Справа № 500/3547/25
29 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України від 07.02.2025 № 52/975 в частині призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, виходячи із 300- кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 0.01.2024, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом від 10.03.2025 № 4/1545 відповідач повідомив позивача про те, що 07.02.2025 (протокол №52/975) прийнято рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, оскільки первинне встановлення інвалідності відбулось з 12.11.2015 з причини "поранення під час виконання обов'язків служби", для розгляду належної суми одноразової грошової допомоги було прийнято розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015 (календарний рік, в якому, на думку відповідача, вперше встановлена інвалідність). Однак, на переконання позивача, оскільки інвалідність ІІ групи в наслідок травми під час захисту Батьківщини була встановлена 18.09.2024 за основу розрахунку повинен був братись прожитковий мінімум, встановлений на 01.01.2024 в розмірі 2920,00 грн, загальний розмір виплати повинен був скласти 876000,00 грн. В даному випадку не відбувався переогляд позивача, оскільки інвалідність ІІІ групи та ІІ групи настала з різних підстав, внаслідок різних захворювань та у різний період. Окрім того у довідці МСЕК серії АВ №1073063 вбачається встановлення інвалідності ІІІ групи терміном - довічно, що не передбачало переогляду взагалі.
Позивач вважає, що відповідач прийняв протиправне рішення про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму станом, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Міністерством оборони України подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_1 12.11.2015, на підставі довідки МСЕК серії АВ № 0510743, встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206700,00 грн. Під час повторного огляду 18.09.2024 військовослужбовця визнано особою з iнвалiднiстю ІІ групи внаслідок травми, поранення, пов'язаного iз захистом Батькiвщини на підставі довідки МСЕК серії АВ № 0510743. Оскільки ОСОБА_1 первинно встановлено інвалідність у 2015 році, то останньому призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 150 кратним прожитковим мінімумом, встановленим законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2015), в сумі 158700,00 грн. Розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір допомоги безпосередньо пов'язаний з днем встановлення інвалідності вперше. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2014 року по 2024 рік проходив військову службу.
Під час проходження військової служби ОСОБА_1 19.02.2015 отримав міно - вибухову травму в наслідок артилерійського обстрілу ворожими силами, яка кваліфікована, як важка травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
12.11.2015 Тернопільським центром медико - соціальної експертизи (Обласна МСЕК №1) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, поранення, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби, терміном на 1 рік та встановлено наступну дату переогляду - 12.11.2016, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0510743 від 12.11.2015.
01.11.2016 ОСОБА_1 продовжено ІІІ групу інвалідності терміном на 2 роки та встановлено наступну дату переогляду - 01.12.2018, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0803284 від 10.11.2016.
28.11.2018 ОСОБА_1 підтверджено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, поранення, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби, терміном довічно, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серія АВ №1073063 від 29.11.2018.
14.06.2023 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав бойове травмування під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних рф внаслідок ворожого обстрілу.
18.09.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, поранення, пов'язане із захистом Батьківщини терміном на 1 рік та встановлено наступну дату переогляду - 18.09.2025, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №733070 від 10.10.2024.
Позивач звернувся до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини.
Листом Міністерства оборони України від 10.03.2025 № 4/1545 повідомлено ОСОБА_1 про те, що 07.02.2025 (протокол №52/975) прийнято рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, мотивуючи дане рішення тим, що оскільки первинне встановлення інвалідності відбулось з 12.11.2015 з причини "поранення під час виконання обов'язків служби", для розгляду належної суми одноразової грошової допомоги було прийнято розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015 (календарний рік, в якому, на думку відповідача, вперше встановлена інвалідність).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до п.1 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пп.4 п.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Пунктом 1 ст.16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Відповідно до п.4 ст.16-2 Закону № 2011-XII якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, прийнятою відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 975)
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975)
Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: (окрім іншого) у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Згідно з п.6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 12.11.2015 згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0510743 від 12.11.2015 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби, та 18.09.2024 відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №733070 від 10.10.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Окрім того, довідкоюдо акта огляду МСЕК серія АВ №1073063 від 29.11.2018 ОСОБА_1 28.11.2018 підтверджено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, поранення, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби, терміном довічно
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2704 від 11.08.2024:
травма, поранення ОСОБА_1 (19.02.2015): "Наслідки вибухової травми (19.02.2015): акубаротравми вух у вигляді післятравматичної хронічної двобічної сенсоневральної приглухості із стійким зниженням слуху при сприйнятті шепітної мови білу вушної раковини на праве вухо, 4 м на ліве вухо; множинного вогнепального осколкового поранення лівої кисті у вигляді відсутності першого пальця на рівні основи нігтьової фаланги, множинних зміцнілих рубців лівої кисті, консолідованого вогнепального перелому середньої фаланги третього пальця, стійких комбінованих контрактур суглобів пальців кисті з незначним порушенням функції лівої верхньої кінцівки";
травма ОСОБА_1 (14.06.2023): "Стан після операції: відкритої репозиції відламків кісток правової гомілки, металоостеосинтезу пластинами та гвинтами з кістковою аутопластикою (08.11.2023) з приводу неконсолідованих переломів заднього краю правою великогомілкової кістки, зовнішньої кісточки правої гомілки із зміщенням відламків (14.06.2023); післятравматичної (14.06.2023) невропатії правового малогомілкового нерва з тимчасовим функціональним розладом правої нижньої кінцівки".
Матеріали справи свідчать, що у позивача мали місце два окремих, не пов'язаних між собою випадки:
1) травма, поранення, пов'язане із виконанням військової служби 19.02.2015 і встановлення йому у зв'язку з цим інвалідності ІІІ групи;
2) поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, 14.06.2023 і встановлення йому первинно інвалідності ІІ групи у 2024 році.
Відтак, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (захворювання, так, пов'язане із проходженням військової служби) та ІІ групи інвалідності (захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини), відбулися з різних підстав та внаслідок різних захворювань (травм, поранень). Очевидно, що ІІ групу інвалідності останній отримав, не в зв'язку із погіршенням стану здоров'я (діагнозу), який був йому встановлений під час надання ІІІ групи інвалідності, а в результаті окремої нової травми (поранення), яка є окремою підставою для встановлення ІІ групи інвалідності.
Отже, кожна з цих інвалідностей є результатом окремих чинників, які відрізняються за своєю природою та обставинами виникнення. Водночас необхідно зауважити, що кожне із захворювань має свої специфічні характеристики, причини та наслідки, що підтверджується відповідними медичними висновками та висновками комісії, яка визначила групу інвалідності.
Таким чином, у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто у 2024 році.
Натомість відповідачем проігнорувавши той факт, що у 2024 році позивачу було встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання (поранення), безпосередньо пов'язаного із захистом Батьківщини. Це рішення не враховує зміну обставин і ступеня тяжкості захворювання, що призвело до встановлення більш високої групи інвалідності. Така недооцінка призвела до неправомірної відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, оскільки компенсація повинна відповідати актуальній групі інвалідності та враховувати нові обставини, що сталися після первинного встановлення інвалідності.
Посилання відповідача на те, що оскільки інвалідність вперше встановлена позивачу у 2015 році, а тому обчислення одноразової грошової допомоги має здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2015, суд вважає необґрунтованими. Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності, дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Таким чином, оскільки вперше інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, позивачу встановлено довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №733070 від 10.10.2024.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складав 3028,00 грн.
Отже, сума одноразової грошової допомоги, що підлягала виплаті позивачу визначається наступним чином: 300 х 3028,00 грн = 908400,00 грн.
Таким чином, відповідач неправомірно прийняв рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, посилаючись на дату первинного встановлення йому III групи інвалідності у 2015 році, тим самим проігнорував актуальний стан здоров'я позивача та його право на отримання більшої компенсації, виходячи з нових юридичних підстав.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України від 07.02.2025 № 52/975 в частині призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, виходячи із 300- кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015, критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Як передбачено п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 0.01.2024, з урахуванням виплачених сум.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України від 07.02.2025 № 52/975 в частині призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 158700,00 грн, виходячи із 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2015.
Зобов'язати Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 0.01.2024, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач: - Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп.Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03049, код ЄДРПОУ: 00034022).
Головуючий суддя Мандзій О.П.