Справа № 560/17588/24
01 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження процесуальне питання, повязане з розглядом адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 28.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду від відповідача надійшов відзив від 10.12.2024 року, у якому в задоволенні позову просить відмовити.
Також відповідачем долучені до відзиву письмові докази.
Дослідивши відзив і додані до нього документи, судом встановлено, що додатки, які зазначені в п.1 відзиву, а саме: копії листів уповноважених органів Бельгії та Франції на запити Держмитслужби про надання допомоги в проведенні перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 24.07.2020 №E5.835.082 та EUR.1 від 11.06.2020 №А0278746 викладені не державною мовою.
Із цього приводу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 3 ст. 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 80 КАС України вказано що, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 6 ст. 80 КАС України).
Відповідно до ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
За ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно із ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За змістом ст. 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначена ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", де чітко вказано, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, 4, 5, 8 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
За змістом ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17.12.2013 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали відзиву, як зазначено вище, судом встановлено, що додатки, які зазначені в п.1 відзиву, а саме: копії листів уповноважених органів Бельгії та Франції на запити Держмитслужби про надання допомоги в проведенні перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 24.07.2020 №E5.835.082 та EUR.1 від 11.06.2020 №А0278746 викладені не державною мовою.
Ця обставина перешкоджатиме суду встановити наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин і правових підстав, враховуючи підстави та предмет заявленого позову, що обумовлюють межі з'ясування обставин в цій справі, суд приходить до висновку, про необхідність витребувати від Хмельницької митниці у десятиденний термін з дня отримання цієї ухвали суду письмових доказів з офіційним перекладом на державну мову, а саме:
- копії листів уповноважених органів Бельгії та Франції від 14.04.2022 № 2021/N6A2N30/00020836/2 та від 15.02.2022 № 21/126 на запити Держмитслужби про надання допомоги в проведенні перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 24.07.2020 №E5.835.082 та EUR.1 від 11.06.2020 №А0278746 відповідно.
Керуючись статтями 9, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зобов'язати Хмельницьку митницю надати у десятиденний термін з дня отримання цієї ухвали суду письмові докази з офіційним перекладом на державну мову, а саме:
- копії листів уповноважених органів Бельгії та Франції від 14.04.2022 № 2021/N6A2N30/00020836/2 та від 15.02.2022 № 21/126 на запити Держмитслужби про надання допомоги в проведенні перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 24.07.2020 №E5.835.082 та EUR.1 від 11.06.2020 №А0278746 відповідно.
Попередити Хмельницьку митницю про наслідки, у разі неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, передбачених ч.ч. 8, 9 ст. 80 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу, до відома.
Копію ухвали направити відповідачу, до виконання.
Копію ухвали направити Державній митній службі України, до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений