Справа № 420/10123/25
28 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу (в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не розгляді заяви на продовження відстрочки ОСОБА_1 від 07.02.2025р. відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення за результатами розгляду заяви від 07.02.2025, щодо надання відстрочки ОСОБА_1 , передбачену пунктом 14 частини 1 стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 лютого 2025 року, бажаючи реалізувати своє право на відстрочку в порядку пункту 14 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 цінним листом з описом вкладення заяву на отримання відстрочки у зв'язку із здійсненням постійного догляду за братом, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Заява обґрунтовувалася тим, що брат Позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність ІІ групи відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ЛАА №964590 та відповідно до висновку лікарської кваліфікаційної комісії потребує постійного стороннього догляду через психічний розлад.
Відповідно до довідки про отримання допомоги з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року позивачу призначена допомога як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Були надані також документи на підтвердження неможливості батьками здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , як то пенсійне посвідчення обох батьків. Однак, враховуючи вищезазначене, 12 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено відповідь «що заяву на продовження відстрочки потрібно подати лише особисто на ім'я голови комісії Білгород-Дністровського РТЦК за місцем перебуванням на обліку та наданням військово-облікового документу, було запропонував прийти в приміщення ТЦК.
Ухвалою суду від 11 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
Брат Позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність ІІ групи відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 AAA № 964590 та відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду через психічний розлад.
Відповідно до довідки про отримання допомоги з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року ОСОБА_1 призначена допомога як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу - його братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підтвердження неможливості батьками здійснювати постійний догляд позивачем надано пенсійне посвідчення матері позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , та пенсійне посвідчення батька ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , що вони є пенсіонерами за віком, що позбавляє їх можливості доглядати свого сина.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , бажаючи реалізувати своє право на відстрочку в порядку пункту 14 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» направлено цінним листом з описом вкладення заяву на отримання відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із здійсненням постійного догляду за братом, який є особою з інвалідністю ІІ групи.
12 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено відповідь «що заяву на продовження відстрочки потрібно подати лише особисто на ім'я голови комісії Білгород-Дністровського РТЦК за місцем перебуванням на обліку та наданням військово-облікового документу і запропоновано прийти в приміщення ТЦК».
Позивачем також були надані засвідчені належним чином документи на підтвердження права на здійснення догляду ОСОБА_1 свого брата.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон України № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону України № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 14) члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, містах Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Відповідно до п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених особливий період у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - соціальної голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Важливим є те, що термін «особисте подання» в даному випадку не є тотожнім «особистому прибуттю в територіальний районний центр комплектування та соціальної підтримки», а відтак подана заява особисто позивачем, враховуючи, що заява підписана особисто, документи, що додані, завірені нотаріально, в тому числі військовий квиток ОСОБА_1 , шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача. Крім того, відстрочку за цією підставою Позивачем за п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 було отримано неодноразово, а направлена по пошті заява з доданими документами отримана відповідачем та зареєстрована, відповідно.
У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, коли заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем по суті не розглядалася, позаяк відсутнє належним чином оформлене рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивована відмова в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в неприйнятті рішення.
Суд наголошує, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не розгляді заяви на продовження відстрочки ОСОБА_1 від 07.02.2025р., відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення за результатами розгляду заяви від 07.02.2025, щодо надання відстрочки ОСОБА_1 , передбачену пунктом 14 частини 1 стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 28.08.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнит
28.08.25.