про повернення позовної заяви в частині
01 вересня 2025 року м. Рівне №460/11243/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій, та вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач 1) та Військової частини НОМЕР_2 (далі - Відповідач 2), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат з 21.04.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 21.04.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та направити відповідні фінансові документи до військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з метою виплати належних коштів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити, щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 21.04.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та видати відповідні фінансові документи.
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовна заява залишена без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позивач не усунув недоліки позовної заяви та не подав до суду документи, про які йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Як свідчить зміст позовної заяви, Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідачів з вимогою про зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 21.04.2022 по 20.05.2023.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352, яким внесено ряд змін до законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо строків звернення громадян до суду у трудових спорах.
Так, частини 1 та 2 статті 233 КЗпП України викладено у наступній редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Унесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення.
Разом з тим, згідно висновків Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладених 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23: спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
В контексті зазначеного, суд зауважує, що спірні правовідносини за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 охоплюють період після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
З матеріалів справи слідує, що Позивач звільнений з військової служби 07.03.2025.
До суду звернувся 01.07.2025, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач у встановлений строк звернення до суду не звернувся, заяву про поновлення строку звернення до суду не подав.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що “стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)».
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
За наведених обставин, позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та направити відповідні фінансові документи до військової частини НОМЕР_2 з метою виплати належних коштів та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити, щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та видати відповідні фінансові документи - слід повернути позивачу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та направити відповідні фінансові документи до військової частини НОМЕР_2 з метою виплати належних коштів та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити, щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, з 19.07.2022 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/269 від 18.01.22, №3164/з від 25.02.22, №2683/з від 01.02.23 та видати відповідні фінансові документи - повернути позивачу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 01 вересня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська