01 вересня 2025 року м. Рівне №460/9785/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап» (далі - Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2025/000067; Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2025/000007/2 від 26.05.2025.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 20.06.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - залишене без задоволення.
За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпап» (Покупець) та нерезидентом - фінською компанією UPM Sales Оу (Постачальник) укладено Договір поставки №28/10715/К006 від 24.03.2015, на поставку паперової продукції, переліченої в Додатку 1, 2 Договору поставки (далі - Договір поставки) (а.с. 32).
Пунктом 2.3. Договору поставки передбачено, що Інвойси за Товар виставляються у день поставки, погоджені Сторонами, або в разі надання послуг - у відповідному Додатку, що описує такі послуги, або в Останній Строк Інвойсування, зазначений в Договорі.
Відповідно до пункту 4.1. Договору поставки, ціни на Товари встановлюються в Додатку №1. Ціна за аркушевий папір встановлена за вагу нетто або теоретичний, для інвойсування буде враховуватись найменший із зазначеної ваги; ціна за папір в рулонах встановлюється по вазі брутто, враховуючи вартість пакування і маркування.
Відповідно до пункту 4.3. Договору поставки, Покупець сплачує кожну поставлену партію товару па підставі інвойсу Постачальника шляхом направлення відповідних сум на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в Розділі 12 нижче. Валютою платежу є Євро. Платіж вважається здійсненим, коли кошти зайшли на розрахунковий рахунок Постачальника повністю і без обмежень.
Відповідно до пункту 11.3. Договору поставки, будь-які поправки, доповнення і додатки до даного Договору повинні бути виконані в письмовому виді і будуть являтися невід'ємною частиною даного договору з моменту їх підписання.
Відповідно до пункту 11.12. Договору поставки, Додатки 1, 2 є невід'ємною частиною даного Договору. Всі зміни і доповнення до даного Договору дійсні в тому разі, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на це з обох сторін.
Додатком №3 від 24.03.2015 до Договору поставки № 28/10715/К006 пунктом 6 передбачено поставка FCA Kouvola.
Додатковою угодою №3 від 26.03.2021 змінено юридичну адресу Постачальника.
19 травня 2025 року укладено Додаток №72 до Договору поставки №28/10715/К006 від 24.03.2015. Даним додатком передбачено зменшення ціни з 19.05.2025 з 100% передоплатою за умовами постачання FCA Kouvola, Ціна ЄВРО/тонну WFU С cutsize CRYSTAL PRO80, 75 gsm 840 Євро за тонну.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап» 19 травня 2025 року придбано товар за ціною ІНВОЙСУ - 840 Євро за тонну у фінської компанієї UPM Sales Оу.
Митному органу подана митна декларація №25UA204060004272U0 (далі - МД №25UA204060004272U0) щодо митного оформлення товару - папір для офісної техніки з виробленої сульфатної целюлози, без вмісту волокон, отриманих механічним способом, не крейдований, не перфорований, не гофрований, без малюнків, тиснень, голограм та водяних знаків, одношаровий білий. В аркушах розміром 210x297 мм, формат A4. Щільність 75г/м2. -- Марка «CRYSTAL PRO80» - 6732 кг. - Марка «CRYSTAL PRO80» - 15147 кг. (а.с. 16).
До МД №25UA204060004272U0 декларантом надані документи:
0862 - 1995076844 від 19.05.25 декларація про походження товару,
ml300 - 25UA204060004272U0.001 від 23.05.25 попередня митна декларація,
1807 - 25UA141000552210z0 22/05/25 загальна декларація прибуття,
3001 - від 10.04.25 платіжна інструкція в іноземній валюті,
3004 - СФ-0000428 від 20.05.25 рахунок-фактура,
3007 - 75 від 20.05.25 Довідка про транспортні витрати,
3011 - 22/05-2 від 22.05.25 виписка з бух. документації про передплату в розмірі 257701,91 Євро,
3017 - 186 від 22.05.25 висновок УкрПАПІР щодо вартості товару папір 840 Євро за тону,
4103 - Додаткова угода №1 від 26.03.15 про оплату в Євро;
4103 - Додаткова угода №3 від 26.03.21 про зміну адреси і реквізитів;
4103 - Додаток №3 від 24.03.15 про доставку товару FCA Kouvola,
4103 - Додаток №4 від 24.03.15 про виробничі допуски поставок;
4103 - Додаток №72 від 19.05.25 про зменшення ціни на 840 Євро за тону;
4104 - 28/10715/К006 від 24.03.15 Договір поставки,
D4207 - 2203/18 від 22.03.18 Договір про надання послуг з декларування товарів,
4207 - Дод. угода від 19.04.25 до договору №2203/18 про повноваження прямого митного представника,
4301 - 03/09 від 03.09.19 Договір перевезення авто. Транспортом,
9000 - 23/05 від 23.05.25 відповідь митному органу на повідомлення від митниці,
9000 - №460/13067/24 від 17.03.25 рішення суду по аналогічній справі,
9000 - Лист б/н 17.08.20 від UPM Sales Oy про пояснення ваги товару: за вагу нетто, вагу брутто та теоретичну вагу товару розраховану програмою SAP згідно формули СЕРАС CONDITIONS, Постачальник вагу теоретичну найменшу інвойсирує вагою для розрахунку,
9000 - Лист компанії UPM Sales Оу №б/н від 03.03.25 про роз'яснення автоматичне зчитування номеру проформи у митний документ та повне снів падіння з іивойсом, а також у документі митного оформлення зазначено статистичну вартість товару з урахуванням транспортування та страхування до фінського кордону,
0325 - Проформа інвойс від 03.04.25;
0325 - Проформа інвойс від 10.04.25;
0380 - Інвойс від 19.05.25 за ціною розмитнення по 840 Євро за тонну вагою 6.732+15.147 = 18378,36 Євро у відповідності до пункту 2.3. Договору поставки та Додаткової угоди №72 - вартість вати товару від 19.05.25 інвойсуються за ціною 840 Євро,
0730 - CMR UPM Sales Оу від 20.05.25,
0271 - Пакувальний лист UPM Sales Оу від 19.05.25,
9610 - 25FIV00000484146B3 від 19.05.25 Фіксована експортна декларація.
У спірному випадку митна вартість товару заявлена декларантом за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується - 18378,36 Євро.
Декларанту надійшло електронне «Повідомлення декларанту» №616146 до МД №25UA204060004272U0 із зазначенням: «подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:
Інвойс від 19.05.2025 №1995076844 містить реквізити замовлення 9627700, яке до митного оформлення не надано.
Платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2025 №49 в графі 70 «Призначення платежу» містить реквізити інвойсу від 03.04.2025 N0.8925139023, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано Додаток №72 від 24.03.2025 до Договору постачання від 24.03.2015 №28/10720/К006, яким узгоджено, що товар постачається на умовах 100% передоплати за ціною 840 євро/т. Період дії такої ціни з 19.05.2025. Інвойс від 19.05.2025№1995076844 також містить відомості про умови оплати - передоплата.
Відповідно до положень пункту 4.1 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10720/К006 ціна товару встановлюється у Додатку 1. До митного оформлення надано Додаток №1 від 29.12.2021, однак, такий документ не містить відомостей про ціну товарів.
Надана копія митної декларації від 19.05.2025 25FIV00000484146В3 не кореспондується за вартістю партії товару та реквізитами комерційних документів із заявленими до митного оформлення.
До митного оформлення надано платіжне доручення № 49 від 22 квітня 2025 р, відповідно до якого призначення платежу: проформи інвойс 8925139023 від 03.04.2025 та 8925140801 від 10.04.2025 контракт 24.03.2015 №28/10720/К006.
В поданій до митного оформлення від 10.04.2025 проформі інвойс №8925140801, від 03.04.2025 8925139023 вказана сума 860 Євро/т. не кореспондується з інвойсом від 19.05.2025 №1995076844 840 Євро/т.
Внаслідок вищевикладеного, наявні обґрунтовані підстави вважати, що до митного оформлення заявлено неповні відомості стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно ціни товару та визначеної декларантом митної вартості. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, Вам необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями з урахуванням технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) замовлення 9627700; У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів».
Декларанту надіслана Консультація, в якій зазначено: «Рівненська митниця володіє інформацією щодо вартості ідентичного товару (ціна 860 євро/т на комерційних умовах поставки FCA Kouvola FI, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 22.04.2025 № 25UА204060003294U3 (ціна згідно проформи рахунку від 03.04.2025 № 8925139023, інвойсу від 14.04.2025 №1995058938), від 24.03.2025 №25UА209230026530U1 (інвойс від 20.03.2025 № 1995044994). У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 - 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці товару.
У відповідь на «Повідомлення декларанту» Позивачем надані письмові пояснення (вих. № 23/05 від 23.05.2025), та додатково надано митному органу такі документи:
Лист компанії UPM Sales Оу від 03.03.2025;
Висновок «УкрПапір» від 22.05.2025 №186;
Виписка з бухгалтерської документації від 22.05.2025 №22/05-2.
Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2025/000007/2 від 26.05.2025 (далі - Рішення №UA204060/2025/000007/2) та оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204060/2025/000067 (далі - Картка відмови).
Графа 33 Рішення №UA204060/2025/000007/2 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»: «Відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо, що подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:
Інвойс від 19.05.2025 №1995076844 містить реквізити замовлення 9627700, яке до митного оформлення не надано.
Платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2025 №49 в графі 70 «Призначення платежу» містить реквізити інвойсу від 03.04.2025 №.8925139023, який до митного оформлення не надано.
До митного оформлення надано Додаток №72 від 24.03.2025 до Договору постачання від 24.03.2015 №28/10720/К006, яким узгоджено, що товар постачається на умовах 100% передоплати за ціною 840 євро/т. Період дії такої ціни з 19.05.2025. Інвойс від 19.05.2025 №1995076844 також містить відомості про умови оплати - передоплата. Пунктом 4.3 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10715/К006 визначено, що Покупець оплачує кожну партію на підставі інвойсу постачальника.
До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, які можливо кореспондувати із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 19.05.2025 №1995076844.
Відповідно до пункту 4.4 в платіжному дорученні покупець вказує номер договору або рахунку, за яким здійснюється платіж. Відповідно до положень пункту 4.1 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10715/К006 ціна товару встановлюється у Додатку 1.
До митного оформлення не надано Додаток №1 від 29.12.2021.
Надана копія митної декларації від 19.05.2025 25FIV00000484146В3 не кореспондується за вартістю партії товару та реквізитами комерційних документів із заявленими до митного оформлення.
До митного оформлення надано платіжне доручення № 49 від 22 квітня 2025 р, відповідно до якого призначення платежу: проформи інвойс 8925139023 від 03.04.2025 та 8925140801 від 10.04.2025 контракт 24.03.2015 №28/10720/К006.
В поданій до митного оформлення від 10.04.2025 проформі інвойс №8925140801, від 03.04.2025 8925139023 вказана сума 860 Євро/т. не кореспондується з інвойсом від 19.05.2025 №1995076844 840 Євро/т.
Внаслідок вищевикладеного, наявні обґрунтовані підстави вважати, що до митного оформлення заявлено неповні відомості стосовно умов придбання товарів, в тому числі, стосовно ціни товару та визначеної декларантом митної вартості».
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - Рішення №UA204060/2025/000007/2 та Картки відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».
Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».
Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».
Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».
Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Вказані норми МК України визначають обов'язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».
Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».
Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні».
Частина п'ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».
Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:
документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
наявність у документах ознак підробки;
документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах «неточностей».
Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.
Так, в оскаржуваному Рішенні №UA204060/2025/000007/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначено про те, що: «Інвойс від 19.05.2025 №1995076844 містить реквізити замовлення 9627700, яке до митного оформлення не надано.
Платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2025 №49 в графі 70 «Призначення платежу» містить реквізити інвойсу від 03.04.2025 №.8925139023, який до митного оформлення не надано. До митного оформлення надано Додаток №72 від 24.03.2025 до Договору постачання від 24.03.2015 №28/10720/К006, яким узгоджено, що товар постачається на умовах 100% передоплати за ціною 840 євро/т. Період дії такої ціни з 19.05.2025. Інвойс від 19.05.2025 №1995076844 також містить відомості про умови оплати - передоплата. Пунктом 4.3 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10715/К006 визначено, що Покупець оплачує кожну партію на підставі інвойсу постачальника. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, які можливо кореспондувати із імпортованою партією товарів згідно інвойсу від 19.05.2025 №1995076844. Відповідно до пункту 4.4 в платіжному дорученні покупець вказує номер договору або рахунку, за яким здійснюється платіж. Відповідно до положень пункту 4.1 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10715/К006 ціна товару встановлюється у Додатку 1. До митного оформлення не надано Додаток №1 від 29.12.2021. Надана копія митної декларації від 19.05.2025 25FIV00000484146В3 не кореспондується за вартістю партії товару та реквізитами комерційних документів із заявленими до митного оформлення. До митного оформлення надано платіжне доручення № 49 від 22 квітня 2025 р, відповідно до якого призначення платежу: проформи інвойс 8925139023 від 03.04.2025 та 8925140801 від 10.04.2025 контракт 24.03.2015 №28/10720/К006. В поданій до митного оформлення від 10.04.2025 проформі інвойс №8925140801, від 03.04.2025 8925139023 вказана сума 860 Євро/т. не кореспондується з інвойсом від 19.05.2025 №1995076844 840 Євро/т».
Щодо таких підстав для коригування митної вартості товарів суд зазначає, що за умовами Договору постачання №28/10715/К006 від 24.03.2015 умови поставки визначено FCA Kouvola, ціна товару відповідно додаткової угоди №72 - 840 Євро /тону.
У Додатку 1 вказано - Період дії цін з 24.03.2015 та до наступного повідомлення.
Відповідно до пункту 11.12 Договору, всі зміни і доповнення складаються у письмовій формі.
Відповідно до пункту 2.3 Договору, Інвойси на товар виставляються на день поставки (відвантаження товару), тобто ціна товару (Папір торгової марки «CRYSTAL PRO80», 75 г/м2) згідно інвойсу № 1995076844 від 19.05.2025 становить 840 EUR (Євро)/тону.
Відповідно до пункту 11.3. Договору, будь-які додатки до контракту є невід'ємною його частиною з моменту їх підписання.
Тобто Додаток до Договору постачання №72 від 19.05.2025 і усі наведенні в ньому дані, є невід'ємною частиною Договору № 28/10715/К006 від 24.03.2015.
Тобто, ціна на товар встановлюється згідно та на умовах контракту та додатку до контракту - товар інвойсується згідно інвойсів на день відвантаження. А тому, інші документи, окрім інвойсу на товар та додатку для контракту, не можуть бути прийняті для встановлення ціни товару.
Для обчислення митної вартості товару декларантом також були надані: довідка № 75 від 20.05.2025 та рахунок-фактура № СФ-0000428 20.05.2025 від перевізника (експедитора), що підтверджують вартість транспортно-експедиційних витрат за цим перевезенням.
У Повідомленні про витребування додаткових документів митний орган зазначив: «Відповідно до положень пункту 4.1 Договору постачання від 24.03.2015 №28/10720/К006 ціна товару встановлюється у Додатку 1. До митного оформлення надано Додаток №1 від 29.12.2021, однак, такий документ не містить відомостей про ціну товарів»; в оскаржуваному Рішенні №UA204060/2025/000007/2 митний орган зазначив: «До митного оформлення не надано Додаток №1 від 29.12.2021».
Щодо таких доводів ситного органу суд зазначає, що до митного оформлення «Додаток №1 від 29.12.2021» декларантом не надавався; натомість, було надано Додаток до контракту № 72 від 19.05.2025, що містить відомості про ціну товару.
Щодо підстави для коригування митної вартості товарів «Надана копія митної декларації від 19.05.2025 25FIV00000484146В3 не кореспондується за вартістю партії товару та реквізитами комерційних документів із заявленими до митного оформлення», суд зазначає, що
Відповідно до листа компанії UPM Sales Оу № б/н від 03.03.2025 проінформовано, що номер проформи, зазначений у документі митного оформлення - це номер проформи, що створюється автоматично в системі компанії UPM Sales Оу з метою митного оформлення; та дані у якій повністю співпадають з даними наведеними у інвойсі, який надається покупцеві при відвантаженні товару; у документі митного оформлення зазначено статистичну вартість товару, що включає вартість транспортування та страхування товару до фінського кордону.
Митний орган також зазначає, що до митного оформлення надано платіжне доручення № 49 від 22 квітня 2025 р, відповідно до якого призначення платежу: проформи інвойс 8925139023 від 03.04.2025 та 8925140801 від 10.04.2025 контракт 24.03.2015 №28/10720/К006; в поданій до митного оформлення від 10.04.2025 проформі інвойс №8925140801, від 03.04.2025 8925139023 вказана сума 860 Євро/т. не кореспондується з інвойсом від 19.05.2025 №1995076844 840 Євро/т.
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що Проформа-інвойс (рахунок-проформа) - це попередній рахунок, який не є підставою для митного оформлення. Підставою для митного оформлення є інвойс (рахунок- фактура), що також визначено пунктами 2.3. та 11.3. Договору постачання.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що подані декларантом документи разом з МД №25UA204060004272U0 у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.
При витребуванні у декларанта додаткових документів Рівненською митницею не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах і з чого це слідує, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Приписи МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».
Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».
Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».
Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».
Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».
Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».
Отож прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Проте, оскаржуване Рішення №UA204060/2025/000007/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
В надісланій декларанту Консультації зазначено: «Рівненська митниця володіє інформацією щодо вартості ідентичного товару (ціна 860 євро/т на комерційних умовах поставки FCA Kouvola FI, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 22.04.2025 № 25UА204060003294U3 (ціна згідно проформи рахунку від 03.04.2025 № 8925139023, інвойсу від 14.04.2025 №1995058938), від 24.03.2025 №25UА209230026530U1 (інвойс від 20.03.2025 № 1995044994). У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 - 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці товару».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі - Правила).
Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».
Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA204060/2025/000007/2 не містять інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Оскаржуване Рішення №UA204060/2025/000007/2 не містить зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».
Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».
Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».
З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.
Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204060/2025/000007/2 не відповідає принципу «обґрунтованості».
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056,00 грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій від 30.05.2025 №500 та №501.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап» (вулиця Володимира Мономаха, 12, місто Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 30198424) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ ВП 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати: Рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2025 №UA204060/2025/000007/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2025/000067 від 26.05.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап» суму судового збору у розмірі 6056 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 вересня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська