про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
01 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4096/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29.03.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов'язати здійснити перерахунок за період з 29.03.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що фактично про виплату грошового забезпечення у меншому розмірі за спірні періоди позивач дізнався лише після отримання його представником відповіді на адвокатський запит щодо нарахування грошового забезпечення, у липні 2025. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі №460/21394/23 (постанова від 21.03.2025), позивач вважає, що саме з моменту отримання від відповідача результату розгляду адвокатського запиту і підлягає обрахуванню початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд зазначає, що спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої та другої статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Надаючи оцінку доводам заяви позивача в частині поновлення строку звернення до суду, варто зауважити, що Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 (справа №460/21394/23) відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах, та висловив нову правову позицію щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (в частині періоду до 19.07.2022), а саме: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Отже, до спірних у даній справі правовідносин, які охоплюють період з 19.07.2022 по 20.05.2023, підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, при звільненні зі служби позивачу не було вручено повідомлення про нараховані та виплачені суми. Лише після отримання від відповідача листа за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача він і дізнався про те, що відповідач виплачував йому грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
В контексті наведеного суддя звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 (справа №460/21394/23) наголосив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Отже, саме дата вручення позивачу зазначеного документа і є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду. При цьому визначення моменту вручення грошового атестата (іншого письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності (пункти 77-79 постанови).
З огляду на викладене та враховуючи, що фактично про порядок розрахунку сум грошового забезпечення за час проходження військової служби позивач дізнався лише у липні 2025, суддя приходить до висновку про те, що вказані обставини дійсно унеможливили позивача звернутися до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом у межах встановленого законом строку.
Крім цього, згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Отже, на переконання суду, позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а тому його заява про поновлення строку підлягає задоволенню.
Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дану позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Позовну заяву подано у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України, відсутні.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суддя дійшла висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись статтями 171, 241, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суддя
Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
У разі заперечення проти позову встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача з одночасним надсиланням учасникам судового процесу копії відзиву та доданих до нього документів. При подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання копії відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу. При подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Роз'яснити сторонам, що відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 КАС України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна