Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
29 серпня 2025 року №520/22525/24
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , через електронну систему ЄСІТС "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) від 05.02.2024 №204750018912, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) від 27.03.2024 №204750018912, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати з 29 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 та період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009, починаючи з 29 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішеннями від 05.02.2024 №204750018912 та від 27.03.2024 №204750018912 пенсійний орган відмовив йому в призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування до страхового стажу період роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 та період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009. Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи відмови в призначенні пенсії тим, що позивач не підтвердив належним чином страховий стаж за даними персоніфікованого обліку і не надав необхідних документів для зарахування періодів роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 та підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009 та 01.01.2021 по 31.12.2023 відповідно до вимог Закону №1058 та Порядку №637 і №22-1, що унеможливило встановлення мінімальних 30 років страхового стажу.
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в установлений судом строк, правом надати письмові відзиви не скористались.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через особистий кабінет порталу електронних послуг до Пенсійного фонду України із заявою від 29.01.2024, в якій просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказану заяву розглянуто органами пенсійного фонду відповідно до п.4.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 №204750018912 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу, визначеного ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж становить 28 років 01 день. До страхового стажу не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2023, оскільки відсутня сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
20.03.2024 позивач повторно звернувся до територіальних органів пенсійного фонду з заявою про призначенням пенсії, надавши додаткові документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2024 №204750018912 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, посилаючись на відсутність необхідного страхового стажу.
За доданими документами страховий стаж становить 26 років 0 місяців 26 днів, заявнику до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 в ТОВ "ФІРМА ТОМ ХАІ" на підставі показань свідків, оскільки не було виконані умови п.17 та п.18 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року; період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2023, оскільки відсутня сплата страхових внесків, з 01.01.2006 по 31.12.2009, оскільки необхідно надати документи про періоди підприємницької діяльності та систему оподаткування.
Не погоджуючись з рішеннями відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування позивачу страхового стажу, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України №1788-XII від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" та №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Приписами ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.
При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В той же час, відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками (пункт 25 Порядку №637).
Отже, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок відсутності архівних даних з інших причин, окрім неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, трудовий стаж позивача може бути установлено на підставі показань не менше двох свідків, які б знали його по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу.
Водночас, суд зазначає, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Позивач у позовній заяві зазначив, що під час війни він втратив свою трудову книжку, і тому позивачу довелося проводити збір великої кількості уточнюючих довідок для підтвердження періодів роботи, які необхідні для призначення пенсії за віком.
Як встановлено судом з опису вкладення до цінного листа наданого позивачем до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, позивач звертався до ТОВ "ФІРМА ТОМ ХАІ" (код ЄДРПОУ 19474812) із заявою, в якій просив видати довідку про підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ТОВ "ФІРМА ТОМ ХАІ", належним чином завірені копії первинних документів: наказу про прийом на роботу та звільнення з роботи; довідку про перейменування, реорганізацію чи будь-яку іншу зміну юридичного статусу вказаного підприємства.
Проте, відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.
На думку суду, відсутність документів по підприємству, не може позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу, який в свою чергу за відсутності трудової книжки та підтверджуючих документів підприємств може бути зарахований на підставі показань свідків.
З матеріалів справи, зокрема, з нотаріально завірених письмових показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були ознайомлені із частиною 1 статті 384 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за завідомо неправдиві показання свідка, підтвердили роботу позивача в ТОВ "Фірма ТОМ ХАІ" в період з 02.01.1992 по 15.04.1994 та з 02.01.1992 по 31.05.1995.
З досліджених трудових книжок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копії яких знаходяться в матеріалах справи, встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 , 02.01.1992 прийнятий на постійну роботу в якості столяра, 02.03.1993 Штаб ТОМ ХАІ реорганізований у товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ТОМ ХАІ", 02.03.1992 переведений в ТОВ "Фірма ТОМ ХАІ", 31.05.1995 звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно трудової книжки серія НОМЕР_3 , 02.01.1992 прийнятий на роботу в (мовою оригіналу) общество "Штаб трудового объеденения молодежи ХАИ" на посаду столяра, 02.03.1993 Штаб ТОМ ХАІ реорганізований у товариство з обмеженою відповідальністю "Фірму ТОМ ХАІ", 02.03.1993 переведений в ТОВ "Фірму ТОМ ХАІ" на посаду столяра, 15.04.1994 звільнений за власним бажанням.
Отже, на підставі досліджених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт роботи позивача в ТОВ "Фірма ТОМ ХАІ" в період з 02.01.1992 по 31.05.1995, є підтвердженим, а тому вказані періоди роботи підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Щодо спірного періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009, суд зазначає наступне.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
-з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);
- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Статтею 1 Закону №1058 визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 21 Закону №1058 відомості про фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) у період з 01.01.2006 по 31.12.2009 позивачем сплачувались страхові внески.
Крім того, відповідно до листа Головного управління ДПС у Харківській області №62712/6/20-40-24-20-14 від 14.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в податкових органах як фізична особа-підприємець з 16.03.2001 по теперішній час. Відповідно до реєстраційних даних податкової служби у період з 16.03.2001 по 31.12.2011 здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності згідно з Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1996 №746/99. З 01.01.2012 - по теперішній час відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ ФО-П ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та звітності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовлено позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009 та з 01.01.2021 по 31.12.2023, оскільки вказане підтверджено відповідними доказами, що наявні в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки доводи про незарахування вказаних періодів до страхового стажу, які покладені в основу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 №204750018912 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2024 №204750018912 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 не містять правового підґрунтя та спростовуються наданими позивачем доказами, відтак підлягають скасуванню як протипарвні.
З метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як суб'єкт владних повноважень, який останній приймав рішення за результатами заяви про призначення пенсії, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 та період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009 та з 01.01.2021 по 31.12.2023.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати з 29 січня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, та відсутності можливості перевірити наявність, необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як суб'єкт владних повноважень, який здійснював розгляд заяви про призначення пенсії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду щодо обчислення страхового стажу, викладених у цій справі.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не підлягають задоволенню, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень не приймав рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії та зарахування періодів роботи до страхового стажу.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, буд.10, м.Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 №204750018912, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2024 №204750018912, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) повторно розгляну заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.03.2024 року про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1992 по 31.05.1995 та період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2009 та з 01.01.2021 по 31.12.2023, з урахуванням правових висновків суду по даній справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, буд.10, м.Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімсот чотири) гривні 48 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімсот чотири) гривні 48 копійок..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 29 серпня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО