Справа № 420/5163/25
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 18.02.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
визнати протиправними рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у взятті на військовий облік ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )за заявою ОСОБА_1 відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», яке [рішення] викладено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 №943/Вих3ВГ/236 від 17.01.2025;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 взяти (поставити) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військовий облік та внести відповідні відомості до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» на підставі його заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час оновлення своїх паспортних даних у ДП «Документи» ум. Мюнхен, Німечинна, ОСОБА_1 отримав усну відмову у отриманні закордонного паспорта, оскільки Позивач не перебуває на військовому обліку та у нього відсутній військово-обліковий документ, відсутні відомості у реєстрі «Оберіг».
10.12.2024 Позивач для взяття на військовий облік та внесення даних Позивача до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, через Генеральне консульство України в Мюнхені подав заяву, встановленої форми, про взяття його на військовий облік відповідно до пп.10-1 п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
23.12.2024 Генеральне консульство України в Мюнхені направило вказану заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 за №61222/17-091-170609 від 23.12.2024 спеціальним засобом зв'язку СЕВ ОВВ для державних установ.
17.01.2025 Позивач отримав від Відповідача лист за №943/Вих3ВГ/236 від 17.01.2025, у якому Відповідач відмовив Позивачу у взятті на військовий облік, запропоновано особисто з'явитися до ТЦК та СП. ОСОБА_1 вважає таку відмову протиправною, тому, звертається із даним позовом до суду.
Відповідач з поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві вказує, що так, відповідно до пункту 10-1) додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 30.12.2022, громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 “Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (стати на військовий облік одним з таких способів: шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.
Як вбачається з військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 на сторінці 26 наявна відмітка про зняття з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 (на сьогоднішній день - ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Таким чином, позивач повинен подати заяву до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Першого відділу) через закордонну дипломатичну установу України.
В той же час, у додатках до позовної заяви наявна заява ОСОБА_1 від 09.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка подана через дипломатичну установу.
Однак, ОСОБА_1 був знятий з обліку не ІНФОРМАЦІЯ_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 (на сьогоднішній день - ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Також наголошено, що відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2022 №154, взяття на військовий облік не входить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Позивач з поданою відповідачем відповіддю на відзив не погодився, у поданій до суду відповіді на відзив зазначає, що позивач подав заяву про взяття на військовий облік через дипломатичну установу, та вказана заява дипломатичною установою була надіслана до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач).
Тобто, до Відповідача вказану заяву надіслала дипломатична установа.
Після отримання вказаної заяви, Відповідач розглянув цю заяву про взяття на військовий облік та прийняв рішення про відмову у взятті на військовий облік з посиланням на те, що Позивач повинен особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття на військовий облік.
Отже, Відповідач розглянув заяву та відмовив не з підстав, що заява була подана не до того ІНФОРМАЦІЯ_6 , не з підстав відсутності повноважень, а розглянув по суті питання, вирішивши, що відсутні підстави для взяття на військовий облік.
Якщо у Відповідача не має повноважень ставити осіб на військовий облік, то він повинен був перенаправити заяву за належністю, оскільки дипломатична установа направила заяву до Відповідача, або відмовити з підстав відсутності повноважень, а не розглядати заяву по суті.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 має право відповідно до п. 8, 9 Постанови від 23.02.2022 №154 ставити осіб на військовий облік.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 21.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
24.02.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача на виконання ухвали суду від 21.02.2025 до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків (зареєстрована канцелярією суду 25.02.2025) разом з доказами справи судового збору.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача до Одеського окружного адміністративного суду подано клопотання про витребування доказів (зареєстроване канцелярією суду 16.06.2025). У вказаному клопотанні представник позивача зазначає, що до ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлено запит з описом обставин справи, та проханням надати витяг (електронний військово-обліковий документ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 . Листом від 04.06.2025 за №1/1177 ІНФОРМАЦІЯ_12 лише надав інструкцію про те, як завантажити та встановити мобільний застосунок «Резерв+». Представник позивача вважає, що для встановлення обставин справи та наявності предмету спору, необхідно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_11 витяг з штрих-кодом (електронний військово-обліковий документ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 20.06.2025 клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_1 ) доказ, а саме відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30.06.2025 через засоби поштового зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_13 надав витребувані докази.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
20.12.2003 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) уклав шлюб з ОСОБА_4 , та після укладання шлюбу змінив прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . У серпні 2004 року Позивач виїхав за кордон у Німеччину на постійне місце проживання.
З листа ІНФОРМАЦІЯ_14 № 1/3703 від 02.12.2024 вбачається, що згідно з п. "в" ч. 4 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", в редакції від 15.10.2003р., яка була чинною станом на дату вказаних у запиті правовідносин - 30.07.2004р., було визначено, що зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України. Таким чином, відповідно до звернення ОСОБА_7 його було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_15 30.07.2004 року у зв'язку із виїздом на постійне місце мешкання до Німеччини.
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_16 30.07.2004 року було проставлено відмітку про зняття позивача з військового обліку
09.12.2024 року ОСОБА_1 через Генеральне консульство України в Мюнхені звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_17 з заявою про взяття його на військовий облік на підставі підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 675), для подальшого перебування на військовому обліку в Україні.
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №943/Вих3ВГ/236 від 17.01.2025 повідомив, що згідно даних єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» позивач не перебуваєте на обліку в жодному з підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_18 територіальних центрів комплектування.
Згідно чинного законодавства постановка на військовий облік можлива тільки при особистій явці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У зв'язку з цим пропонуємо Вам особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 для постановки на військовий облік та оновлення персональних та військово-облікових даних.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до пункту 10-1 додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Положення про військовий облік) у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 “Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів:
прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв'язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.
Абзаци п'ятий - дев'ятий цього підпункту не застосовуються до працівників системи органів дипломатичної служби України.
Положеннями п. 22 Положення про військовий облік визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Відповідно до п. 79 Положення про військовий облік районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з п. 81 Положення про військовий облік взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення про ТЦК), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з пунктом 8 Положення про ТЦК завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 Положення про ТЦК територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з п. 11 Положення про ТЦК районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Відповідно до приписів частини 8 та 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З системного аналізу вказаних положень діючого законодавства вбачається, що до компетенції та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1 не належить взяття (поставка) позивача на військовий облік та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного Реєстру призовників, оскільки відповідні повноваження щодо позивача належать до виключної компетенції ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Як свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , 15.05.2025 до реєстру внесено відомості, що ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чорноморськ). Як вбачається з супровідного листа № 1/1328 від 25.06.2025 до вказаного витягу вказані відомості були внесені ІНФОРМАЦІЯ_19 .
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
За таких умов, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Отже, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 року у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 року у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 року у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ); реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_20 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 0 НОМЕР_3 .
Суддя Роман КАРАВАН
.