Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 серпня 2025 року № 520/31685/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 43983495) по нарахуванню позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр бази оподаткування;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 105,53 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення контролюючого органу 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 є протиправним та таким, що порушує його права з огляду на помилковість висновків відповідача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що розрахунок розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що належить позивачу ним здійснено правильно, відтак підстав для задоволення позовних вимог на думку відповідача немає.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна (житлове приміщення) - квартира за адресою АДРЕСА_2 загальною прощею 66,3 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.30).
Головним управлінням ДПС у Харківській області позивачу за 2023 рік нараховано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 316,58 грн за період з 01.01.2023 до 31.03.2023 та з 01.07.2023 зі ставкою 1%. Про що прийняте податкове повідомлення-рішення 28.06.2024 року №1858408-2405-2034-UA63120270000028556.
Не погоджуючись з нарахованою сумою податку позивач подала заяву про узгодження суми податкового зобов'язання.
Контролюючий орган за результатами розгляду заяви прийняв скасував/відкликав податкове повідомлення-рішення 28.06.2024 року №1858408-2405-2034-UA63120270000028556 та прийняв нове повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 на суму 105,53 грн.
Позивач не погоджуючись з нарахованою сумою податку подала до контролюючого органу скаргу.
ГУ ДПС в Харківські області за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення від 07.11.2024 №33416/6/99-00-06-01-03-06, яким у задоволенні скарги відмовлено.
Позивач вважаючи свої права порушеними не погоджуючись з рішенням контролюючого органу звернулась до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу за змістом заявлених позовних вимог виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно із приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 266 ПК України визначено платників податку на нерухомі майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти оподаткування, базу оподаткування, а також пільги сплати цього податку.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
З аналізу наведених норм слідує, що власник об'єкта житлової нерухомості (квартири), право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у розумінні приписів п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а належні на праві приватної власності квартири є об'єктами оподаткування відповідно до п.п.266.2.1 п. 266.2 статті 266 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у 2023 році на праві власності належала квартира загальною площею 66,3 м 2, а відтак позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Положеннями підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України закріплено пільги зі сплати податку та передбачено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, в тому числі: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з вимогами статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 143 Конституції України.
Статтею 12 ПК України встановлено повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів.
Так, згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
За приписами підпунктів 12.4.1. - 12.4.3. пункту 12.4. статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Згідно з пунктом 12.5. статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори, в т.ч. податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Пунктом 3 Рішення № 542/17 визначено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених пунктом 2 цього рішення.
Пунктом 2 Рішення № 542/17 встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 1 до цього рішення.
В Додатку 1 до Рішення № 542/17 зазначено: ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п. 1); ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 31 та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
Згідно з пунктом 3 Додатку 1 Рішення № 542/17 ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема квартири/квартир незалежно від їх кількості, загальною площею до 85 кв.м., що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Пунктом 4 Додатку 1 закріплено, що відповідно до норм ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м.; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.м.; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв.м.
Суд зазначає, що ГУ ДПС в Харківській області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 105,53 грн, виходило із того, що база оподаткування у даному випадку, з урахуванням встановленого п.п. "а" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України пільгового зменшення, становить 6,3 кв.м (66,3 кв.м. - 60 кв.м.).
Згідно з наведеним відповідачем розрахунком податку за об'єкт житлової нерухомості, належний позивачу на праві власності у 2023 році (квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 66,3 м.кв.), визначений в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, сума податку розрахована таким чином: станом на 01.01.2023 мінімальна заробітна плата складала 6700 грн (6700*1%= 67 грн), загальна площа квартири - 66,3 м2, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування, відповідно до норм ПК України, - 60 м2. Отже, база оподаткування складає 66,3 - 60 = 6,3 м2.
6,3 х 67/12 х (12-9) = 105,53 грн, де 6,3 - площа житлової нерухомості, з урахуванням пільги у вигляді зменшення бази оподаткування, що перебуває у власності позивача, 67 - ставка податку у 2023 році (1% *4 723,00 грн), з урахуванням пільги за 203 квартали 2023 року згідно з рішенням Харківської міської "Про продовження дії пільг з місцевих податків" від 19.08.2024 №633/24.
Разом з цим, суд зазначає, що ухвалюючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем проігноровано пункт 3 Додатку 1 до Рішення № 542/17, яким визначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема квартири/квартир незалежно від їх кількості, загальною площею до 85 кв.м., що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
З огляду на зазначене, нарахування ОСОБА_1 податковими повідомленням-рішенням від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 66,3 м.кв., що є меншим ніж 85 м.кв., є неправомірним, а відтак підлягає скасуванню.
Посилання апелянта на невідповідність Рішення №542/17 вимогам ПК України, зокрема підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаним рішенням Харківською міською радою не встановлювалися індивідуальні пільгові ставки податку для окремих фізичних осіб, та такі особи в індивідуальному порядку від сплати податку не звільнялись.
Натомість, Рішенням № 542/17 диференційовано об'єкти житлової нерухомості в залежності від площі та встановлено різні ставки податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2. бази оподаткування.
Отже, встановлення Харківською міською радою ставки податку для такого об'єкта оподаткування, як об'єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, загальною площею до 85 кв. м., у розмірі 0 (нуль) відсотків не є ані встановленням граничної межі житлової нерухомості для оподаткування, на яку зменшується база оподаткування в розмірі більшому, ніж передбачено пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, ані встановленням пільг, відмінних від передбачених ПК України. Варто зазначити, що така пільга не є персоніфікованою та визначеною індивідуально для окремої фізичної особи (фізичних осіб).
Крім того, застережень щодо нижньої межі ставки податку на нерухоме майно, зокрема щодо встановлення ставки податку у розмірі 0 відсотків, положення ПК України не містять, як і норм, відповідно до яких ставка податку має бути відмінною від нуля.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при винесенні податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, передбачений Законом, що є підставою для його скасування та задоволення позову.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з метою ефективного захисту прав позивача, підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 105,53 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №2403236-2405-2034-UA63120270000028556 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мельников Р.В.