29 серпня 2025 року Справа № 480/7278/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехстандарт" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехстандарт" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №351118280703, прийняте Головним управлінням ДПС в Сумській області, яким ТОВ "Автотехстандарт" визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість за не реєстрацію платником ПДВ на загальну суму 157229,6 грн, в тому числі основний платіж 142936 грн та штрафні санкції 14293,6 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року №351218280703, прийняте Головним управлінням ДПС в Сумській області, яким ТОВ "Автотехстандарт" визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за неподання декларацій з ПДВ за період липень-вересень 2019 року у розмірі 1020 грн.
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехстандарт", через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів, у якому, також просить проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та просить допитати свідків.
Дослідивши доводи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Нормами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються не тільки справи незначної складності, а і будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено категорію спорів, які не можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження.
Категорії спорів, які в обов'язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
У даному випадку, предмет спору не підпадає ні під категорію спорів, передбачених як ч. 4 ст. 12 КАС України, ні ч. 4 ст. 257 КАС України. Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а і інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 № 580/3388/19 адміністративне провадження № К/9901/16552/20, який враховується судом при розгляді заявленого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
При цьому позивачем не заявлено позовних вимог, які можуть бути розглянуті судом виключно за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників справи, суд доходить до висновку про те, що дана справа не вимагає проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин. З матеріалів адміністративного позову та клопотання позивача судом не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім цього, суд зазначає, що передбачені п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 44 КАС України права учасників справи не обмежуються при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки, окрім іншого, сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору, подавати клопотання тощо письмово.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Стосовно клопотання представника позивача про допит свідків, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Суд зазначає, що не убачає підстав необхідності щодо виклику свідків, зазначених представником позивача у клопотанні, з огляду на заявлений предмет та підстав даного адміністративного позову, представником позивача не зазначено та не надано доказів того, що дані особи проводили перевірку підприємства , за результатом якої прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, які є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про допит свідків.
Керуючись ст.ст. 12, 171, 172, 248, 257, 260 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехстандарт" про розгляд справи у порядку загального провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехстандарт" про допит свідків - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета