Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/456/25
Провадження № 2/689/281/25
Іменем України
22 серпня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Конфедерат Л.М.,
представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Говорецького Г.Б.,
представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Авто» адвоката Нечіпайла Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Авто» про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
1. Стислий виклад позиції Позивача
ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Авто» (далі - Відповідачка) та з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог від 12 червня 2025 року просила стягнути з Відповідача 801690,03 гривень, з яких 732667,08 гривень вартості відновлювального ремонту та 65522,95 гривень величини втрати товарної вартості автомобіля «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 , 3500 гривень за послуги експерта (а.с. 139, 140).
В обґрунтування позову зазначила, що 28 січня 2024 року о 19 год. 35 хв. на 227 км + 700 м автодороги Н-03 Житомир - Чернівці поблизу с. Солобківці Солобковецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем «КАМАЗ 45143-012-15» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом «НЕФАЗ 8560-082-02» д.н.з. НОМЕР_3 і рухаючись в напрямку міста Кам'янця - Подільського Хмельницької області, в порушення вимог пп. "а", "б», "д" п. 2.3. Правил дорожнього руху перед початком руху не забезпечив технічно справний стан вантажного автомобіля, внаслідок чого під час руху в транспортному засобі "КАМАЗ 45143-012-15" д.н.з. НОМЕР_2 відірвалося ліве середнє колесо та пошкодило автомобіль "Ford Kuga" д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, і який рухався у зустрічному напрямку до міста Хмельницького. Згідно постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2024 року у справі за №689/265/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення. ОСОБА_2 працював водієм ТОВ «Європа Транс Агро». Внаслідок ДТП автомобіль "Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 06.03.2024 року за № 16/24 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 становить 892667,08 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля становить 65522,95 грн., вартість відновлюваного ремонту становить - 827 144,13 грн.
29.10.2024 року страховиком їй було виплачено 160000 гривень шкоди, тобто у максимально можливому розмірі.
З врахуванням виплачених 160 000 гривень вартість відновлюваного ремонту автомобіля Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 складає 732 667,08 гривень.
Стверджувала, що автомобіль було повністю відновлено (відремонтовано) власними силами її сім'ї до моменту пред'явлення позову.
Зазначила, що Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі №911/482/17 відзначив, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до статтей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, тобто Відповідач.
Спростовуючи доводи Відповідача, зазначила, що відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі за № 194/1262/18 колегія суддів відхилила посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/ 14-ц (провадження № 61- 9687св18) про те, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення і вказала, що законодавством не заборонено потерпілій особі здійснювати ремонт пошкодженого майна власними силами.
2. Стислий виклад заперечень Відповідача
Представник Відповідача визнав, що з вини водій ТОВ «Європа Транс Авто» сталася дорожньо-транспортна пригода. Однак, проти задоволення позову заперечував з тих підстав.
Оскільки автомобіль Позивача відремонтований, то належними та допустимими доказами понесення витрат є розрахункові документи (чеки, накладні, рахунки, квитанції); договір на ремонт або замовлення-наряд СТО, акти виконаних робіт (наданих послуг); банківські виписки, що підтверджують оплату.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України.
Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Оскільки станом на момент розгляду справи встановлено факт проведення ремонту пошкодженого автомобіля Позивача FORD KUGA, р.н. НОМЕР_1 , то будь-яке авто-товарознавче дослідження/висновок експерта, втрачає статус належного доказу розміру заподіяних збитків.
У такому разі, визначальними доказами слугують виключно розрахункові документи (фіскальні чеки, товарні чеки, квитанції, акти-прийому передач послуг тощо), у яких відображено розмір реально понесених позивачем витрат.
Саме такий правовий висновок був сформований Верховним Судом за результатами розгляду справи № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687 св18) від 30 жовтня 2019 року, зокрема у постанові зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних за відновлення пошкодженої речі.
Відповідач звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від правової позиції ВС, відображеній у постанові від 30 жовтня 2019 року по справі №753/19288/14-ц, а отже станом на сьогоднішній день дана правова позиція є чинною та зберігає свою юридичну силу.
Враховуючи вище викладене, відсутність доказів фактичного понесення витрат унеможливлює достовірно встановити розмір понесених Позивачем витрат для відновлення свого порушеного права (а.с. 130, 131).
3. Процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою від 20 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 63).
Ухвалою від 27 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження призначено підготовче судове засідання (а.с. 72).
Ухвалою від 01 липня 205 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2025 року про зміну підстав позовних вимог; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні (а.с. 139, 140, 154-156).
4. Рішення щодо позову
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю з підстав.
5. Фактичні обставини, встановлені судом
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2024 року у справі №689/265/24 ОСОБА_2 , водія ТОВ «Європа Транс Агро», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 3).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , водій ТОВ «Європа Транс Агро», вчинив адміністративне правопорушення за обставин:
28 січня 2024 року о 19 год 35 хв на 227 км + 700 м автодороги Н-03 Житомир - Чернівці поблизу с. Солобківці Солобковецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем "КАМАЗ 45143-012-15" д.н.з. НОМЕР_2 з причепом "НЕФАЗ 8560-082-02" д.н.з. НОМЕР_4 і рухаючись в напрямку м. Кам'янець - Подільського Хмельницької області, в порушення вимог пп. "а", "б", "д" п. 2.3. Правил дорожнього руху (затв. Постановою КМ України від 10.10.2001 №1306), перед початком руху не забезпечив технічно справний стан вантажного автомобіля, внаслідок чого під час руху в транспортному засобі "КАМАЗ 45143-012-15" д.н.з. НОМЕР_2 відірвалося ліве середнє колесо та пошкодило автомобіль "Ford Kuga" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку до м. Хмельницького. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб "Ford Kuga" д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Ці обставини сторонами спору визнаються.
Автомобіль Позивачки повністю відновлено (відремонтовано) власними силами членів її сім'ї до моменту пред'явлення позову. Це підтверджується поясненнями представника Позивачки адвоката Говорецького Г.Б. в судових засіданнях, а також письмовою заявою Позивачки ОСОБА_1 від 05 травня 2025 року. До заяви додано п'ять фотографій відремонтованого автомобіля (а.с. 112-117).
Представник Позивачки адвокат Говорецький Г.Б. в судових засіданнях пояснив, що ремонт здійснювався сином Позивачки (військовослужбовцем), її чоловіком, також залучалися треті особи - ремонт здійснювався у приватних гаражах, оскільки на офіційних сервісах він на двадцять відсотків був би дорожчим, усі запчастини було придбано виключно в офіційних дилерів і виключно нові.
29.10.2024 року їй було виплачено 160000 гривень шкоди, що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» від 31 жовтня 2025 року (а.с. 69).
Відповідно до цієї виписки на рахунок ОСОБА_1 29 жовтня 2025 року надійшли кошти у сумі 160000 гривень з призначенням платежу - «Моторне (транспортне) бюро України. Виплата по справі № 109351, згідно наказу №3 1/21363 від 28.10.2024 р.»
За змістом висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 06 березня 2024 року за №16/24, проведеної на підставі договору з ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи пошкодження, зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 06 лютого 2024 року, по середній вартості нормо-годин за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ складає 892667,08 гривень. При цьому величина втрати товарної вартості автомобіля становить 65522,95 гривень, а вартість відновлюваного ремонту становить - 827144,13 гривень (а.с. 4-51).
6. Зміст спірних правовідносин
Між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Лише Відповідач вважає, що відсутні докази, що саме нові, а не вжиті запчастини були використанні під час ремонту.
Однак, Позивач вважає, що висновок експерта є належним та допустимим доказом для відшкодування збитків. Свою позицію обґрунтовує висновком, зробленим Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2021 року у справі №194/1262/18.
Відповідач вважає, що у встановлених фактичних правовідносинах підставою для відшкодування збитків за критерієм допустимості доказів можуть бути виключно документи у яких відображено розмір реально понесених Позивачкою витрат. Посилається на висновок, сформований Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року за результатами розгляду справи № 753/19288/14-ц.
7. Оцінка судом аргументів учасників справи, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
З метою вірного застосування даних норм матеріального права при оцінці спірних фактичних обставин справи суд враховує висновки Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Обов'язковість судових рішень) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України (Законність і обґрунтованість судового рішення) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання даних норм суд враховує висновок Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц.
Цей висновок полягає у такому: « Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (стаття 1188 ЦК України).
Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати ».
Особливістю встановлених фактичних правовідносин у цій справі є те, що пошкоджений автомобіль марки «Mercedes-Benz 220E», номерний знак НОМЕР_5 , відремонтовано (див.: рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 17 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2014 року).
У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі №194/1262/18 відхилено посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду у від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц. При цьому суд пояснив, чому не було враховано, зазначивши таке: «оскільки такий висновок зроблений Верховним Судом за відмінних обставин справи. Зокрема, у наведеній справі суди встановили, що автомобіль фактично відремонтований …».
Дійсно, у справі №753/19288/14-ц автомобіль було відремонтовано.
У справі ж №194/1262/18 автомобіль не було відремонтовано. Так, з пункту 1,3 рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської від 10 травня 2019 року вбачається, що представник позивача суду пояснив, що «на сьогоднішній день ремонт автомобіля позивача не завершено через брак коштів».
У спорі між ОСОБА_1 та ТОВ «Європа Транс Авто» автомобіль Позивачки відремонтовано повністю до моменту пред'явлення позову. За цих обставин слід керуватися такими висновками постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц:
1) у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення;
2) особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати».
Позивачка не довела реальну вартість матеріалів і робіт, затрачених на відновлення її автомобіля.
З огляду на пояснення її представника про те, що ремонт здійснювався її сином, її чоловіком, третіми особи, залишається відкритим питання про те, хто саме і у якій частині поніс витрати. Цю обставину Позивачкою також не доведено.
Кваліфікуючи підстави позову, суд вважає, що його підставами є відшкодування збитків як витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) у розумінні другої половини речення пункту 1) частини другої статті 22 Цивільного кодексу України.
Правила допустимості доказів визначені статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частини другої цієї статті обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В контексті спору це означає, що обставини про витрати, які особа зробила, можуть бути доведені доказами про витрати, які відбулися, а не доказами про потенційно можливі витрати.
Позивачка доводила висновком експерта від 06 березня 2024 року за №16/24 свої потенційно можливі витрати у зв'язку з можливим у майбутньому ремонтом її автомобіля. Водночас ремонт вже було завершено, витрати - здійснено.
Таким чином, суд відхиляє доводи Позивачки з посиланням на постанову Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі №194/1262/18.
Позивачка не довела обґрунтованість своїх вимог. Закон покладає обов'язок доведення у цій справі на неї. За цих умов у позові слід відмовити.
8. Розподіл судових витрат
Розподіл судових витрат Позивача не здійснюється, оскільки у позові відмовлено.
На основі викладеного та керуючись статтями 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, частиною шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частиною четвертою статті 263, статтями 258, 264 та 265 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц,
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Авто» про відшкодування матеріальної шкоди відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про учасників справи:
1) позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 );
2) відповідач - до товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Авто» (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця В. Івасюка, будинок 62, код ЄДРПОУ 41101091; поштова адреса: 03115, місто Київ, проспект Берестейський, 121в).
Повне рішення складено 01 вересня 2025 року.
Суддя В. Мазурчак