Справа № 420/15449/25
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 29 серпня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просив:
Визнати протиправною бездіяльність АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 , яка полягає у не звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язати АДМІНІСТРАЦІЮ ДЕРЖАВНО ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНА НОМЕР_4 Р - прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі поданого рапорту.
Ухвалою від 22 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем за контрактом з 14.05.1997 року.
7 квітня 2025 року він звернувся до Начальника пункту інформаційного відділу «Ізмаїл» Інформаційного центру «Одеса» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України до підполковника ОСОБА_2 з рапортом про звільнення мене з військової служби в запас ЗС України під час дії воєнного стану, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (документ №4170-ІХ, в редакції від 19.12.2024) («необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи»).
Однак листом АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ від 1.05.2025 року за № 15/10/1599-25 позивачу було відмовлено у звільненні на підставі того, що була встановлена наявність інших членів сім'ї другого ступеня споріднення (а саме онуків) та не отримано відомостей що вони самі потребують постійного догляду за висновком експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Позивач не погоджується із такою відмовою, вважає її протиправною та зазначає, що він є єдиним членом сім'ї своєї матері, що може здійснювати постійний догляд за нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї. Разом з нею проживає тільки позивача та його дружина. Інших членів родини немає.
Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 3 квітня 2025 року підтверджується, що на теперішній час саме позивач здійснює постійний догляд за матір'ю.
Щодо наявності онуків позивач зазначає, що вони чи за кордоном, чи перебувають на службі в поліції, що виключає можливість здійснювати постійний догляд за бабусею.
Також позивач зазначає, що його брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , та свідоцтвом про розірвання шлюбу підтверджується відсутність чоловіка якій би мав доглядати за дружиною.
Таким чином позивач є єдиною особою хто має доглядати за ОСОБА_4 .
Ухвалою від 30 травня 2025 року розгляд справи № 420/15449/25 продовжено за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи № 420/15449/25 спочатку. Розпочато підготовче провадження у справі № 420/15449/25 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 15.07.2025 року клопотання представника позивача та клопотання представника відповідача задоволено та замінено відповідача на належного відповідача - Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ). Розгляд справи розпочато спочатку.
До суду 28 липня 2025 року від Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідно до пункту 270 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009) керівник Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України має право звільняти військовослужбовців, які проходять службу в Управлінні інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України та його територіальних підрозділах, з військової служби з підстав, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону № 2232-ХІІ.
Таким чином, рапорт було направлено «за командою» до Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) для прийняття керівником рішення.
За результатами опрацювання рапорту, листом від 01.05.2025 №15/10/1599-25, Позивача повідомлено про відсутність правових підстав для звільнення його з військової служби, через наявність інших членів сім'ї другого ступеня споріднення які не потребують постійного догляду - онуків матері Позивача, яка є особою з інвалідністю І групи.
Представник відповідача вважає таке рішення правомірним, оскільки виходячи з аналізу вказаних норм, для звільнення з військової служби за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану необхідне дотримання таких умов:
наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи II групи;
необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи II групи;
відсутність в особи з інвалідністю І чи II групи інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Як слідує з матеріалів справи, до Рапорту Позивач додав такі документи:
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію довідки до акта медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_4 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (1 аркуш).
Довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію заяви ОСОБА_4 до уповноважених органів.
Нотаріально засвідчену копію акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи II групи підтверджується нотаріально засвідченою копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 та нотаріально засвідченою копією пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ).
Разом з цим у ОСОБА_4 є онуки, які є члени її сім'ї другого ступеня споріднення.
На думку представника відповідача, аргумент Позивача про те, що відповідно до довідки про склад сім'ї ОСОБА_1 від 13.03.2025 №08-08/172 він є єдиним членом сім'ї, який може здійснювати постійний догляд за нею є сумнівним.
По-перше, довідка про склад сім'ї ОСОБА_1 від 13.03.2025 №08-08/172 видана та оформлена на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 №204. Згаданий наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 17.07.2019 № 1106 «Про внесення Змін до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за №888/33859.
По-друге, долучені до позовної заяви докази містять розбіжності щодо адреси проживання членів сім'ї.
Так, згідно з актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від03.04.2025 Позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 . В свою чергу, ОСОБА_4 , як особа, за якою здійснюється постійний догляд, проживає за адресою АДРЕСА_3 .
Разом з цим, довідкою про склад сім'ї ОСОБА_1 від 13.03.2025 №08-08/172
встановлено місце проживання Позивача та членів його сім'ї за адресою АДРЕСА_1 . В свою чергу, місцем реєстрації ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_3 .
При цьому, у акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від
зазначено місце проведення обстеження - АДРЕСА_3 .
Таким чином, вказані документи дають підстави вважати, що Позивач та його дружина- ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) проживають за адресою
АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 - за адресою - АДРЕСА_3 . Тобто, Позивач та його матір фактично не проживають разом, а Позивач постійного догляду за ОСОБА_4 не здійснює.
Додатково представник відповідача звертає увагу суду, що довідка про склад сім'ї ОСОБА_1 від 13.03.2025 №08-08/172 встановлює склад сім'ї Позивача, а не особи, яка потребує постійного догляду. Вказаний доказ не може підтверджувати те, що Позивач є єдиним членом сім'ї ОСОБА_4 , який може здійснювати постійний догляд, оскільки не відомий склад сім'ї ОСОБА_4 .
Отже, надані Позивачем докази містять низку розбіжностей та викликають сумніви щодо реального здійснення Позивачем постійного догляду за ОСОБА_4 .
Щодо твердження Позивача, що він є єдиним членом сім'ї ОСОБА_4 , що може здійснювати постійний догляд за нею представник відповідача зазначає, що позивач не надав доказів того, що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду. Разом з цим, під час опрацювання Рапорту Відповідачу стало відомо про наявність інших членів родини ОСОБА_4 , про яких Позивач у рапорті не зазначив.
Також у представника відповідача виникають сумніви щодо фактичності розірвання шлюбу між батьками позивача, оскільки свідоцтво про розірвання шлюбу видане 27.03.2025. В свою чергу Рапорт Позивач подав 07.04.-2025, тобто лише через 10 днів після отримання вказаною свідоцтва.
Своєю чергою до суду 04 серпня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник наполягає на задоволенні позову.
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 05.08.2025 року задоволено клопотання представника позивача про допит як свідка на судовому засіданні ОСОБА_7 .
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 05.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. Призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
До суду 19 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, - ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 , яка полягає у не звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ НОМЕР_4 Р - звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі поданого рапорту.
На судовому засіданні заслухані вступне слово позивача, представника позивача та представника відповідача, також судом допитано свідка ОСОБА_7 , досліджено письмові докази у справі та заслухано додаткові пояснення сторін у справі.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 20 серпня 2025 року з урахуванням думки сторін, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 ) позивач знаходиться на дійсній військовій службі в державній прикордонній служби України з 29 листопада 1995 року по теперішній час та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_7 Р ( АДРЕСА_4 ) (а.с. 107).
Суд встановив, що 7 квітня 2025 року позивач звернувся до Начальника пункту інформаційного відділу «Ізмаїл» Інформаційного центру «Одеса» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України до підполковника ОСОБА_2 з рапортом про звільнення його з військової служби в запас ЗС України під час дії воєнного стану, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (документ №4170-ІХ, в редакції від 19.12.2024) («необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи»).
До рапорту Позивач додав такі документи:
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію довідки до акта медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_4 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (1 аркуш).
Довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію заяви ОСОБА_4 до уповноважених органів.
Нотаріально засвідчену копію акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Листом від 01.05.2025 року за № 15/10/1599-25 відповідачем було відмовлено позивачу у звільненні на підставі того, що була встановлена наявність інших членів сім'ї другого ступеня споріднення (а саме онуків) та не отримано відомостей що вони самі потребують постійного догляду за висновком експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с. 38).
Позивач стверджує, що він є єдиним членом сім'ї своєї матері, що може здійснювати постійний догляд за нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, та актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 3 квітня 2025 року, які судом досліджені.
Щодо онуків із наявних у справі доказів суд встановив таке.
ОСОБА_8 є старшим лейтенантом поліції (0156338) та довідкою підтверджується, що вона дійсно проходить службу в Національної поліції України з серпня 2019 року та перебуває на посаді старшого інспектора режимно-секретного сектору управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеський області.
ОСОБА_9 з 15 серпня 2012 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в ОВС, в Національний поліції України з 7 листопада 2015 року та на теперішній час працює на посаді - оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеський області з 11.10.2024 року.
ОСОБА_10 згідно з реєстраційної картки іноземця знаходиться на території Республіки Болгарія з начала повномасштабного вторгнення з 06.04.2022 року як біженець. Цей факт підтверджується реєстраційною карткою № НОМЕР_8 .
ОСОБА_11 згідно реєстраційної картки іноземця знаходиться на території Республіки Болгарія з начала повномасштабного вторгнення з 06.04.2022 року як біженець. Цей факт підтверджується реєстраційною карткою № НОМЕР_9 .
Брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 батьки розлучені.
Допитом свідка ОСОБА_7 підтверджено, що ОСОБА_4 не проживає зі своїм колишнім чоловіком.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Згідно з ст.1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 ), що не заперечується сторонами, суд встановив, що позивач знаходиться на дійсній військовій службі в державній прикордонній служби України з 29 листопада 1995 року по теперішній час та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_7 Р ( АДРЕСА_4 ) (а.с. 107).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009) Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Згідно з п. 6 розділу 1 Положення № 1115/2009, початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п. 270 Положення № 1115/2009 звільнення військовослужбовців з військової служби з підстав, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється:
1) начальниками органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних центрів, науково-дослідних установ, а також органів забезпечення, які мають право видання наказів по особовому складу, - усіх військовослужбовців, у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно, які проходять військову службу в цих органах Держприкордонслужби;
2) начальниками регіональних управлінь, ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - військовослужбовців, зазначених у підпункті 1 цього пункту, а також усіх військовослужбовців у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно, які проходять службу у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах, вищому військовому навчальному закладі відповідно;
2--1) керівником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби - усіх військовослужбовців у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, які проходять службу в цьому розвідувальному органі (крім заступників керівника розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби);
3) Головою Державної прикордонної служби України - військовослужбовців, зазначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту, а також усіх військовослужбовців у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) включно;
4) Президентом України - військовослужбовців у військовому званні генерала (адмірала).
Звільнення військовослужбовців, крім Голови Державної прикордонної служби України, здійснюється лише тими посадовими особами, у яких вони перебувають у прямому підпорядкуванні згідно з номенклатурою посад.
Відповідач визнає, що відповідно до п. 270 Положення № 1115/2009) саме керівник Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України має право звільняти військовослужбовців, які проходять службу в Управлінні інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України та його територіальних підрозділах, з військової служби з підстав, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону № 2232-ХІІ.
На підставі пункту 288 Положення № 1115/2009 у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.
Пунктом 279 Положення № 1115/2009 визначено, що військовослужбовець може бути звільнений за сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Звільнення військовослужбовців з цих підстав здійснюється згідно з письмовими документами, які підтверджують наявність у них відповідних сімейних обставин або інших поважних причин.
Разом з цим, з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації військовослужбовці Держприкордонслужби звільненню не підлягають, крім випадків, визначених статтею 26 Закону № 2232-XII, а строк військової служби (дія контракту) продовжуються на строки, визначені статтею 23 Закону № 2232-XII. Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених із списків особового складу військових частин, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення військовослужбовців у відставку у зв'язку із визнанням їх за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, та наказів про звільнення військовослужбовців в запас на підставах, визначених статтею 26 Закону № 2232-XII.
Таким чином, з моменту 24 лютого 2022 року (Укази Президента України №64/2022 та № 69/2022) військовослужбовці Держприкордонслужби звільненню не підлягають, крім випадків, визначених статтею 26 Закону № 2232-XII.
Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначені підстави для звільнення з військової служби.
Так, відповідно до пп. «г» п. 3 ч. 5 цієї статті Закону контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абз.13 п. 3 до ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Так, суд встановив, що 7 квітня 2025 року позивач звернувся до Начальника пункту інформаційного відділу «Ізмаїл» Інформаційного центру «Одеса» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України до підполковника ОСОБА_2 з рапортом про звільнення його з військової служби в запас ЗС України під час дії воєнного стану, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (документ №4170-ІХ, в редакції від 19.12.2024) («необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи»).
До рапорту Позивач додав такі документи:
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію довідки до акта медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_4 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (1 аркуш).
Довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (1 аркуш).
Нотаріально засвідчену копію заяви ОСОБА_4 до уповноважених органів.
Нотаріально засвідчену копію акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Листом від 01.05.2025 року за № 15/10/1599-25 відповідачем було відмовлено позивачу у звільненні на підставі того, що була встановлена наявність інших членів сім'ї другого ступеня споріднення (а саме онуків) та не отримано відомостей що вони самі потребують постійного догляду за висновком експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с. 38).
Надаючи оцінку доводам позивача, та запереченням відповідача, та оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить такого висновку.
Так, відповідно до буквального аналізу положень абз. 13 п. 3 до ч. 12 ст. 26 Закон № 2232-ХІІ військовослужбовець має право на звільнення, при дотриманні та настанні таких умов:
1. є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи,
2. за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Так, матеріалами справи достовірно встановлено, що позивач просить його звільнити з військової служби за сімейними обставинами, оскільки його мати є особою з інвалідністю І -Б групи, та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджено довідкою акту огляду МСЕК 12 ААГ № 973152 від 14.10.2024 року, та актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 03.04.2025 року встановленого зразка відповідно до додатку 8 до Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 930.
На підтвердження тому, що позивач є єдиним родичем, який має здійснювати постійний догляд, відповідача та суду надано такі докази:
Щодо онуків:
ОСОБА_8 є старшим лейтенантом поліції (0156338) та довідкою підтверджується, що вона дійсно проходить службу в Національної поліції України з серпня 2019 року та перебуває на посаді старшого інспектора режимно-секретного сектору управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеський області.
ОСОБА_9 з 15 серпня 2012 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в ОВС, в Національний поліції України з 7 листопада 2015 року та на теперішній час працює на посаді - оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеський області з 11.10.2024 року.
ОСОБА_10 згідно з реєстраційної картки іноземця знаходиться на території Республіки Болгарія з начала повномасштабного вторгнення з 06.04.2022 року як біженець. Цей факт підтверджується реєстраційною карткою № НОМЕР_8 .
ОСОБА_11 згідно реєстраційної картки іноземця знаходиться на території Республіки Болгарія з начала повномасштабного вторгнення з 06.04.2022 року як біженець. Цей факт підтверджується реєстраційною карткою № НОМЕР_9 .
Брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розлучені.
Допитом свідка ОСОБА_7 підтверджено, що ОСОБА_4 не проживає зі своїм колишнім чоловіком.
Оцінивши вказані докази, суд доходить висновку, що ці докази є належними та доводять факт необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою акту огляду МСЕК 12 ААГ № 973152 від 14.10.2024 року, та актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 03.04.2025 року встановленого зразка відповідно до додатку 8 до Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 930.
Посилання відповідача на невідповідність адреси проживання позивача та ОСОБА_4 суд вважає безпідставними, оскільки різні адреси проживання та адреси реєстрації не впливають на факт необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Сімейного кодексу України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Як видно із вказаної норми Сімейного кодексу України цей обов'язок є загальний, не зумовлений існуванням будь-яких обставин, зокрема щодо спільного проживання дітей з батьками.
Також суд доходить висновку, що позивачем доведено відсутність інших родичів першого та другого ступеню споріднення для здійснення постійного догляду за ОСОБА_4 .
Так, брат позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розлучені.
Посилання відповідача на фіктивність розлучення Радова Л.Д. та ОСОБА_5 , відхиляються судом, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Щодо доводів того, що онуки мають можливість звільнитись зі служби поліції чи повернутись до України, суд звертає увагу, що перш за все, обов'язок щодо піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу, покладений на повнолітніх сина, дочку (ч. 1 ст. 172 Сімейного кодексу України).
По-друге, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.02.2025 року у справі № 380/16966/24, «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Дослідивши причини неможливості онуків здійснювати постійний догляд за бабусею, суд доходить висновку, що наведені докази є такими, що підтверджують дійсну неможливість вказаних осіб здійснювати постійний догляд за бабусею, оскільки онуки проживають в інших містах. Також двоє онуків проходять службу в поліції, що пов'язано із обмеженнями щодо свободи пересування та виконанням службових обов'язків ненормовано, а інші онуки перебувають за кордоном.
За таких встановлених судом обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, - ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_2 , яка полягає у не звільненні з військової служби ОСОБА_1 та зобов'язати УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ НОМЕР_4 Р - звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі поданого рапорту, є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої, абз.13 п. 3 частини дванадцятої 12 статті 26 Закону № 2232-XII та зобов'язання відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої, абз.13 пункту 3 частини дванадцятої 12 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є доведеними, а тому належать задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої, абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Закону № 2232-ХІІ.
Зобов'язати Управління інформації Адміністрації державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) звільнити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої, абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Закону № 2232-ХІІ на підставі його рапорту.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко