10104,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10104,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту), що підтверджується розрахунком заборгованості, представленим представником позивача.
Щодо вимоги про стягнення зазначеної суми заборгованості із спадкоємця померлого позичальника суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов'язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов'язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.
Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов'язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв'язку з виконанням зобов'язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позичальник ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2021 року, актовий запис № 11.
У зв'язку зі смертю позичальника ОСОБА_1 , позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. № SAMDNWFC00011203251 від 26.06.2021 була направлена претензія кредитора (в порядку ст. 1281 ЦК України) до Бучанської міської державної нотаріальної контори.
02 серпня 2021 року позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було отримано відповідь від Бучанської міської державної нотаріальної контори № 1163/01-16 від 27.07.2021, в якій зазначено, що претензію кредитора за вих. № SAMDNWFC00011203251 від 26.06.2021 (в порядку ст. 1281 ЦК України), яка надійшла до Бучанської міської державної нотаріальної контори, було переслано до Ірпінської міської державної нотаріальної контори для подальшого супроводження спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , останнє місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією відповіді (листа).
06 серпня 2021 року позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було отримано лист від Ірпінської міської державної нотаріальної контори № 805/02-14 від 03.08.2021, в якому зазначено, що претензія кредитора до спадкоємців ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , була долучена до спадкової справи за № 148/2021. Станом на 03.08.2021 року свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 не видавалось. Спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком при видачі свідоцтва буде повідомлено, що підтверджується копією листа.
Також, на адреси реєстрації місця проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 25.10.2021 року було направлено лист-претензію за вих. № SAMDNWFC00011203251 від 22.10.2021, в якій банк повідомляє спадкоємців померлого про наявність у останнього заборгованості перед банком, що підтверджується копією листа-претензії, копією реєстру згрупованих відправлень та копією квитанції про поштове відправлення.
Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області від 27.10.2024 року станом на 17.03.2021 року, а також відповіді № 127143 від 26.06.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.03.2002 року значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .
Відтак, твердження представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач направив відповідачу лист-претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відтак, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті його батька ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за однією адресою з померлим, а тому є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька.
Враховуючи, що відповідачем та його представником не надано доказів того, що спадкоємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від спадщини, а інформація від нотаріуса свідчить про відсутність такої заяви в матеріалах спадкової справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача до відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є спадкоємцем померлого позичальника, який хоч і не отримав свідоцтво про право на спадщину, але має право на його отримання.
Поряд з цим, судом встановлено, що із заявою про прийняття спадщини за законом (заява за № 435 від 14.05.2021 р.) звернулася дружина померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , яка зазначила інших спадкоємців померлого, а саме: сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Даних про те, що зазначені спадкоємці відмовилися від спадщини, нотаріусом не зазначено.
Тобто, встановлено, що після смерті Позичальника ОСОБА_1 залишилося три спадкоємця: дружина та двоє його дітей.
Суд зауважує, що згідно положень ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ним.
Враховуючи викладене, виходячи з положень ст. 1278 та ст. 1282 ЦК України, а також беручи до уваги той факт, що вимоги до інших двох спадкоємців позивач не заявив, а стягнення всієї суми заборгованості Позичальника ОСОБА_1 лише з одного з його спадкоємців є безпідставним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до відповідача ОСОБА_1 у розмірі, що відповідає його частці у спадщині померлого Позичальника ОСОБА_1 , яка становить третину від заявленого розміру заборгованості, а саме - 3368,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відсоток задоволених вимог становить (3368,12 грн. / 10104,36 грн.) * 100 = 33.33%. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі (2481,00 грн./100 * 33.33) = 826,91 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 629,633, 634, 1048-1050, 1054, 1218, 1268, 1278, 1281-1282 ЦК України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Балагурак Вероніка Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.11.2014 року у розмірі 3368 (три тисячі триста шістдесят) грн. 12 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Ю.В. Горбачова