Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 серпня 2025 року № 520/31204/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представник позивача - Онисько М.М.,
представника відповідача - Книга Ю.Ю.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 р. №00397400702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424216 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 106054 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 р. №00397420702, яким зменшено від'ємне значення з податку на прибуток у розмірі 51428258 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 р. №00397410702, яким застосовано штрафну санкцію за нескладені податкові накладні у розмірі 106054 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 р. №00397370702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 189894,66 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 47473,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" зазначило, що Головним управлінням ДПС у Харківській області в ході проведення документальної планової виїзної перевірки не було належним чином досліджено первинну документацію товариства, що відобразилось у помилкових висновках акту перевірки від 13.06.2024 №26897/20-40-07-02-05/34895482, який став підставою для прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень. Позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд адміністративної справи у підготовчому засіданні.
Представником ГУ ДПС у Харківській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог повністю заперечував, оскільки під час проведення документальної перевірки контролюючим органом встановлено, що первинні документи, які формують дані бухгалтерського, податкового обліку ТОВ «Власівський Мірошник» містять розбіжності та не є достовірними, тобто не відображають реальний зміст господарських операції, що впливає на визначення об'єкту оподаткування. Відповідачем зазначено, що виконанням податкового обов'язку платника податків у розумінні п.38.1 ст.38 Кодексу визнається сплата в повному обсязі та у встановлені терміни відповідних сум податкових зобов'язань, що не було дотримано позивачем та виявлено в ході перевірки. Таким чином, доводи позовної заяви є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій він заперечував проти викладеного у відзиві відповідачем, оскільки, акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727; акт перевірки не містить деталізації щодо об'єктів оподаткування, відносно якого у платника податку відсутні підстави для застосування пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, зокрема, розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розрізі типів об'єктів житлової нерухомості наведено в додатку № 18 до акту перевірки. Втім, зміст Додатку 18 не дає можливості встановити, відносно якого з об'єктів проведено донарахування податку, як не вдається встановити і зі змісту самого акту перевірки від 13.06.2024р. №26897/20-40-07-02-05/34895482, хоча такі об'єкти мали бути зазначені у акті перевірки.
У судове засідання призначене на 26.06.2025 сторони прибули. Представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги. Представником відповідача надано заперечення проти задоволення позову.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін встановив таке.
ТОВ "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" зареєстровано 24.04.2007 (номер запису: 14671020000000343) у якості суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, яке перебуває на загальній системі оподаткування. Взято на податковий облік 26.04.2007р. за № 2628. Підприємство є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 15.05.2007р. № 100040728, виданого Південною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Нововодолазьке відділення), індивідуальний податковий номер платника ПДВ 348954820208.
Місцезнаходження ТОВ «Власівський Мірошник» відповідно до установчих документів: 63258, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с .Палатки, вул. Визволення ,1; фактичне місцезнаходження товариства: 63258, Харківська обл., Нововодолазькій район, с. Палатки, вул. Визволення, 1.
Видами господарської діяльності підприємства, зокрема, але не виключно є: 52.10 Складське господарство (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Головним управлянням Державної податкової служби України у Харківській області на підставі направлень від 06.03.2024 № 2013, 2017, 2018, 2019, 2021, 2032, 2033, виданих ГУ ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС від 19.02.2024 № 797-п проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.
Строк проведення перевірки продовжено згідно до наказу ГУ ДПС від 29.03.2024 № 1280-п «Про продовження проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник» та направлено засобами електронного зв'язку в електронній формі, на електронний кабінет платника ТОВ «Власівський Мірошник» 29.03.2024 року.
Згідно до наказу ГУ ДПС від 11.04.2024 № 1471-п «Про зупинення проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник» (код ЄДРПОУ 34895482)» перевірку призупинено на 30 робочих днів з урахуванням продовження, з 15.04.2024 року. Наказ ГУ ДПС від 11.04.2024 № 1471-п «Про зупинення проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник».
У загальному підсумку, з урахуванням наказів про зупинення проведення перевірки та продовження строку її проведення, Перевірка проводилась з 15.03.2024 по 06.06.2024.
За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ГУ ДПС у Харківській області складено акт перевірки від 13.06.2024 №26897/20-40-07-02-05/34895482. Перевіркою встановлено порушення:
- п. 44.1 ст.44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 140.2 п. 140.3 пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 Кодексу, п. 1, п.15 МСБО 1, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток всього у загальній сумі 51 428 258 грн., в т.ч. за 2023 року - 51 428 258 грн.;
- п. 198.5 ст.198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 424216 грн., в т.ч. вересень 2018 року в сумі 36 879 грн., жовтень 2018 року в сумі 4216 грн., листопад 2018 року в сумі 4080 грн., грудень 2018 року в сумі 4216 грн., січень 2019 року в сумі 4650 грн., лютий 2019 року в сумі 4200 грн., березень 2019 року в сумі 4650 грн., квітень 2019 року в сумі 4500 грн., травень 2019 року в сумі 4650 грн., , липень 2019 року в сумі 9150 грн., серпень 2019 року в сумі 4175,95 грн., вересень 2019 року в сумі 5000 грн., жовтень 2019 року в сумі 5000 грн., листопад 2019 року в сумі 5000 грн., грудень 2019 року в сумі 5000 грн., січень 2020 року в сумі 5000 грн., лютий 2020 року в сумі 5000 грн., березень 2020 року в сумі 5000 грн., квітень 2020 року в сумі 5000 грн., травень 2020 року в сумі 5000 грн., липень 2020 року в сумі 10000 грн., серпень 2020 року в сумі 5170 грн., вересень 2020 року в сумі 6318 грн., жовтень 2020 року в сумі 5306 грн., листопад 2020 року в сумі 5000 грн., грудень 2020 року в сумі 5000 грн., січень 2021 року в сумі 5000 грн., лютий 2021 року в сумі 5000 грн., березень 2021 року в сумі 5000 грн., квітень 2021 року в сумі 5000 грн., травень 2021 року в сумі 5000 грн., вересень 2021 року в сумі 20000 грн., жовтень 2021 року в сумі 5000 грн., листопад 2021 року в сумі 5000 грн., грудень 2021 року в сумі 5000 грн., січень 2022 року в сумі 5000 грн., лютий 2022 року в сумі 5000 грн., березень 2022року в сумі 5000 грн., квітень 2022 року в сумі 5000 грн., травень 2022 року в сумі 5000 грн., червень 2022 року в сумі 5000 грн., липень 2022 року в сумі 5600 грн., серпень 2022 року в сумі 5600 грн., вересень 2022 року в сумі 5600 грн., жовтень 2022 року в сумі 10017 грн., листопад 2022 року в сумі 10017 грн., грудень 2022 року в сумі 10017 грн., січень 2023 року в сумі 10017грн., лютий 2023 року в сумі 10017 грн., березень 2023року в сумі 10017 грн., квітень 2023 року в сумі 10017 грн., травень 2023 року в сумі 10017 грн., червень 2023 року в сумі 10017 грн., липень 2023 року в сумі 10017грн., жовтень 2023 року в сумі 30634 грн., листопад 2023 року в сумі 5600 грн., грудень 2023 року в сумі 5600 грн.
- п.201.1 ст.201 Кодексу в частині відсутності реєстрації податкових накладних, виписаних відповідно п 198.5 ст.198 Кодексу;
- п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст.266 Кодексу заниження податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, у сумі 189 894,66 грн., у т.ч. і за 2018 рік на суму 103 811,32 грн., за 2019 рік на суму 86 083,34 грн.;
-пп.269.1.2 п.269.1 ст.269, ст.270, ст.271 п.287.6 ст. 287 Кодексу встановлено заниження плати за землю на суму 684178,91 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 684178,91 грн.;
- пп.176.2 “б» п.176.2 ст.176 пп.176.2 “б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2,3,4 квартал 2021 року; 3 квартал 2022; 1,2 квартал 2023 року надано з недостовірними відомостями; пункт 1 частини другої статті 6, пункт 1 частини 1 статті 7, частина п'ята, частина тринадцята статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ, внаслідок чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 342 451,38 грн, у тому числі за січень 2018 року в сумі - 5932,43 грн; за лютий 2018 року в сумі - 2431,70 грн; за березень 2018 року в сумі - 5104,97 грн; за квітень 2018 року в сумі -3452,42 грн; за травень 2018 року в сумі - 4557,43 грн; за червень 2018 року в сумі - 4144,89 грн; за липень 2018 року в сумі - 4654,06 грн; за серпень 2018 року в сумі -5008,34 грн; за вересень 2018 року в сумі - 5851,91 грн; за жовтень 2018 року в сумі - 4863,41 грн; за листопад 2018 року в сумі - 5384,90 грн; за грудень 2018 року в сумі - 4187,04 грн; за січень 2019 року в сумі - 5829,65грн; за лютий 2019 року в сумі - 5040,55 грн; за березень 2019 року в сумі - 4203,14 грн; за квітень 2019 року в сумі - 4090,42 грн; за травень 2019 року в сумі - 2769,89 грн; за червень 2019 року в сумі - 4402,55 грн; за липень 2019 року в сумі - 4541,33 грн; за серпень 2019 року в сумі - 5687,08 грн; за вересень 2019 року в сумі - 5977,89 грн; за жовтень 2019 року в сумі - 5765,23 грн; за листопад 2019 року в сумі - 6226,54 грн; за грудень 2019 року в сумі - 5077,00 грн; за січень 2020 року в сумі - 5150,87 грн; за лютий 2020 року в сумі - 5228,09 грн, за березень 2020 року в сумі - 1888,90 грн; за травень 2020 року в сумі - 3742,68 грн; за червень 2020 року в сумі -4510,06 грн; за липень 2020 року в сумі - 5360,71 грн; за серпень 2020 року в сумі - 4782,89 грн; за вересень 2020 року в сумі - 6222,30 грн; за жовтень 2020 року в сумі - 4863,41 грн; за листопад 2020 року в сумі - 4331,98 грн; за грудень 2020 року в сумі - 5185,49 грн; за січень 2021 року в сумі - 3494,08 грн; за лютий 2021 року в сумі - 4009,41 грн; за березень 2021 року в сумі - 4758,71 грн; за квітень 2021 року в сумі - 4730,29 грн; за травень 2021 року в сумі - 4322,97 грн; за червень 2021 року в сумі - 4628,95 грн; за липень 2021 року в сумі - 4933,48 грн; за серпень 2021 року в сумі - 3938,83 грн; за вересень 2021 року в сумі - 4812,24 грн; за жовтень 2021 року в сумі - 4612,84 грн; за листопад 2021 року в сумі - 4246,23 грн; за грудень 2021 року в сумі - 3642,81 грн; за січень 2022 року в сумі - 3858,31 грн; за лютий 2022 року в сумі - 3759,33 грн, за березень 2022 року в сумі - 2657,16 грн; за квітень 2022 року в сумі - 5841,47 грн; за травень 2022 року в сумі - 4858,19 грн; за червень 2022 року в сумі - 4976,14 грн; за липень 2022 року в сумі - 5926.27 грн; за серпень 2022 року в сумі - 4879,51 грн; за вересень 2022 року в сумі - 4412,50 грн; за жовтень 2022 року в сумі - 4691,00 грн; за листопад 2022 року в сумі - 5289,21 грн; за грудень 2022 року в сумі -6018,61 грн; за січень 2023 року в сумі - 5255,57 грн; за лютий 2023 року в сумі - 5388,19 грн; за березень 2023 року в сумі - 5613,65 грн; за квітень 2023 року в сумі - 4465,54 грн; за травень 2023 року в сумі - 7118,90 грн; за червень 2023 року в сумі - 5774,69 грн; за липень 2023 року в сумі - 6073,57 грн; за серпень 2023 року в сумі - 5710.27 грн; за вересень 2023 року в сумі - 5269,31 грн; за жовтень 2023 року в сумі - 5339,88 грн; за листопад 2023 року в сумі - 5190,22 грн; за грудень 2023 року в сумі - 5500,92 грн.
За результатами акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 15.07.2024р. №00397370702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 189 894, 66 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 47 473,67 грн.;
- від 15.07.2024р. №00397400702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424 216 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 106 054 грн.;
- від 15.07.2024р. №00397410702, яким застосовано штрафну санкцію за нескладені податкові накладні у розмірі 106 054 грн.;
- від 15.07.2024р. №00397420702, яким зменшено від'ємне значення з податку на прибуток за грудень 2023р. у розмірі 51 428 258 грн.
ТОВ «Власівський Мірошник» не погодившись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Податковим повідомлення-рішенням від 15.07.2024р №00397420702 позивачу визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2023р. у розмірі 51 428 258 грн.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до вимог пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Отже, наведені норми передбачають: по-перше, обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів; по-друге, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.
Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
У відповідності до вимог пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.3 статті 140 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).
Як вбачається з акту перевірки від 13.06.2024 №26897/20-40-07-02-05/34895482 за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МИРОШНИК» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 497 420 458 грн.
Контролюючий орган в межах здійсненої перевірки, зазначив в Акті, зокрема, що позивач під час перевірки не надав необхідних документів, які б достатнім чином розкривали суть та зміст спірних операцій, зокрема: у питанні щодо кредитної заборгованості - не надав документів, що підтверджують реєстрацію угод в Національному банку України, що у свою чергу зумовило неправомірність виплат процентів за спірними угодами та внесення їх сум до витрат, що впливають на розрахунок суми податку на прибуток підприємства.
Відтак, проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: угод, видаткових накладних на реалізацію, банківських виписок, актів виконаних робіт, журналів-ордерів та відомостей по бухгалтерським рахункам за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в сумі 4 746 198,2 грн. IV квартал 2023 року.
Суд звертає увагу, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 зазначено, що наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань; їх зберігання є законодавчим обов'язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.
Тобто, у пункті 44.6 ПК України йдеться саме про ненадання документів, які є мінімально необхідними для відображення операцій у податковому та бухгалтерському обліку. Інші документи перебувають поза межами дії норми пункту 44.6 статті 44 ПК України, про що Верховний Суд зробив висновок у постанові від 20 грудня 2021 року у справі № 200/6804/19-а.
Відтак, з матеріалів справи, що також були надані контролюючому органу для перевірки судом вбачається, що ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» заключило з компанією TRІTTICO HOLDINGS LIMITED, яка зареєстрована у Республіці Кіпр як юридична особа за реєстраційним номером №12163636I, Кредитні договори, відповідно до яких компанією TRІTTICO HOLDINGS LIMITED надано ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» грошові кошти в кредит під проценти:
- Кредитний договір №ВМК-1/07 від 10 травня 2007 року, згідно з яким Кредитор передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом Загальна сума Кредиту складає 8 000 000,00 (вісім мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році" (т.7 а.с.57-67), реєстраційне свідоцтво №6996 від 22.05.2007 (т.9 а.с.227).
- Кредитний договір №1/ВМ від 13 серпня 2010 року, згідно з яким Кредитор передає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 7 000 000,00 (сім мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11,0% (одинадцять) річних, виходячи з 365 календарних днів у році" (т.7 а.с.68-77), реєстраційне свідоцтво №12837 від 06.09.2010 (т. 9 а.с.225-226).
- Кредитний договір №1/11ВМ від 12 жовтня 2011 року, згідно з яким Кредитор передає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника та купівлі необоротних активів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів, налагодження своєї фінансово-господарської діяльності та купівлі необоротних активів, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом […] Загальна сума Кредиту складає 8 000 000,00 (вісім мільйонів) доларів США […] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11,0% (одинадцять) річних, виходячи з 365 календарних днів у році" (т. 7 а.с.47-56), реєстраційне свідоцтво №14518 від 28.11.2011 (т. 9 а.с.228).
Згідно Договору реструктуризації від 01.12.2016 між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. (т.3 а.с. 205-231).
Тобто, з моменту укладення Договору реструктуризації, ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» продовжило виконувати свої зобов'язання щодо погашення тіла кредиту та процентів за його використання на користь нового кредитора.
Відтак, Сторонами згідно з Додатковими угодами внесено зміни до Кредитного договору, зокрема:
- Додатковою угодою №4 від 04.04.2014р. до Кредитного договору № 1/ВМ від 13 серпня 2010 року сторони домовились внести зміни в п. 6.2, 6.3 ст. 6 Договору «Строки та порядок сплати процентів» та викласти їх у наступній редакції, мовою оригіналу документа: «п.6.2 В случає какой-либо просрочки в возвращении Зайомщиком кредита или какой-либо его части Кредитору, Заемщик обязан в течение всего времени существования такой просрочки и до дати его полного погашения уплачивать Кредитору проценти на просроченую общую суму Кредита или какую-либо его часть на условиях, предусмотрених п. 1.3 настоящего Договора, без каких-либо дополнительних соглашений (т. 4 а.с.75);
- Додатковою угодою №6 від 04.04.2014р. до Кредитного договору №ВМК-1/07 від 10 травня 2007 року сторони домовились внести зміни в п. 6.4, 6.5 ст. 6 Договору «Строки та порядок сплати процентів» та викласти їх у наступній редакції, мовою оригіналу документа: «п.6.5 В случає какой-либо просрочки в возвращении Зайомщиком кредита или какой-либо его части Кредитору, Заемщик обязан в течение всего времени существования такой просрочки и до дати его полного погашения уплачивать Кредитору проценти на просроченую общую суму Кредита или какую-либо его часть на условиях, предусмотрених п. 1.3 настоящего Договора, без каких-либо дополнительних соглашений (т. 4 а.с.77);
- Додатковою угодою №7 від 05.06.2017р. до Кредитного договору №1/11ВМ від 12 жовтня 2011 року, сторони домовились внести зміни в п. 6.2, 6.3 ст. 6 Договору «Строки та порядок сплати процентів» та викласти їх у наступній редакції, мовою оригіналу документа: «п.6.2 В случає какой-либо просрочки в возвращении Зайомщиком кредита или какой-либо его части Кредитору, Заемщик обязан в течение всего времени существования такой просрочки и до дати его полного погашения уплачивать Кредитору проценти на просроченую общую суму Кредита или какую-либо его часть на условиях, предусмотрених п. 1.3 настоящего Договора, без каких-либо дополнительних соглашений (т.4 а.с. 79)
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема долучених представником позивача Виписок з відомостей про реєстрацію Національним банком України кредитного договору/договору позики в іноземній валюті , що передбачає виконання резидентом-постачальником боргових зобов'язань перед нерезидентом (на підставі запису з Електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться Національним банком України) за останніми зареєстрованими змінами строк дії кредитних договорів становить:
- за кредитним договором № ВМК-1/07 від 10.05.2007р., з урахування додаткових угод, до 30.11.2018 року із фіксованою процентною ставкою 9,8% річних (т.10 а.с.200);
- за кредитним договором № 1/ВМ від 13.08.2010р., з урахування додаткових угод, до 31.12.2025 року із фіксованою процентною ставкою 4% річних (т.10 а.с.198-199);
- кредитним договором № 1/11ВМ від 12.10.2011р., з урахування додаткових угод, до 30.11.2018 року із фіксованою процентною ставкою 9,8% річних (т.10 а.с.207).
Так, зокрема згідно з випискою станом на 31.10.2022 по кредитному договору № 1/ВМ від 13.08.2010 в НБУ були зареєстровані додаткові угоди №7 від 05.06.2017 з пролонгацією кредитного договору на 2018 рік; №9 від 18.09.2018; №10 від 12.09.2019; №11 від 04.06.2020; № 12 від 01.07.2021; №13 від 25.01.2022 та №14 від 20.10.2022 - з пролонгацією на наступний балансовий період календарного року відповідно (т.10 а.с.186).
Поряд з цим, суд наголошує, що відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно з частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. За статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, правочин підлягає державній реєстрації виключно у випадках, передбачених законом.
Водночас, вимога про обов'язкову реєстрацію договорів з нерезидентами про залучення кредитів та додаткових угод до них впроваджена постановою Національного Банку України «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 17 червня 2004 року № 270.
Таким чином, реєстрація відповідних кредитних договорів та змін до нього передбачена підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом, у зв'язку з чим відсутність державної реєстрації не впливає на чинність відповідних договорів та змін до них.
Що узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 17.04.2025 у справі №520/7077/2020.
Як вбачається з листа ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» №62-1019 від 27.06.2017 (т. 10 а.с.179) та долучених виписок (т. 10 а.с. 180-208) дія договорів №1/11ВМ від 12 жовтня 2011 року; №1/ВМ від 13 серпня 2010 року; №ВМК-1/07 від 10 травня 2007 року - пролонгована.
Відповідно до положень частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Проценти - це істотна умова кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Відтак висновок акту перевірки щодо відсутності реєстрації пролонгації дії кредитних договорів у періоді з 01.01.2018 до 31.12.2023 та неправомірності сплати у цей період процентів є передчасним, оскільки контролюючий орган не врахував, зокрема, вищезазначені зміни у термінах дії кредитних договорів.
Щодо питання необхідності дисконтування довгострокового фінансового зобов'язання товариства суд зазначає таке.
В Акті перевірки (стор.11) зазначено, що Позивачем не відображено суму дисконту в сумі 4746198,12 грн по фінансовим зобов'язанням (кредиту) по Договору від 13.08.10 №1/ВМ в сумі 1,99 млн. долл. США.
Підприємство дійсно веде облік та складає звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ) і на 31.12.2023 мало заборгованість по Договору від 13.08.10 №1/ВМ в сумі 1,99 млн.долл. США. Заборгованість за позикою (кредитом) дійсно є фінансовим зобов'язанням визнання якого та оцінку слід здійснювати із дотриманням параграфів Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі МСБО) 32, 39, МСФЗ п.9.
Питання оцінки фінансових зобов'язань регламентується зокрема МСФЗ п.9 «Фінансові інструменти». Відповідно до п.5.3 «Подальша оцінка фінансових зобов'язань» МСФЗ 9 Після первісного визнання суб'єкт господарювання оцінює фінансове зобов'язання відповідно до параграфів 4.2.1 - 4.2.2 (параграфи 5.4.1 - 5.4.3 та Б5.4.1 - Б5.4.17 та параграфи 9 та КЗ5 - КЗ8 МСБО 39).
Згідно з п.4.2.1 МСФЗ п.9 суб'єкт господарювання класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, користуючись методом ефективного відсотка (за певними винятками). Відповідно до п.4.2.2 МСФЗ суб'єкт господарювання може при первісному визнанні нескасовно призначити фінансове зобов'язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо це дозволяє параграф 4.3.5, або якщо результатом такого призначення є доречніша інформація.
Згідно з п.5.4.1 Визначаючи справедливу вартість фінансового активу чи фінансового зобов'язання для цілей застосування цього МСФЗ, МСБО п. 32, МСБО п.39 та МСФЗ п.7, суб'єкт господарювання застосовує параграфи Б5.4.1 - Б5.4.17. Як вбачається зі змісту матеріалів справи, позивач веде облік запозичень за справедливою вартістю.
Згідно з параграфом Б5.4.1 Додатку Б, із застосування до МСФЗ п. 9 справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні є, як правило, ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або отриманої компенсації). Проте, якщо частина компенсації надана або отримана не за фінансовий інструмент, а за щось інше, то справедливу вартість фінансового інструмента оцінюють, застосовуючи відповідний метод оцінювання (параграфи Б5.4.6 - Б5.4.12).
Відтак, справедливу вартість довгострокової позики або дебіторської заборгованості, за якими не нараховуються відсотки, можна оцінити як теперішню вартість усіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки (переважних ринкових ставок) відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строком, типом ставки відсотка та іншими ознаками) з подібним показником кредитного рейтингу. Будь-яка позичена додаткова сума є витратами або зменшенням доходу, якщо вона не відповідає критеріям для визнання як деякий інший тип активу.
Згідно з пар. Б5.4.1 МСФЗ п.9 основою визначення справедливої вартості є припущення, що суб'єкт господарювання діє безперервно і не має ні наміру, ні потреби ліквідувати чи суттєво скоротити обсяг своєї діяльності або здійснювати операцію за несприятливих умов. Отже, справедлива вартість не є сумою, яку суб'єкт господарювання одержав би (чи сплатив би) у примусовій операції, при недобровільній ліквідації чи при продажу описаного майна. Проте справедлива вартість відображає кредитну якість інструмента. Б Згідно з пар. 5.4.5 МСФЗ п.9 якщо ставка (а не ціна) котирується на активному ринку, то суб'єкт господарювання застосовує цю ставку як вихідні дані методу оцінювання справедливої вартості. А коли ставка, що котирується на ринку, не містить кредитного ризику або інших чинників, включених учасниками ринку в оцінювання інструмента, то суб'єкт господарювання коригує ставку з урахуванням цих чинників.
Таке відображення базується на концепції вартості грошей у часі, згідно з якою сьогоднішній грошовий дохід має більшу цінність, аніж завтрашній дохід при одній і тій самій сумі.
Суть процесу дисконтування полягає у приведенні вартості майбутніх платежів до значення еквівалентної суми на теперішній момент.
Що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2024 у справі №640/5624/22.
Для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи на дату балансу зобов'язання за договорами позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов'язання дисконтуванню, чи ні. Крім того, необхідним є перевірка правильності здійснення розрахунку дисконтування.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29.07.2020 (справа № 640/4003/19), від 04.12.2019 (справа № 826/16321/18).
МСФЗ не передбачає дисконтування поточних грошових зобов'язань, згідно пункту 69 г) МСБО п.1 «Подання фінансової звітності» та класифікує зобов'язання як поточне, якщо суб'єкт господарювання не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду.
Станом на 31.12.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду від 16.10.2023 №23 згідно якої строк повернення кредиту за договором №1/ВМ було продовжено до 31.10.2024.
Отже, позика підлягала поверненню протягом менше 12 місяців від звітної дати.
Довгострокове зобов'язання за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) - це зобов'язання, строк погашення якого перевищує 12 місяців або операційний цикл підприємства, якщо він довший за 12 місяців. Такі зобов'язання включаються до складу зобов'язань у звіті про фінансовий стан підприємства.
Отже, заборгованість, що обліковується у ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» згідно договору №1/ВМ є короткостроковою та не підлягає дисконтуванню.
Окремо, щодо розрахунку дисконту суд також зазначає, що оскільки позивач здійснює облік за міжнародними стандартами, то відповідач при розрахунку дисконту застосував формулу, що не визначена національним стандартом бухгалтерського обліку, а саме: PV = FV / (1 + i) n, де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; I - ставка дисконтування; n - строк (число періодів).
Проте, оскільки кредит по договору отримано не від резидента України, а від резидента Республіки Кіпр, тому кредитна операція має зовнішньоекономічний характер. Відповідно, при оцінці фінансового зобов'язання за основу повинні братися ринкові ціни країни одержання фінансового кредиту, а не внутрішній ринок України. Тобто, переважаюча ринкова ставка відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строком, типом ставки відсотка та іншими подібними ознаками) за договорами кредитування повинна порівнюватися з банківською ставкою кредитування Республіки Кіпр. Це підтверджує також і Національний банк України в листі №Р/25-0006/2831 від 17.01.2019, вказуючи, що «Під час здійснення аналізу в частині оцінки відповідності вартості зовнішнього залучення ринковим умовам банк має враховувати дві складові:
- базову складову, яка оцінюватиме поточну вартість залучень у відповідній валюті на світовому (місцевому) ринку капіталу (як приклад, LIBOR/облікова ставка центрального банку певної країни тощо);
- додаткову різницю, що враховувала би інтегровану оцінку суверенного ризику України (як країни залучення коштів) та індивідуального ризику, пов'язаного з приватним позичальником.»
Також у листі наведено приклад здійснення аналізу:
«Приклад 2.
Кредит у турецьких лірах на 1 рік під 30 процентів річних надається позичальнику - резиденту кредитором-нерезидентом, який не є пов'язаною особою та зареєстрований в європейській країні. Облікова ставка центрального банку цієї європейської країни складає 24 процента річних.
Висновок: можна вважати, що вартість зовнішнього залучення відповідає ринковим умовам, оскільки процентна ставка відрізняється від облікової ставки лише на розмір маржі кредитора для покриття кредитних ризиків».
Таким чином, у випадку визначення ринкового рівня ставки за зовнішньоекономічним кредитом необхідно застосовувати інформацію про рівень кредитних ставок у країні надання кредиту, а не у країні її одержання.
ПАТ "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" (кредитор позивача) - резидент Республіки Кіпр. Разом з тим, як вбачається з матеріалів акту перевірки контролюючим органом застосовано для розрахунку інформацію про рівень кредитних ставок в Україні, відтак розрахунок дисконтування наведений контролюючим органом також є помилковим.
Відтак, висновки контролюючого органу в акті перевірки в цій частині є хибними.
Наступним суд зазначає, що, як вбачається з акту перевірки, на виконання листа ГУ ДПС у Харківській області від 11.03.2024 № 732/ж/20-40-0702-10, по підприємству ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» видано наказ генерального директора ОСОБА_1 від 19.03.2024 № 63, відповідно якого 26.03.2024 об 12 год. 00 хв. призначено проведення інвентаризації тимчасових матеріальних цінностей, інших необоротних активів за адресами:
- вул. Визволення, 1, с. Палатки, Красноградський район, Харківська обл. (далі по тексту - Об'єкт № 1);
- вул. Промислова, 14-А, с. Палатки, Красноградський район, Харківська обл. (далі по тексту - Об'єкт № 2).
Аналізом наданих до перевірки документів (договорів, додатків до договорів, розрахунків, додаткових угод, актів виконаних робіт, податкових накладних, інших первинних документів) встановлено що послуги: 1) з забезпечення охорони Об'єкта № 2 (вул. Промислова, 14-А) від знищення, пошкодження, розкрадання, 2) зі здійснення перепусткового режиму з метою недопущення проникнення сторонніх осіб на Об'єкт № 2; 3) з контролю ввозу і вивозу (внесення і виносу) ТМЦ на територію із території Об'єкту № 2 мали надавати наступні контрагенти-постачальники:
- ТОВ «Каскад -служба безпеки», код ЄДРПОУ 38970992;
- ПП «Бюро охорони і розшуку 1», код ЄДРПОУ 34405496;
- ТОВ «Контролінг сервіс», код ЄДРПОУ 39218265.
За підсумками проведеної позапланової інвентаризації від 26.03.2024 року, контролюючий орган дійшов висновку, що з урахуванням виявлених надлишків та встановлених фактів проникнення на об'єкти послуги охорони не носять реального характеру у вигляді збереження матеріальних цінностей та не використані у господарській діяльності, відтак не мали бути внесені як витрати до декларації, що призвело до завищення витрат у сумі 1789805 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Каскад -служба безпеки» укладено договір №17-4603Ф від 30.08.2017 про надання послуг по охороні Об'єкту. Також сторонами: узгоджено договірну ціну погодинної оплати 32 грн/год; погоджено інструкцію по охороні об'єкта; завізовано сторонами акт приймання передачі Об'єкта під охорону та погоджено положення про організацію пропускного режиму та охорони в промисловій зоні. Окрім того, сторонами узгоджено штрафні санкції за порушення виконавцем узгоджених умов надання охоронних послуг, та/або їх неналежне виконання, про що уклали додаткову угоду до договору №17-4603Ф від 30.08.2017 від 29.12.2017 року.
Також, між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ПП «Бюро охорони і розшуку» укладено договір 01/08-23-ВМ від 01.08.2023 про надання послуг по охороні Об'єкту. Також сторонами: здійснено розрахунок вартості охоронних послуг на місять; узгоджено договірну ціну за місяць у сумі 117600 грн; погоджено інструкцію по охороні об'єкта; завізовано сторонами акт приймання передачі Об'єкта під охорону та погоджено положення про організацію пропускного режиму та охорони в промисловій зоні.
Окрім того, між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Контролінг сервіс» укладено договір №01/11-23-ВМ від 01.11.2023 про надання послуг по охороні Об'єкту. Також сторонами: здійснено розрахунок вартості охоронних послуг на місять; узгоджено договірну ціну за місяць у сумі 117600 грн; погоджено інструкцію по охороні об'єкта; завізовано сторонами акт приймання передачі Об'єкта під охорону та погоджено положення про організацію пропускного режиму та охорони в промисловій зоні. Окрім того, сторонами узгоджено штрафні санкції за порушення виконавцем узгоджених умов надання охоронних послуг, та/або їх неналежне виконання.
Реальність надання послуг ТОВ «КАСКАД-СЛУЖБА БЕЗПЕКИ» (код ЄДРПОУ 38970992), ПП «Бюро охорони і розшуку 1» (код ЄДРПОУ 34495496), ТОВ «Контролінг сервіс» (код ЄДРПОУ 39218265) підтверджується журналами обліку виїзду та заїзду транспортних засобів, обліком руху товарно-матеріальних цінностей, журналу прийму-здачі зміни та журналу обліку вивозу зернової продукції залізничним транспортом, які велись співробітниками охоронних фірм під час надання послуг з охорони.
Матеріали справи також містять акти здачі-приймання робіт за 2019-2022 роки зазначенням виду робіт, та сплаченою за їх виконання сумою.
Суд зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності, суб'єкти господарювання самостійно здійснюють свою підприємницьку діяльність і з цією метою визначають власні комерційний розрахунок та комерційний ризик, залучають матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільно укладають договори, не заборонені законом, самостійно обирають контрагентів (постанова Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі №806/1755/14).
З акту перевірки встановлено, що між ТОВ «Власівський Мірошник» та АТ «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 відповідно до Правил перевезення вантажів, Правил обслуговування залізничних під?їзних колій була укладена угода про подачу та забирання вагонів від 05.10.2022 №П/М-2246, в якій п.2 угоди зафіксована довжина залізничної колії - 1867,91 погонних метра. П.4 угоди визначено, що рух поїздів на під?їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкцій з сигналізації на залізницях України, Інструкцій з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. З метою безпечної експлуатації під?їзної колії, яка знаходиться на балансі ТОВ «Власівський Мірошник», подачі та забирання вагонів АТ «Українська залізниця», комісією, складеною на підприємстві, за участю служб Української залізниці, щоквартально, проводиться перевірка технічного стану під?їзної колії та складаються акти огляду: колії №1, колії №2, колії №3 з зауваженнями та встановленими недоліками, дефектами та складаються акти обстеження.
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Торгово-будівельна компанія СМП-17» укладено договір підряду №1902 від 14.02.2019 на виконання роботи з поточного ремонту під'їзної залізничної колії на протяжності 1836,84 метрів. Договором передбачено вартість робіт у сумі 210000 грн з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку 17500 грн з ПДВ 20% за 1 календарний місяць. Строк дії договору сторонами визначено до 01.03.2020 року. За додатковою угодою №3 від 26.02.2020 пролонговано дію договору до 01.03.2021 року та визначено вартість робіт у сумі 420000 грн з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку 17500 грн з ПДВ 20% за 1 календарний місяць. Також, сторонами 26.02.2021 укладено додаткову угоду №4, якою строк дії договору підряду пролонговано до 01.03.2022, та визначено вартість робіт у сумі 630000 грн з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку 17500 грн з ПДВ 20% за 1 календарний місяць. Щодо вартості робіт, сторонами узгоджено розрахунок договірної ціни робіт та матеріалів (т. 3 а.с.71-81).
У подальшому між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Торгово-будівельна компанія СМП-17» укладено договір підряду 1601/1-20 від 16.01.2020 на виконання робіт з ремонту залізничного переїзду. Договором визначена вартість робіт - 72367,90 грн з урахуванням ПДВ 20%. Щодо вартості робіт, сторонами узгоджено розрахунок договірної ціни робіт та матеріалів (т.3 а.с.87-96).
Судом також встановлено, що між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Торгово-будівельна компанія СМП-17» укладено договір підряду №1611/1-23 від 16.11.2023 на виконання робіт з заміни 50 шт. дерев'яних шпал. Договором визначена вартість робіт - 88824,70 грн з урахуванням ПДВ 20%. Щодо вартості робіт, сторонами узгоджено розрахунок договірної ціни робіт та матеріалів (т.3 а.с.102-106).
Також між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Торгово-будівельна компанія СМП-17» укладено договір підряду 0804/1-21 від 08.04.2021 на виконання робіт з ремонту залізничної колії. Договором визначена вартість робіт - 253274,60 грн з урахуванням ПДВ 20%. Щодо вартості робіт, сторонами узгоджено розрахунок договірної ціни робіт та матеріалів.
Окрім того між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» та ТОВ «Торгово-будівельна компанія СМП-17» укладено договір підряду №0705/1-22 від 07.05.2022 на виконання з поточного ремонту під'їдної залізничної колії протяжністю 1836,84 метри за адресою: Харківська область, с. Палаткі, вул. Визволення, 1. Договором визначена вартість робіт - 318000 грн з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку 26500 грн з ПДВ 20% за 1 календарний місяць.
З врахуванням узгоджених сторонами зобов'язань, ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» як Замовником було ініційовано перед ТОВ «ТБК СМП-17» ряд робіт/послуг, які мали бути виконані впродовж дії Договору. Їх зміст було погоджено сторонами у Актах візування виконаних робіт з поточного утримання під'їзних залізничних колій, зокрема: за жовтень 2022р. листопад 2022р. грудень 2022р., січень-грудень 2023р.
Тобто, у змісті актів сторонами погоджено конкретний перелік робіт/послуг, які мають бути надані. Факт надання ТОВ «ТБК СМП-17» послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №7 від 31.10.2022р.; №8 від 30.11.2022р.; №9 від 30.12.2022р.; №1 від 31.01.2023р.; №2 від 28.02.2023р.; №3 від 31.03.2023р.; №4 від 19.04.2023р.; №5 від 31.05.2023р.; №8 від 30.06.2023р.; №10 від 31.07.2023р.; №11 від 31.08.2023р.; №13 від 25.09.2023р.; №14 від 31.10.2023р.; №15 від 30.11.2023р.; №18 від 29.12.2023р.
Оплата за надані ТОВ «ТБК СМП-17» послуги проведена ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» наступними платіжними дорученнями: №1086 від 11.11.2022; №1169 від 06.12.2022; №97 від 03.02.2023; №157 від 14.02.2023; №284 від 14.03.2023; №342 від 04.04.2023; №568 від 30.05.2023; №671 від 20.06.2023; №779 від 06.07.2023; №870 від 01.08.2023; №1059 від 01.09.2023; №1167 від 29.09.2023; №1276 від 31.10.2023; №1379 від 24.11.2023.
На дату виникнення податкових зобов'язань ТОВ «ТБК СМП-17» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вищезазначеними договорами (т. 9 а.с.93-212).
Наявність залізничної під'їзної колії на балансі ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» податковим органом не заперечується.
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
З урахуванням наведеного та враховуючи наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів (акти приймання-передачі, платіжні доручення), податкових накладних, та враховуючи той факт, що ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» мав реальні витрати щодо придбання послуг, висновки податкового органу є безпідставними.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи позивачем належними чином обґрунтовано реальність та правомірність задекларованих витрат, що враховувались при формуванні сум податку на прибуток підприємства. За таких обставин, суд вбачає, що висновки акту перевірки в цій частині є помилковими, відтак податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024р №00397420702 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 15.07.2024 №00397400702 та №00397410702 суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, зазначені порушення стосуються, зокрема, декларування витрат, понесених підприємством на охоронні послуги по Об'єкту №2 (вул. Промислова, 14-А, с. Палатки), які були задекларовані як частина господарської діяльності. Однак під час інвентаризації встановлено, що ці послуги фактично не забезпечили охорону об'єкта - зафіксовано пошкодження майна, ознаки проникнення сторонніх осіб та наявність матеріальних цінностей невстановленого походження.
За змістом п.3.1.2.1 та в п. 2 р. 3.1.1.1 акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення щодо відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 встановлено їх заниження на суму 424 216,00 грн. в т.ч. січень 2018 року в сумі 3967 грн., лютий 2018 року в сумі 3808 грн., березень 2018 року в сумі 4216 грн., квітень 2018 року в сумі 4080 грн., травень 2018 року в сумі 4216 грн., червень 2018 року в сумі 4080 грн., липень 2018 року в сумі 4216 грн., серпень 2018 року в сумі 4216 грн., вересень 2018 року в сумі 4080 грн., жовтень 2018 року в сумі 4216 грн., листопад 2018 року в сумі 4080 грн., грудень 2018 року в сумі 4216 грн., січень 2019 року в сумі 4650 грн., лютий 2019 року в сумі 4200 грн., березень 2019 року в сумі 4650 грн., квітень 2019 року в сумі 4500 грн., травень 2019 року в сумі 4650 грн., червень 2019року в сумі 4500 грн., липень 2019 року в сумі 4650 грн., серпень 2019 року в сумі 4175,95 грн., вересень 2019 року в сумі 5000 грн., жовтень 2019 року в сумі 5000 грн., листопад 2019 року в сумі 5000 грн., грудень 2019 року в сумі 5000 грн., січень 2020 року в сумі 5000 грн., лютий 2020 року в сумі 5000 грн., березень 2020 року в сумі 5000 грн., квітень 2020 року в сумі 5000 грн., травень 2020 року в сумі 5000 грн., червень 2020 року в сумі 5000 грн., липень 2020 року в сумі 5000 грн., серпень 2020 року в сумі 5170 грн., вересень 2020 року в сумі 6318 грн., жовтень 2020 року в сумі 5306 грн., листопад 2020 року в сумі 5000 грн., грудень 2020 року в сумі 5000 грн., січень 2021 року в сумі 5000 грн., лютий 2021 року в сумі 5000 грн., березень 2021 року в сумі 5000 грн., квітень 2021 року в сумі 5000 грн., травень 2021 року в сумі 5000 грн., червень 2021 року в сумі 5000 грн., липень 2021 року в сумі 5000 грн., серпень 2021 року в сумі 5000 грн., вересень 2021 року в сумі 5000 грн., жовтень 2021 року в сумі 5000 грн., листопад 2021 року в сумі 5000 грн., грудень 2021 року в сумі 5000 грн., січень 2022 року в сумі 5000 грн., лютий 2022 року в сумі 5000 грн., березень 2022року в сумі 5000 грн., квітень 2022 року в сумі 5000 грн., травень 2022 року в сумі 5000 грн., червень 2022 року в сумі 5000 грн., липень 2022 року в сумі 5600 грн., серпень 2022 року в сумі 5600 грн., вересень 2022 року в сумі 5600 грн., жовтень 2022 року в сумі 10017 грн., листопад 2022 року в сумі 100170 грн., грудень 2022 року в сумі 10017 грн., січень 2023 року в сумі 10017 грн., лютий 2023 року в сумі 10017 грн., березень 2023року в сумі 10017 грн., квітень 2023 року в сумі 10017 грн., травень 2023 року в сумі 10017 грн., червень 2023 року в сумі 10017 грн., липень 2023 року в сумі 10017 грн., серпень 2022 року в сумі 10017 грн., вересень 2023 року в сумі 10017 грн., жовтень 2023 року в сумі 10017 грн., листопад 2023 року в сумі 10017грн., грудень 2023 року в сумі 10017грн..
З пояснень позивача наведених у позовній заяві, вбачається, що оскільки ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» не має відповідного устаткування/технічного забезпечення та персоналу для обслуговування залізничної колії, підприємством було прийнято рішення про отримання такої послуги від сторонньої профільної організації - ТОВ «ТБК СМП-17».
Також, обставини залучення ТОВ «КАСКАД-СЛУЖБА БЕЗПЕКИ», ПП «Бюро охорони і розшуку 1» та ТОВ «Контролінг сервіс», в першу чергу, зумовлені виробничою необхідністю, оскільки ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» не може самостійно, власними силами забезпечити охорону майна підприємства та ряд інших функцій, які були надані вищенаведеними суб'єктами, оскільки у Позивача в першу чергу відсутні як трудові ресурси, необхідні для охорони так відсутні й виробничі потужності. Про відсутність трудових ресурсів свідчить штатний розпис, який складається виключно з виробничих професій та не містить посади охоронника.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до 201.1. на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Суд наголошує, що ТОВ «КАСКАД-СЛУЖБА БЕЗПЕКИ», ПП «Бюро охорони і розшуку 1» та ТОВ «Контролінг сервіс» та ТОВ «ТБК СМП-17» не є структурними підрозділами позивача, а є сторонніми юридичними особами, що здійснюють власну господарську діяльність та мають власну комерційну мету.
Як вбачається з акту перевірки (т.10 а.с. 124-125) позивач здійснював придбання послуг, зокрема, охорони та послуг по ремонту основних засобів безпосередньо з метою забезпечення належного функціонування підприємства. Що також підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними (т.8; т.9 а.с.1- 212).
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 01.04.2025 у справі № 520/28510/21.
Відтак, реальність вчинюваних правочинів ТОВ «КАСКАД-СЛУЖБА БЕЗПЕКИ», ПП «Бюро охорони і розшуку 1» та ТОВ «Контролінг сервіс» та ТОВ «ТБК СМП-17» безпосередньо вбачається з наявних в матеріалах справи доказів. Зміст отримуваних позивачем послуг мав на меті забезпечення належного функціонування підприємства та належного здійснення ним господарської діяльності, відтак, понесені позивачем витрати мали фактичне обґрунтування виходячи з реальності здійснюваних господарських операцій, тому підлягали декларуванню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом зроблено помилкові висновки в акті перевірки, що стало підставою для прийняття неправомірних податкових повідомлень-рішень від 15.07.2024 №00397400702 та №00397410702.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2024 №00397370702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 189894, 66 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 47473,67 грн, суд зазначає таке.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що в порушення пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платником податку занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 189 894,66 грн., у тому числі по періодам: за 2018р. на суму 103811,32 грн. та за 2019р. на суму 86083, 34грн.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Згідно з положеннями підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Як визначено п. 266.3. ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
В акті перевірки податковий орган посилався на п.п. «є» п.266.2.2 ПКУ, згідно з яким, не є об'єктом оподаткування податком на майно будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-Р КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Натомість цей пункт наведено в Редакції Законів України №466-ІХ від 16.01.2020, № 3603-ІХ від 23.02.2024, а у акті перевірки іде мова про порушення 2018-2019 р.р. Відповідно до п.п. «є» п.266.2.2 ПКУ в редакції чинній у 2018-2019 р.р. не є об'єктом оподаткування податком на майно будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належать будівлі промислові - криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням, а також, - резервуари, силоси та склади: резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сипких мас; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.
Як передбачено у пункті 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Згідно із пунктом 30.2 статті 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
За правилами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України підставою для звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податків є особливість, що характеризує об'єкт оподаткування.
Окрім того, застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту-платнику.
Сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості, не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Законодавець пов'язує пільги для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, в яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 23.01.2025 у справі № 160/568/24.
Тобто визначаючи чи належить застосуванню конкретна податкова пільга, слід брати до уваги не лише формальні характеристики будівлі, а й використання її за призначенням, що має відповідати видам діяльності власника.
Відтак, видами господарської діяльності підприємства, зокрема, але не виключно є: 52.10 Складське господарство (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Як вбачається з довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Власівський мірошник» та результати його діяльності за період з 01.01.20218 до 31.12.2023 (додаток №2 до Акту), (т.4 а.с.8-9) ТОВ «Власівський мірошник» володіє комплексом будівель та споруд, зокрема зерносклади, будівлі прийому зерна, зерносушилки, гаражі, будівлі вагової та інші.
Разом з тим, акт перевірки не містить обґрунтувань податок щодо яких саме об'єктів нерухомого майна позивачем розраховано неправильно, як і не надано пояснень, щодо належного, на думку податкового органу, розрахунку податку на нерухоме майно (т. 1 а.с.86-90). Наведені у поясненнях відповідача доводи не спростовують заявлені технічні характеристики нерухомого майна позивача, як і не спростовують обставин його цільового використання товариством. Акт перевірки не містить обґрунтувань та висновків за якими контролюючий орган дійшов висновку, що зазначене ним нерухоме майно позивача не підпадає під категорію нерухомого майна передбаченого у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
На виконання протокольної ухвали суду від 03.04.2025 представником ГУ ДПС у Харківській області 16.04.2025 подано до суду розрахунок податку на нерухоме майно (т. 12 а.с.53-54), разом з тим, останній також не містить обґрунтувань застосованих контролюючим органом ставок та пояснень, щодо порядку здійснених ним розрахунків.
Положеннями частини другої статті 77 КАС України визначено, що обов'язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем у цій справі не доведено, що будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями виробничого та складського призначення, а позивач не використовує їх за цільовим призначенням в межах власної господарської діяльності, внаслідок чого неможливим є застосування до позивача податкової пільги, що, у свою чергу, свідчить про не дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки від 13.06.2024 №26897/20-40-07-02-05/34895482 в частині податку не нерухоме майно відмінне від земельної ділянки необґрунтовані, відтак прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №00397370702 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Суд здійснює розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" (вул. Визволення, буд. 1, с-ще Палатки, Красноградський р-н, Харківська обл., 63258 ЄДРПОУ 34895482) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.07.2024 №00397400702.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.07.2024 №00397420702.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.07.2024 №00397410702.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.07.2024 №00397370702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" (вул. Визволення, буд. 1, с-ще Палатки, Красноградський р-н, Харківська обл., 63258 ЄДРПОУ 34895482) сплачений судовий збір у сумі 30280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено 01.09.2025.
Суддя Мельников Р.В.