01 вересня 2025 року справа №200/2799/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі № 200/2799/25 (головуючий суддя у І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 № 046350018468 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 25.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи Списку № 1 затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 ОСОБА_1 , періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: з 27.09.1999 по 30.09.1999, з 01.10.1999 по 17.04.2000, з 09.02.2002 по 31.12.2007 та з 03.05.2000 по 08.11.2001 період проходження строкової військової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахування ст.8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до заяви про призначення пенсії від 25.03.2025.
В обґрунтування позову зазначив, що 25.03.2025 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням відповідача від 01.04.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.
За розрахунком відповідача пільговий стаж роботи по Списку № 1 становить 23 роки 07 місяців 22 дні. Пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 17 років 2 місяці 18 днів.
Проте, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за постановою № 202 7 років 11 місяців 16 днів, а саме: періоди роботи з 27.09.1999 по 30.09.1999, з 01.10.1999 по 17.04.2000, з 03.05.2000 по 08.11.2001, період проходження строкової військової служби, з 09.02.2002 по 31.12.2007.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 № 046350018468.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 з урахуванням положень Закону України від 02.09.2008 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди його роботи та навчання 01.10.2000 по 11.04.2000 та з 08.02.2002 по 31.12.2007, а періоди роботи та проходження строкової військової служби з 27.09.1999 по 30.09.1999, з 12.04.2000 по 17.04.2000, з 03.05.2000 по 08.11.2001, з 06.02.2002 по 08.02.2002- до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за Списком № 1.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968.96 грн.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії встановлено, що страховий стаж позивача складає 44 роки 05 місяців 18 днів (з урахуванням в подвійному розмірі за списком № 1), в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно постанови № 202 (25 років) - 17 років 02 місяці 18 днів, за списком № 1 - 23 роки 07 місяців 22 дні. Пільговий стаж зараховано на підставі спеціального стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру та довідки про підтвердження пільгового стажу роботи № 214 від 21.03.2025. Рішенням відповідача від 01.04.2025 № 046350018468 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
До пільгового стажу зараховані періоди роботи на пільгових умовах згідно відомостей по спеціальному стажу ЗПЗ013А1 (список № 1) та ЗПЗ014А1 (Пост. 202 - 25 років) відповідно до пунктів 18, 20 Порядку № 637.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
25 березня 2025 року позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01 квітня 2025 року № 046350018468 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
В рішенні зазначено, що пільговий стаж позивача за Списком № 202 становить 17 років 02 місяця 18 днів, за Списком № 1 - 23 роки 07 місяців 22 дні.
Відповідно до розрахунку стажу позивача форми РС-право (в межах позовних вимог), періоди роботи позивача з 01.10.1999 по 11.04.2000, з 09.02.2002 по 31.12.2007 зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Періоди роботи з 27.09.1999 по 30.09.1999, з 12.04.2000 по 17.04.2000, з 06.02.2002 по 08.02.2002 не зараховано до пільгового стажу позивача.
Період проходження строкової військової служби з 03.05.2000 по 08.11.2001 зараховано лише до страхового стажу позивача.
Період з 09.11.2001 по 06.02.2002 у розрахунку відсутній.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 позивач працював:
- з 27.09.1999 прийнятий учнем підземного гірника на дільницю з ремонту гірничих виробок;
- з 01.10.1999 по 27.10.1999 - навчання в УКК;
- з 27.10.1999 по 19.11.1999 - практика за професією;
- з 19.11.1999 по 17.04.2000 - підземний гірник 3-го розряду на дільницю з ремонту гірничих виробок;
- з 03.05.2000 по 08.11.2001 - служба у ЗСУ;
- з 06.02.2002 - прийнятий гірником другого розряду з повним робочим днем під землею;
- з 22.03.2004 - переведений учнем гірника підземного з ремонту гірничих виробок;
- 24.03.2004 - направлений на курси в УКК;
- з 03.05.2004 по 01.06.2004 - проходив виробничу практику із спеціалізації гірник з ремонту гірничих виробок;
- з 09.07.2004 - переведений гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 13.06.2006 по 16.06.2006 - навчання гірничо-рятувальній справі з відривом від виробництва;
- з 13.04.2011 - переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що записами трудової книжки позивача підтверджується пільговий характер його роботи в спірні періоди, тому ці періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі- Закон № 1058).
На підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…)
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. (…)
На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок 637) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз наведених норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як свідчать матеріали справи записи в трудовій книжці позивача про роботу у спірні періоди містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем під землею, що відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону № 1058.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Список № 202).
Пунктом першим зазначеної постанови до Списку № 202 віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Згідно з пунктом д частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Таким чином, періоди роботи та навчання позивача з 01.10.2000 по 11.04.2000 та з 08.02.2002 по 31.12.2007 неправомірно не зараховано відповідачем до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Постанова № 202).
Періоди роботи позивача з 27.09.1999 по 30.09.1999, з 06.02.2002 по 08.02.2002, з 12.04.2000 по 17.04.2000 неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (Постанова № 202).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі Закон № 2011-XII) визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.1993 “Про деякі питання застосування окремих статей Закону України “Про пенсійне забезпечення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 33, час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.
Відповідно до записів у трудовій книжці 17.04.2000 позивача звільнено з посади підземного гірника в зв'язку із призовом до Збройних Сил України.
Відповідно до копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 , позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах України з 03.05.2000 по 08.11.2001.
Таким чином, час проходження позивачем військової служби з 03.05.2000 по 08.11.2001 має бути зарахований відповідачем до пільгового стажу за постановою № 202.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі № 200/2799/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі № 200/2799/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 01 вересня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв