Справа №500/3700/25
29 серпня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі - Підприємство, позивач) через представника - адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції з заявленою митною вартістю згідно рахунку.
Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), аргументуючи наступним:
у документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару;
не подано копію митної декларації країни відправлення;
відсутні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовані спеціалізованими організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
за наявності інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару
Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
08.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №24UA403020016046U5. До митного оформлення подано ряд документів. Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403020016046U5 від 18.12.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. у Інвойсі 24RJ0272 від 09.10.2024 зазначено, що покупець сплачує передплату у розмірі 30% до 10.09.2024 та 70% залишку протягом 7 днів до прибуття контейнера до Литви, проте згідно платіжних документів поданих до митного оформлення, передплата була здійснена 11.09.2024 у сумі 64451,88 USD, що становить 100,45% від повної вартості товару, в іншому платіжному документі від 05.12.2024 було сплачено 49327,72 USD, що суперечить відомостям щодо оплати, зазначеним у інвойсі.
Відповідно, дані платіжні документи містять розбіжності з умовами оплати зазначеними у інвойсі;
2. висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, для додаткового підтвердження фактурної вартості заявленого товару до митного оформлення не надано;
3. в експортній декларації країни відправлення від 10.10.2024 №422720240001041849 зазначена ціна за товар Морожений бейбі восьминіг у розмірі 4.1 долар за кг. Проте згідно інвойсу а також даних зазначених в електронному інвойсі ціна за даний товар залежить від його розміру, а саме: Морожений бейбі восьминіг (Octopus Ocellatus), IQF (індивідуальна суха заморозка), 20/40шт/кг (20% вилову) - 4.3 дол./кг, та Морожений бейбі восьминіг (Octopus Ocellatus), IQF (індивідуальна суха заморозка), 40/60шт/кг (80% вилову) - 4.1.дол./кг.
Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі, в тому числі і витрат на транспортування товару.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 09.07.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача від 08.07.2025 про розгляд справи №500/3700/25 за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №05082024 від 05.08.2024, укладеного між компанією "Selected Foods Co., Ltd" (Англія) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Лотос" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №24RJ0272 від 09.10.2024, позивачем на митну територію України ввезено товари.
18 грудня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Смолій Л.Б., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA403020016046U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар 1: "Морожений морський коктейль, 35% глазурі: морожена сира червона креветка 300-500 -30%(Solenocera Melantho); морожені сирі стріпси/куски кальмара -15%(Dosidicus Gigas); морожені сирі порізані щупальця кальмара -20%(DosidicusмGigas); варено-морожене м'ясо мідій 300-500 -35%(Mytilus Edulis),Упаковка 1кг прозорий пакет з етикеткою, 5 кг/ящик. Загальна вага нетто - 4575,00кг. Запаковано в 915 картонних коробок. Перед вживанням повинно бути приготованим. Дата виготовлення - 15/09/2024. Придатна до споживання до 14/09/2026. Температура замороження -18 град. С. Не містять ГМО. Виробник RIZHAO RONGJIN AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD. Торгівельна марка нема даних.";
Товар 2: "Морожений бейбі восьминіг (Octopus Ocellatus), IQF (індивідуальна суха заморозка), 20/40шт/кг (20% вилову) -2000,00кг.; 40/60шт/кг(80% вилову) -7860,00кг. Упаковка 1кг прозорий пакет з етикеткою, 5 кг/ящик, 35% глазурі. Без харчових добавок та приправ,без теплової та кулінарної обробки, не консервовані. Запаковано в 1572 картонних коробок. Дата виготовлення - 15/09/2024. Придатна до споживання до 14/09/2026. Температура замороження -18 град. С. Не містять ГМО. Виробник RIZHAO RONGJIN AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD. Торгівельна марка нема даних.";
Товар 3: "Морожені кільця кальмара (Dosidicus Gigas), IQF (індивідуальна суха заморозка), діаметр 4-9см, 35% глазурі, упаковка 1кг прозорий пакет з етикеткою, 5 кг/ящик, вага нетто - 1000,00кг. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервовані. Запаковано в 200 картонних коробок. Дата виготовлення - 15/09/2024. Придатна до споживання до 14/09/2026. Температура замороження -18 град. С. Не містять ГМО. Виробник RIZHAO RONGJIN AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD. Торгівельна марка нема даних.";
Товар 4: "Морожені туби кальмара (Dosidicus Gigas), IQF (індивідуальна суха заморозка), розмір U3-5, 35% глазурі, упаковка 1кг прозорий пакет з етикеткою, 5 кг/ ящик, вага нетто - 4500,00кг. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервовані. Запаковано в 900 картонних коробок. Дата виготовлення - 15/09/2024. Придатна до споживання до 14/09/2026. Температура замороження -18 град. С. Не містять ГМО. Виробник RIZHAO RONGJIN AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD. Торгівельна марка нема даних."
Товар 5: "Морожене м'ясо мідій в півмушлі (Mytilus Edulis), розмір 40 шт/кг. Упаковка 1кг прозорий пакет, 6 кг/ящик, 30% глазурі, вага нетто - 996,00кг. Запаковано в 166 картонних коробок. Без харчових добавок та приправ, піддані тепловій обробці, не консервовані. Не містить ГМО. Дата виготовлення - 15/09/2024. Придатна до споживання до 14/09/2026. Температура замороження -18 град. С. Не містять ГМО. Виробник RIZHAO RONGJIN AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD. Торгівельна марка нема даних.".
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості №б/н від 13.10.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) №24RJ0272 від 09.10.2024;
- автотранспортна накладна №б/н від 16.12.2024;
- сертифiкат про походження товару №C245677182241822 від 19.10.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 05.12.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 11.09.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №69 від 18.12.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 05082024 від 05.08.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;
- договір (контракт) про перевезення № 1212202201 від 12.12.2022;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 17.12.2024;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12278748 від 17.12.2024;
- інші некласифіковані документи - Інвойс BS24 Nr1857 від 16.12.2024;
- інші некласифіковані документи - Специфікація: 24RJ0272 від 13.12.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24LTLUB000008798K8 від 14.12.2024.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";
"202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації";
"902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв";
"911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей".
Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"Частка ваги упаковки товару більша від характерного значення для даного коду товару:
Необхідно перевірити достовірність задекларованої ваги нетто товарів, та/або задекларованої ваги упаковки (різниця між вагою брутто нетто) товарів. Якщо достовірні відомості про вагу упаковки відсутні, перевірити їх шляхом проведення митного огляду. У разі непроведення огляду навести у примітках детальне обґрунтування, яким чином перевірено достовірність ваги упаковки товару, які документи/джерела інформації це підтверджують.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.".
В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
"Початок консультації з митним органом.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Дов. про тр. вит. б/н від 18.12.2024; зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 24.01.2023; пакувальний лист №FZN48864 від 09.10.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) № 40904 від 04.09.2024; коносамент (Bill of lading) № MAEU244975130 від 13.10.2024; копія митної декларації країни відправлення № 422720240001041849 від 10.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка№27 від 12.12.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 09.10.2024; договір (контракт) про перевезення №30/10/2023-1 від 30.10.2023; інші некласифіковані документи - Переклади від 18.12.2024.
Листом від 19.12.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- копія митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 05.08.2024 №05082024, укладеного між Selected Foods Co., Ltd, NO.3206, Xinghai Daduhui, F, Xinghai Square, Shahekou Dist., Dalian China (Продавець) та Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "ЛОТОС" (Покупець).
У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності:
- у Інвойсі 24RJ0272 від 09.10.2024 зазначено, що покупець сплачує передплату у розмірі 30% до 10.09.2024 та 70% залишку протягом 7 днів до прибуття контейнера до Литви, проте згідно платіжних документів поданих до митного оформлення, передплата була здійснена 11.09.2024 у сумі 64451,88USD, що становить 100,45% від повної вартості товару, в іншому платіжному документі від 05.12.2024 було сплачено 49327,72USD, що суперечить відомостям щодо оплати, зазначеним у інвойсі. Відповідно, дані платіжні документи містять розбіжності з умовами оплати зазначеними у інвойсі;
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, для додаткового підтвердження фактурної вартості заявленого товару до митного оформлення не надано.
- в експортній декларації країни відправлення від 10.10.2024 №422720240001041849 зазначена ціна за товар Морожений бейбі восьминіг у розмірі 4.1 долар за кг. Проте згідно інвойсу а також даних зазначених в електронному інвойсі ціна за даний товар залежить від його розміру, а саме: Морожений бейбі восьминіг (Octopus Ocellatus), IQF (індивідуальна суха заморозка), 20/40шт/кг (20% вилову) - 4.3 дол./кг, та Морожений бейбі восьминіг (Octopus Ocellatus), IQF (індивідуальна суха заморозка), 40/60шт/кг(80% вилову) - 4.1.дол./кг.
Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару:
Товар 2 згідно МД 403070/2024/6113 від 29.07.2024 Восьминіг малюк (Octopus Ocellatus) морожений,упаковка 1 кг*10 упаковок/ящик, глазурь 20%, беззубів, чищений.,- розмір 20/40 вагою нетто 14000,00 кг, у 1400 картонних коробках, по 1 кг пакету *10 шт.,- розмір 40/60 вагою нетто 8000,00 кг, у 800 картонних коробках, по 1 кг пакету *10 шт. Без подальшої обробки, без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки. Виготовлений 05.2024.Виробник: Rizhao Rongjin Aquatic Products Co., Ltd.Країна виробництва: CN.Торгівельна марка: нема даних на рівні 5.26 дол./кг.
Товар 3 згідно МД 205050/2024/28971 від 13.08.2024 Морожені кільця Гігантського кальмара(Dosidicus gigas), глазуровані 30%, 3-9см. Вага нетто - 13380 кг. Харчовіприправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 04.2024р.Термін зберігання 24 місяці при температурі -18С, зона вилову FAO 87. на рівні 3.57 дол./кг.
Товар 5 МД 209230/2024/71600 від 05.08.2024 Готові молюски. Мідії, інші:- ВАРЕНО МОРОЖЕНЕ М'ЯСО МІДІЙ В НАПІВМУШЛІ 30-40шт/кг (лат. назва Mytilus Edulis), глазур 10%,пакування 10 кг/кор., вага 500,00кг. на рівні 3.54 дол./кг.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Так, згідно рахунку - фактури № 24RJ 0272 від 09.10.2024 року оплата за поставлений товар була здійснена двома платежами, а саме: 30% передоплата і 70 % фінальна оплата здійснюється за 7 днів до прибуття контейнера в порт призначення. Відповідно до банківського платіжного документу від 11.09.2024, який надано до митного оформлення, це є передоплата за товар відповідно до рахунку - проформи №40904 від 04.09.2024 та рахунку - проформи № 40906 від 06.09.2024. Наступний платіж по проформі №40904 було здійснено 05 грудня 2024 року. Платежі сплачено відповідно до Договору купівлі - продажу товарів №05082024 від 05 серпня 2024 року, що чітко прописано в банківських платіжних документах SWIFT, однак митним органом ця інформація не взята до уваги.
Стосовно посилань митного органу, на те що ціна товару морожений бейбі восьминіг у розмірі 4,1 дол.США/кг.,проте згідно інвойсу, а також даних зазначених в електронному інвойсі ціна за даний товар залежить від його розміру, а саме розмір 20/40 шт/кг - 4,3 дол.США/кг, а 40/60 шт/кг - 4,1 дол.США/кг, суд зазначає, що експортна декларація країни відправлення - це документ, оформлений в країні відправлення - у відповідності до діючого законодавства тієї країни, без застосувань норм українського законодавства. Позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника, а отже зауваження відповідача у цій частині є необґрунтованими.
Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до митної декларації був наданий рахунок-фактура (інвойс), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Також митний орган у спірному рішенні, зазначає, що декларантом не подано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовані спеціалізованими організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд звертає увагу, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки не зрозуміло, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Крім того, декларантом позивача у кожному випадку надавалися експертні довідки, які були залишені поза увагою відповідача.
Так як, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: проформа №40904 від 04.09.2024 року, рахунок № 424RJ0272 від 09.10.2024 року, прайс-лист б/н від 09.10.2024, пакувальний лист від 09.10.2024.
На думку суду, також додаткові документи дали можливість відповідачу пересвідчитись у правильності заявленої декларантом ціни товару.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Відповідно до пункту 1.2. Договору №05082024 продажу і поставки товару від 05.08.2024 декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: - CMR б/н від 16.12.2024; - комерційний інвойс №24RJ0272 від 09.10.2024 і переклад до нього; - сертифікат походження №С245677182241822 від 19.10.2024; - копія специфікації №24RJ0272 від 13.12.2024 - банківський платіжний документ від 11.09.2024; - банківський платіжний документ від 05.12.2024; - рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг №69 від 18.12.2024; - копія митної декларації країни відправлення від 14.12.2024; - договір про перевезення №1212202201 від 12.12.2022; - зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №05082024 від 05.08.2024; - зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 24.01.2024 - інвойс BS24 Nr1857 від 16.12.2024.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо того, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Натомість у спірному рішенні митний орган вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, та окремі характеристики товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння повних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №698 від 25.03.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000100/1 від 19.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 29 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 21153067);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).
Головуючий суддя Мартиць О.І.