про повернення позовної заяви
29 серпня 2025 року м. Рівне №460/14356/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, після одержання позовної заяви
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головному управління ДПС у Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 р. №84517000705-22 винесене Головним управлінням ДПС у Рівненській області, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 84 150,61 грн.
- визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 р. №4724/17000705-22 винесене Головним управлінням ДПС у Рівненській області, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 13 027,50 грн.
Ухвалою суду від 15.08.2025 позовну заяву було залишено без руху.
27.08.2025 позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви, зазначила, що 11.08.2025 р. з ЄДРСР ФОП ОСОБА_1 дізналася про наявність рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 0912.2024 у справі №460/13337/24. Питання строків регулюють ст. 56 та 102 Податкового кодексу України та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. У цих нормах фігурують наступні строки для подання позову: - 1 місяць, якщо ППР оскаржувалася в адміністративному порядку (подавалася скарга до контролюючого органу вищого рівня) - п. 56.19 ст. 56 ПКУ; - 1095 днів або 3 роки, якщо адміністративний порядок не застосовувався - ст. 102 ПКУ. Оскільки ФОП ОСОБА_1 не оскаржувала ППР у адміністративному порядку, то має право протягом 1095 днів звернутися до суду з метою оскарження ППР, яких не отримувала.
Вирішуючи заяву про поновлення позивачу строку звернення з позовом до адміністративного суду, суд враховує таке.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
При цьому в кожному випадку темпоральні проміжки, як і момент початку відліку строку, є різними.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 580/3469/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: “Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті» .
Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: “Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю наведених вище висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У пункті 17 означеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Ураховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Суд відхиляє доводи позивача, про те, що вона не отримувала оскаржуваних ППР, оскільки в рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №460/13337/24 зазначено: "Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкові повідомлення-рішення №84517000705-22 від 26.01.2024 та №4724/17000705-22 від 12.04.2024.Копія даних рішень направлена відповідачу та вручена йому у встановленому порядку, що підтверджено зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення." Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Посилання позивача на те, що про рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №460/13337/24 ФОП ОСОБА_1 дізналась 11.08.2025, суд відхиляє як безпідставні, оскільки така обставина не підтверджена жодними належними доказами.
Позивач звернулася 14.08.2025 до суду з позовною заявою про оскарження податкових повідомлень рішення від 26.01.2024 р. №84517000705-22 та від 12.04.2024 р. №4724/17000705-22 з пропуском передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.
Доводи позивача, що строк звернення до суду з позовом про скасування рішення контролюючого органу становить 1095 днів, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються усталеною судовою практикою.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст.123 КАС України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У сукупності викладених обставин суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені в заяві, є неповажними, тому позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області слід повернути позивачеві.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнати неповажними.
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 серпня 2025 року
Суддя С.М. Дуляницька