Справа № 420/26792/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового проваджені адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» до Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду 07 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» до Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Кілійського відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України -Малашенкова Олексія Володимировича від 22.07.2025 року про повторне накладення штрафу на ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" по ВП № 78422772 у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень;
- стягнути з Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" суму судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Позиція позивача обґрунтована наступним
Позивач зазначає, що судовим наказом № 916/4125/23 ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" було зобов'язано звільнити земельну ділянку загальною площею 4,366 га (кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041) шляхом демонтажу та вивезення з її меж належного йому рухомого майна, що, відповідно до рішення суду, розміщене на вказаній ділянці. Боржника по ВП № 78422772 (що є Позивачем по цій справі) зобов'язано демонтувати та вивезти наступні тимчасові споруди та рухоме майно: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м.
Як зазначає позивач, незважаючи на те, що державному виконавцю було достеменно відомо про наявність об'єктивних причин, які унеможливлюють виконання судового рішення, про що позивач заздалегідь повідомляв у письмовій формі, 22 липня 2025 року виконавцем винесено Постанову про повторне накладення штрафу у подвійному розмірі - 10 200 грн.
Водночас висновки державного виконавця про невиконання рішення є необґрунтованими та упередженими, оскільки залишають поза увагою об'єктивні обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, незважаючи на їх документальне підтвердження. Такі дії фактично ігнорують суттєві зміни у правовому статусі об'єктів, що підлягають звільненню, які безпосередньо впливають на можливість реалізації зобов'язання.
Зокрема, на момент винесення постанови про накладення штрафу, державному виконавцю було відомо про факт припинення права власності Позивача на відповідні об'єкти, що підтверджується офіційними документами, наданими на адресу органу ДВС, серед яких: акт приймання-передачі майна, рішення єдиного учасника ТОВ "ЗТК", протокол загальних зборів ТОВ "МПДК" та інші докази, подані для включення до матеріалів виконавчого провадження. Позивач, також, крім наданих документів письмово повідомив виконавця про неможливість виконання рішення з об'єктивних причин, виклавши всі факти та обґрунтування в заяві про неможливість виконання, що доведена до відома державного виконавця 30.06.2025 року.
Позивач наголошує, що державним виконавцем не взято до уваги, що для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами.
Як результат, на переконання позивача, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону №1404.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що
19.03.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду в справі за №916/4125/23 рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, у цій частині прийняти нове рішення, а саме усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їздвиїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м. 20.06.2025 на виконання до відділу ДВС надійшов наказ № 916/4125/23 виданий 02.05.2025 Господарським судом м. Києва, який був виданий на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 в справі №916/4125/23, яка набрала законної сили 19.03.2025, про усунення перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов'язання Боржника звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна. 20.06.2025 за заявою стягувача державним виконавцем відділу ДВС 20.06.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78422772.
30.06.2025 Боржник повідомив державного виконавця відділу ДВС, що рішення у справі № 916/4125/23, винесене Північним апеляційним господарським судом не може бути виконаним, на думку Боржника у зв'язку з наявністю поважних причин, а саме передача майна третій особі. Рішення суду Боржником виконано не було, та державним виконавцем не було визнано причини невиконання рішення суду Боржником поважними, в наслідок чого в перше 07.07.2025 було винесено постанова ВП № 78422772 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Боржника за невиконання рішення суду, та встановлено новий строк його виконання рішення. (ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).
Таким чином під час винесення штрафу за повторне невиконання рішення, яке оскаржується Позивачем, Боржник уже був оштрафований постановою державного виконавця від 07.07.2025 року за невиконання того ж судового рішення. Незважаючи на накладення штрафу та наданий строк, обов'язки боржника у наступному виконані також не були. Інших причин поважності невиконання рішення суду Боржником державному виконавцю не надавалось, будь - яка інформація про вжити конкретні заходи Боржника з метою виконання рішення до державного виконавця не надходила, 22.07.2025 державним виконавцем було здійснено повторну перевірку виконання боржником рішення суду та встановлено, що рішення суду не було виконано, ця обставина беззаперечно підтверджує наявність повторного невиконання, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови. 22.07.2025 було винесено Постанова ВП № 78422772 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн. на Боржника, за повторне невиконання рішення Боржником, яка була видана на підставі частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою уразі повторного невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк державний виконавець накладає на боржника штраф у подвійному розмірі.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
Заявою від 18 серпня 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вулиця Миру, будинок, 77, місто Кілія, Одеська обл., 68303, код ЄДРПОУ 34637998) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 78422772 у повному обсязі.
25 серпня 2025 року на виконання ухвали суду відповідачем до суду надано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 78422772 (вхід. № ЕП/13235/25).
27 серпня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/88325/25).
Станом на 29 серпня 2025 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
19.03.2025 року постановою Північного АГС в справі за №916/4125/23 рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, у цій частині прийняти нове рішення, а саме усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м.
02.04.2025 року рішенням єдиного засновника (учасника) ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ) вирішено:
Схвалити вступ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» (код ЄДРПОУ 43098924) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ» (код СДРПОУ 44795885) (далі - ТОВ «МПДК»).
Передати в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «МПДК» майно, що перебуває у власності та є статутним капіталом Товариства на загальну оціночну вартість 4 882 400,00 грн (чотири мільйони вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), а саме
2.1. комплекс тимчасових будівель та споруд, загальною оціночною вартістю 3 420 000,00 грн (три мільйона чотириста двадцять тисяч гривень 00 копійок):
- будівля ангар (літ. «Ч») (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми, загальною площею - 521,5 кв.м., висотою 11,0 м.);
- будівля вагової (літ. «С») (одноповерхова споруда з технологічним напрямком і складається із двох частин: операторська - площею 9,29 кв.м., висотою 2,3м. та навіс де розташована вагова платформа площею - 76,41 кв.м., висотою 4,3м., загальна площа тимчасової споруди - 85,7 кв.м.);
- будівля зернопереробного комплексу (літ. «Ц») (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається із декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в'їзд-виїзд). Висота підйомної - 1,8м. Висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0м. до 4.6м. Висота приміщення де розташований пульт керування - 3.1м. висота рампи (в'їзд-виїзд) - 1,8м. загальна площа тимчасової споруди - 364,5 кв.м.)
2.2. вантажно-розвантажувальне, транспортерне обладнання загальною оціночною вартістю 1 462 400,00 грн. (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), яке складається з:
- ваги автомобільні, модель А-30, (0,5-30 тон), заводський номер Б / Н - 1 шт.
- розвантажувач автомобілів У15-УРАГ, вантажопідйомність до 50т. - 1 шт.
- норія «НЦ 1-100», висота 30 м. - 1 шт.;
- прийомний бункер - 1 шт.;
- транспортерна лінія у напрямках «Ангар», «Склад№1/№2», «На воду», загальною довжиною 125м.
02.05.2025 року Господарським судом м. Києва виданий наказ.
20.06.2025 року постановою Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження за № 78422772.
30.06.2025 року ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» повідомлено ВДВС про неможливість виконання рішення, у зв'язку із відсутністю законних повноважень розпоряджатись майном, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м, оскільки він не є власником вказаних об'єктів.
07.07.2025 року постановою Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Інших причин поважності невиконання рішення суду Боржником державному виконавцю не надавалось, будь - яка інформація про вжити конкретні заходи Боржника з метою виконання рішення до державного виконавця не надходила.
22.07.2025 року державним виконавцем було здійснено повторну перевірку виконання боржником рішення суду та встановлено, що рішення суду не було виконано, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
22.07.2025 року Кілійським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову ВП № 78422772 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення боржником, яка була видана на підставі частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою уразі повторного невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк державний виконавець накладає на боржника штраф у подвійному розмірі.
Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даною позовною заявою до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
За статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Порядок виконання рішення про поновлення на роботі унормований статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання боржником в обумовлений строк рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Суд зазначає, що в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов'язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов'язаний відповідним рішенням та підтверджені належним чином.
Поважними причинами невиконання рішення суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження встановлено, що рішення засновника ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» про передачу майна ТОВ «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ» прийнято після винесення постанови Північного АГС, якою зобов'язано усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що посадові особи ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на передачу майна іншим особам з метою ухилення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки вказані дії по відчудженню залежали від волевиявлення боржника, а тому в розумінні ЗУ «Про виконавче провадження» вказані позивачем причини невиконання не можна вважати об'єктивними та такими, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення.
Як встановлено судом, 07.07.2025 року постановою Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Незважаючи на накладення штрафу та наданий строк, обов'язки боржника у наступному виконані також не були.
Інших причин поважності невиконання рішення суду боржником державному виконавцю не надавалось, будь - яка інформація про вжити конкретні заходи боржника з метою виконання рішення до державного виконавця не надходила.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону, 13.05.2024 року державним
виконавцем винесено повторно постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду, яку направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
ОСОБА_3 України ЄСПЛ прийняв пілотні рішення у справах "Юрій Миколайович Іванов проти України" та "Бурмич та інші проти України" в яких зазначено про проблему тривалого невиконання рішень національних судів.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Так, у рішенні по справі "Іванов проти України" Європейським судом констатовано порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції (ефективний доступ до суду), зазначивши, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Крім того, Європейським Судом констатовано порушення ст. 1 Протоколу №1 (право на майно) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
За сталою практикою Європейського Суду, зокрема і в наведеному рішенні, на державу покладено обов'язок та відповідальність за виконання остаточних рішень, держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених щодо державних підприємств та органів державної влади, брак бюджетних коштів, бездіяльність з боку державних виконавців та недоліки в національному законодавстві - відповідальність держави наявність в Україні недоліків регуляторної та адміністративної практики органів влади держави з виконання рішень національних судів.
Отже, суд зазначає про те, що виконання судового рішення у справі №916/4125/23 є складовою права особи на справедливий суд, а тому таке рішення повинно бути виконано у порядок та строк, наведений Законами України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Про виконавче провадження", а своєчасне невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.
Суд зауважує, що в порядку виконання рішення суду, доказів виконання рішення у справі №916/4125/23станом на момент винесення оскаржуваної постанови позивач не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» до Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» (вул. Спиридонівська, буд. 31, м. Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 43098924).
Відповідач: Кілійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вулиця Миру, будинок, 77, місто Кілія, Одеська обл., 68303, код ЄДРПОУ 34637998).
Суддя С.О. Cтефанов
.