про відмову у забезпеченні позову
01 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11919/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
28 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" засобами системи "Електронний суд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №334 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на право роздрібної торгівлі пальним №07020314202300029 терміном дії з 28.12.2023 року по 28.12.2028 року видану ТОВ “ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Данила Галицького, 100.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову в порядку статей 151, 152 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії Рішення №334 від 13.08.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07020314202300029 терміном дії з 28.12.2023 року по 28.12.2028 року видану ТОВ “ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Данила Галицького, 100.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
За приписами частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, слід зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" порушує питання забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №334 від 13.08.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07020314202300029 терміном дії з 28.12.2023 року по 28.12.2028 року видану ТОВ “ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Данила Галицького, 100 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ “ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до ГУ ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Суд зазначає, що ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, обраний заявником захід забезпечення позову (зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №334 від 13.08.2025) фактично є вирішенням справи, оскільки його вжиття надасть в такий спосіб суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дію якої припинено.
Водночас позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Товариством наведено лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надано.
При цьому варто зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Отже, суд вважає, що заявником не обґрунтовано наявність правових підстав для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а обрані ним заходи забезпечення позову не узгоджуються із метою застосування інституту забезпечення позову та не відповідають критерію співмірності.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.
Керуючись ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Б. Головко