01 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5828/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької окружної прокуратури до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач Кременчуцька окружна прокуратура звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про:
- визнання протиправною бездіяльності Піщанської сільської ради Кременчуцького району щодо не взяття на облік безхазяйного майна, а саме, греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га в межах села Майбородівка Кременчуцького району;
- зобов'язання Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Піщанська сільська рада, відповідач) вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна шляхом проведення технічної інвентаризації греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га в межах села Майбородівка Кременчуцького району, у встановленому законодавством порядку, з внесенням відомостей про це до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та присвоєнням цьому об'єкту відповідного ідентифікатора в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва як на об'єкт нерухомого майна; звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного майна - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га, в межах села Майбородівка Кременчуцького району; розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га. в межах села Майбородівка Кременчуцького району на облік у друкованих засобах масової інформації.
Позов обґрунтований тим, що Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 «Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів на території Полтавської області» рекомендовано головам об'єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад до 01.12.2021 та органам місцевого самоврядування визначити підприємства, установи, заклади комунальної власності територіальних громад яким доручити здійснення заходів з експлуатації, утримання та проведення ремонтів гідротехнічних споруд, що будуть передані на баланс рад, як безгосподарське майно.
Згідно листа №6640/1/01-52 від 09.09.2022 Полтавської обласної військової адміністрації заходи визначені Розпорядженням №127 від 25.02.2019 «Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів на території Полтавської області» не виконані, протягом 2019-2021 не взято на баланс жодної гідротехнічної споруди та за інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Державного агентства водних ресурсів №954/01-05 від 12.08.2022, отриманої Кременчуцькою окружною прокуратурою (далі - позивач) Розпорядження не виконані та відповідно безхазяйні гідротехгічні споруди на баланс не взяті.
Так, в межах села Майбородівка Кременчуцького району виявлено гідротехнічну споруду -греблю та водоскидну споруду розміщені на ставку з фактичною площею водного дзеркала 0,08 га, власник гідротехнічної споруди не визначений, наявний висновок комісії згідно якого об'єкт не перебуває у власності та оренді фізичних чи юридичних осіб, тобто безгосподарський об'єкт.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Стаття 12 Закону Закон України «Про аквакультуру», до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури відносить: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Тобто, саме Піщанській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області, як органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі.
Піщанська сільська рада 20.05.2025 до справи надала відзив, де проти задоволення позовних вимог заперечувала. У відзиві зазначено, що сільською радою вивчається питання щодо виділення коштів для проведення паспортизації водних об'єктів та виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомого майна - ГТС для взяття на облік та реєстрації права власності, в тому числі, на безхазяйні земельні ділянки під ними. Піщанська сільська рада самостійно вживатиме заходи щодо безхазяйної гідротехнічної споруди - греблі та водоскидної споруди в ставку села Майбородівка Кременчуцького району.
Так, з моменту повідомлення прокуратури, сільська рада направила лист від 13.03.2025 №02-24/431 до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області про надання пропозицій щодо вартості робіт із розробки паспортів гідротехнічних споруд, в тому числі греблі та водоскидної споруди в ставку села Майбородівка Кременчуцького району.
24.03.2025 за №408/12/16 Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області надано розрахунок вартості послуг з проведення проектних та топографо-геодезичних робіт для виготовлення паспортів гідротехнічних споруд.
На чергову 50 сесію Піщанської сільської ради 8 скликання підготовлено проекти рішень «Про внесення змін до Програми управління та ефективного використання майна комунальної власності та земельних ресурсів Піщанської сільської територіальної громади на 2023 - 2025 роки» та «Про внесення змін до показників бюджету Піщанської сільської територіальної громади», у яких передбачаються кошти на виготовлення паспортів гідротехнічних споруд, у тому числі греблі та водоскидної споруди в ставку села Майбородівка Кременчуцького району на сумі 77237,04 грн.
Таким чином, Відповідачем здійснюються всі заходи щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - греблі та водоскидної споруди в ставку села Майбородівка Кременчуцького району.
Законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно, передчасними та задоволенню не підлягають позовні вимоги прокуратури щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного майна - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08 га в межах села Майбородівка Кременчуцького району та про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі - греблі та водоскидної споруди в ставку з площею водного дзеркала 0,08 га в межах села Майбородівка Кременчуцького району на облік у друкованих засобах масової інформації.
У наданій суду відповіді на відзив, прокурор зазначив, що Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 «Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів на території Полтавської області» рекомендовано головам об'єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад до 01.12.2021 та рекомендовано органам місцевого самоврядування визначити підприємства, установ, заклади комунальної власності територіальних громад яким доручити здійснення заходів з експлуатації, утримання та проведення ремонтів гідротехнічних споруд, що будуть передані на баланс рад, як безгосподарське майно.
З 01.12.2021 (строк виконання розпорядження Полтавської ОДА від 25.02.2019 «Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів на території Полтавської області») Піщанська сільська рада не вчинила дій щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність. Відповідач допустив тривалу бездіяльність з вказаного питання. Акт обстеження від 19.07.2019, затверджений головою Новознам'янської об'єднаної територіальної громади, складений за участю представників сільської ради, містить відомості про безхазяйну гідротехнічну споруду, але протягом 5 років дієвих заходів на вказаному напряму не вжито, всі дії сільради носять формальний характер та за своєю суттю не направлені на усунення такого триваючого порушення.
13.02.2025 окружною прокуратурою до відповідача скеровано повідомлення з вимогою вжити відповідні заходи на захист інтересів держави у розумний строк, відповідь відповідача на яке датоване 14.03.2025 та надійшла до прокуратури 17.03.2025. Тобто, після надсилання повідомлення прокурором (13.02.2025) та до звернення прокурора до суду (20.05.2025) з даним позовом Піщанська сільська рада мала достатній розумний строк на вжиття відповідних заходів після тримання повідомлення прокурора.
Крім того, будучи обізнаним про необхідність вжиття заходів щодо визнання ГТС безхазяйним майном, їх обліку, реєстрації права комунальної власності, мав строк починаючи з 19.07.2019, який можна вважати більш ніж «розумним».
Подальше зволікання з прийняттям на баланс та проведенням ремонтних робіт, приведенням у відповідний до експлуатації стан, може загрожувати збереженню водного об'єкту для загального та спеціального водокористування, сприятиме виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, не дозволить укладати договори оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та надійну експлуатацію гідротехнічних споруд, та отримувати в дохід територіальної громади додаткову плату.
У відповіді на відзив, наданій до справи 28.05.2025, відповідач вказав про вжиття Піщанською сільською радою заходів щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - греблі та водоскидної споруди в ставку села Майбородівка Кременчуцького району. Із додатковими поясненнями, 15.07.2025, надав до матеріалів справи копію рішення 50 сесії Піщанської сільської ради 8 скликання від 03 червня 2025 року «Про внесення змін до Програми управління та ефективного використання майна комунальної власності та земельних ресурсів Піщанської сільської територіальної громади на 2023-2025 роки» та копію Договору №ТВ-31/175-25 від 25 червня 2025 року про надання послуг.
Позивач, у додаткових пояснення у справі, поданих до суду 28.07.2025, зазначив, що з моменту звернення Кременчуцької окружної прокуратури з позовною заявою, Піщанською сільською радою не вжито жодних передбачених вимогами закону дій щодо визнання майна безхазяйним та постановлення його на облік. Так, понад 3 місяці відповідачем навіть не проведено технічну інвентаризацію, що очевидно свідчить про бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району, а долучення вказаних доказів свідчить про тактику затягування розгляду справи з метою уникнути визначених законом обов'язків щодо постановлення на облік безхазяйного майна - гідротехнічної споруди в с. Майбородівка Кременчуцького району.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
В межах села Майбородівка Кременчуцького району Полтавської області знаходиться ставок з фактичною площею водного дзеркала - 0,08га. на якому розміщено гідротехнічні споруди-гребля, водоскидна споруда. Власник та балансоутримувач гідровузла не визначений.
Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 «Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів на території Полтавської області» рекомендовано головам об'єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад до 01.12.2021 та рекомендовано органам місцевого самоврядування визначити підприємства, установ, заклади комунальної власності територіальних громад яким доручити здійснення заходів з експлуатації, утримання та проведення ремонтів гідротехнічних споруд, що будуть передані на баланс рад, як безгосподарське майно.
Згідно інформації № 6640/1/01-52 від 09.09.2022 Полтавської обласної військової адміністрації заходи визначені п.п. 6-8 Розпорядження не виконані, не вжиття заходів аргументовано недостатністю коштів у місцевих бюджетах, також зазначено, що протягом 2019-2021 не взято на баланс жодної гідротехнічної споруди.
Кременчуцькою окружною прокуратурою отримано відповідь Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Державного агенства водних ресурсів №954/01-05 від 12.08.2022 згідно якої п.п. 6-8 Розпорядження не виконані та відповідно безхазяйні гідротехгічні споруди на баланс не взяті.
Згідно Акту обстеження та інвентаризації штучно створених водних об'єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд від 19.07.2019 в межах села Майбородівка Кременчуцького району виявлено гідротехнічну споруду -греблю та водоскидну споруду розміщені на ставку з фактичною площею водного дзеркала 0,08 га, в п. 6 даного акту вказано - власник гідротехнічної споруди не визначений. Також, наявний висновок комісії згідно якого об'єкт не перебуває у власності та оренді фізичних чи юридичних осіб, тобто безгосподарський об'єкт, комісія пропонує вжити заходи щодо передачі даного об'єкта у комунальну власність.
Станом на час розгляду судом цієї справи, право власності на вказану гідроспоруду не зареєстроване.
Піщанська сільська рада, як суб'єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не здійснювала відповідних дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на вказану гідротехнічну споруду.
Взяття у комунальну власність територіальної громади безгосподарських гідротехнічних споруд забезпечує правову можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов'язаних з водним фактором. Піщанська сільська рада має можливість виконати такий обов'язок, тобто вчинити необхідні дії, спрямовані на взяття вказаної гідроспоруди у комунальну власність територіальної громади.
Оскільки відповідачем допущена протиправна бездіяльність, що належить до завдань здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Подібні позови прокурора вже були предметом розгляду судами, відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 440/5762/24 зазначено, аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.03.2024 р. у справі № 300/3657/22, від 21.06.2024 р. у справі № 420/19870/21.
Підставою для звернення прокурора із позовом є бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів з метою набуття права власності на безхазяйну гідротехнічну споруду, призводить до того, що вказана гідроспоруда може зазнати руйнації, використовуватися без достатніх на те правових підстав, та позбавити орган місцевого самоврядування можливості забезпечити збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди.
ездіяльність відповідача, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на безхазяйне майно - гідроспоруду, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття майна з власності територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності і, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою.
Звернення до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання: законності користування комунальним майном без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність визначених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.
Особливістю органів місцевого самоврядування, як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.
Позов прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
Інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів, розпорядження землями державної та комунальної власності.
Метою участі держави в особі відповідних органів у адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто вступаючи у такі відносини, держава в особі відповідного органу має на меті, в першу чергу, захист інтересів держави, територіальної громади, невизначеного кола осіб.
Гідротехнічна споруда знаходяться на території Піщанської сільської ради, а тому рада є тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Враховуючи відсутність органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави (територіальної громади) у спірних правовідносинах, через визначення Піщанської сільської ради в якості відповідача, у зв'язку із чим прокурор в даному випадку в силу вимог ст. 53 КАСУ набуває статусу позивача.
Предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті Піщанською сільською радою дій, спрямованих на набуття права власності Піщанською територіальною громадою на безхазяйне майно, а саме ставок з фактичною площею водного дзеркала - 0,08га. на якому розміщено гідротехнічні споруди - гребля, водоскидна споруда, який знаходиться в межах села Майбородівка Кременчуцького району Полтавської області.
В даному випадку порушення допущене Піщанською сільською радою, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, з цих підстав прокурор звернувся до суду самостійно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Порушення загальнодержавних інтересів відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах, визначених радою, належить до компетенції відповідної ради, однак, незважаючи на викладене, відповідач дій по набуттю права власності на безхазяйні об'єкти інженерної інфраструктури гідротехнічної споруди, а саме ставок з фактичною площею водного дзеркала - 0,08га. на якому розміщено гідротехнічні споруди - гребля, водоскидна споруда, який знаходиться в межах села Майбородівка Кременчуцького району Полтавської області, не здійснив.
Кременчуцькою окружною прокуратурою на адресу 13.02.2025 відповідача скеровано повідомлення з вимогою вжити відповідні заходи на захист інтересів держави, відповідач у відповіді №02-24/436 від 14.03.2025, що надійшла до прокуратури 17.03.2025, повідомив щодо розробки паспорту гідротехнічної споруди. Тобто, після надсилання повідомлення прокурором (13.02.2025) та до звернення прокурора до суду (20.05.2025) з даним позовом Піщанська сільська рада мала достатній розумний строк на вжиття відповідних заходів після тримання повідомлення прокурора.
Крім того, будучи обізнаним про необхідність вжиття заходів щодо визнання ГТС безхазяйним майном, їх обліку, реєстрації права комунальної власності, мав строк починаючи з 19.07.2019.
Подальше зволікання з прийняттям на баланс та проведенням ремонтних робіт, приведенням у відповідний до експлуатації стан, може загрожувати збереженню водного об'єкту для загального та спеціального водокористування, сприятиме виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, не дозволить укладати договори оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та надійну експлуатацію гідротехнічних споруд, та отримувати в дохід територіальної громади додаткову плату.
Таким чином, судом встановлено, що прокурор звернувся із підставами та предметом позовом до відповідних сторін, відповідно до вимог чинного законодавства.
Процесуальних перешкод для розв'язання судом цього спору під час встановлення фактичних обставин справи на підставі наявних матеріалів справи, судом не виявлені.
Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна, що надасть можливість здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закону №280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №280 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною п'ятою статті 16 Закону №280 визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 25 Закону №280, селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 60 Закону №280 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.
Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначенням статті 2 Закону №1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону №1952-VI взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З вищевикладеним норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Суд зазначає, що правовідносинам (предмету та підставам, що виникають у подібних (релевантних) обставинах) Верховний Суд вже надавав свою оцінку неодноразово. Дані правові позиції Суду є відомими.
Процедура визнанням майна безхазяйним передбачена статтею 335 ЦК України, відповідно до змісту якої, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Частиною першою статті 5 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Верховний Суд у правовій позиції, висловленій у постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21, дійшов таких висновків про застосування статті 355 Цивільного кодексу України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оскільки частину другу статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Питання щодо права власності на гідротехнічну споруду - греблю, труба шахтного водоскиду, яка входить в земельну ділянку з кадастровим номером 5325480300:00:003:0144 та функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,5000 га, який знаходиться за межами с. Лозуватка Полтавського району Полтавської області має важливе суспільне значення, оскільки визначає як особу, яка відповідає за організацію її утримання в належному стані, так і джерела коштів на її утримання.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон №5245-VI) з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Закону №5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Органи місцевого самоврядування з огляду на частини першу, п'яту статті 15 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п'ята статті 60 Закону №280/97-ВР).
Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об'єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.
У частині першій статті 317 ЦК України визначено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей - право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.
Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 ЦК України).
Гребля, водоскидна споруда є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Частиною першою статті 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Гребля, водоскидна споруда як гідротехнічні споруди, належать до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
Відомості про право власності та інші речові права на греблю повинні бути зареєстровані у відповідному Реєстрі.
Однак такі відомості у реєстрі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на гідротехнічну споруду - греблю, водоскидну споруду на ставку з площею водного дзеркала 0,08га. в межах села Майбородівка Кременчуцького району Полтавської області не встановлені.
Суд дійшов висновку, що гребля , водоскидна споруди є безхазяйною річчю і, відповідно стаття 335 ЦК України є застосовною.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
У преамбулі до Водного кодексу України (далі - ВК України) зазначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Пунктами 2 та 4 частини першої статті 81 ВК України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема: створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.
Відповідно до частини другої статті 107 ВК України під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Пунктом 1.4 цього Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.
У вже згадуваній постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21 було зроблено висновок про те, що водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об'єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах.
Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі №806/1350/15, від 29.04.2020 у справі №802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі №822/589/17, від 03.02.2021 у справі №806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі №806/1325/17, від 06.09.2022 у справі № 822/591/17, від 19.10.2022 у справі № 354/609/15.
Судом встановлена обставини із матеріалів справи, що упродовж декількох років дане спірне питання не вирішене органами державної влади та місцевого самоврядування, включаючи відповідача.
Вказане свідчить про тривалу бездіяльність відповідача у збереженні та підтриманні належного технічного стану гідротехнічної споруди - греблі, водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га. в межах села Майбородівка Кременчуцького району Полтавської області.
Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме відповідач зобов'язаний вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі. Якщо її власник невідомий, відповідач повинен виконати обов'язок взяти греблю на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Оскільки ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на греблю, не встановлено, суд дійшов висновку, що гребля є безхазяйною річчю і, відповідно стаття 335 ЦК України є застосовною.
Відповідач у цій справі є уповноваженим органом місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйного майна та подальшого оформлення права комунальної власності на неї.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Кременчуцької окружної прокуратури (проспект Свободи, 4-а, Кременчук, Кременчуцький район, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 0291006023) до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, 104, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, код ЄДРПОУ 22547555) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району щодо не взяття на облік безхазяйного майна - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га в межах села Майбородівка Кременчуцького району.
Зобов'язати Піщанську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна шляхом проведення технічної інвентаризації греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га в межах села Майбородівка Кременчуцького району, у встановленому законодавством порядку, з внесенням відомостей про це до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та присвоєнням цьому об'єкту відповідного ідентифікатора в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва як на об'єкт нерухомого майна; звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного майна - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га, в межах села Майбородівка Кременчуцького району; розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі - греблі та водоскидної споруди на ставку з площею водного дзеркала 0,08га. в межах села Майбородівка Кременчуцького району на облік у друкованих засобах масової інформації.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва