Справа № 420/13980/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді ЄфіменкаК.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадженнясправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 02.10.2019 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2019 року № 218 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято із усіх видів забезпечення, справи та посаду здав. Проте у період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення. 20.02.2023 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість. Відповідачем не надано відповідь на заяву позивача. Для вирішення спору позивач звернувся до суду.Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60956 (шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 40 (сорок) копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 85087 гривень 80 копійок за період з 01.03.2018 року по 02.10.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23 відповідачем виплачено позивачу першу частину індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2019 року у загальній сумі 75831,90 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Бездіяльність відповідача є протиправною, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 рокувідкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому заявник просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, щоосновною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. З наведеного слідує, що, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Отже, позовна вимога про зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити на користь Позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме порушення строків виплати індексації грошового забезпечення не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
02.10.2019 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2019 року № 218 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято із усіх видів забезпечення, справи та посаду здав.
У період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення.
20.02.2023 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість.
Відповідачем не надано відповідь на заяву позивача.
Для вирішення спору позивач звернувся до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60956 (шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 40 (сорок) копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, а також зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.10.2019 року включно у сумі 16030 грн. (шістнадцять тисяч тридцять) грн. 30 коп., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23 зобов'язановійськову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 85087 гривень 80 копійок за період з 01.03.2018 по 02.10.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
02.05.2025 року відповідачем на виконанняпостанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпеченняза період з 30.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2019 року у загальній сумі 75831,90 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5 %, що підтверджується банківською випискою.
Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Суд зазначає, що питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказаними положеннями закону встановлено обов'язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
З аналізу вищевикладеного слідує, що обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 487/6923/16-а.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.
Відповідно до п.1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термініввиплатигрошових доходів,у томучислізвини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно п.2,4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінівїхвиплати(далі-компенсація) проводитьсяуразі затримки на один і більше календарних місяців виплатигрошовихдоходів,нарахованихгромадянамзаперіод, починаючи з 1 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідниймісяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках длявизначеннясуми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін длявизначеннясумикомпенсації обчислюється шляхом множення місячних індексівспоживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачуєтьсядохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на територіїУкраїни і не мають разового характеру:пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсіїза особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати(допомогасім'ямздітьми,державна соціальнадопомогаособамз інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у періодпрофесійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсуєвідповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сумаіндексації грошовихдоходівгромадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, щовиплачуютьсяособам,які мають право на відшкодування шкоди уразі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного слідує, що право на компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, приписами чинного законодавства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати пенсії за час затримки виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі№ 815/2454/18.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 20 травня 2020 року по справі№ 815/2454/18, з посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 2а-1102/09/2670 правові висновки, зазначив, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2025 року на виконанняпостанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23відповідачем виплаченою позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2019 року у загальній сумі 75831,90 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5 %, що підтверджується банківською випискою
При цьому,постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 набрала законної сили - 09.10.2023 рокута постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23набрала законної сили - 22.07.2024 року (про що зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Таким чином, на наступний день після набрання законної сили вказаними судовими рішеннями у Військової частини НОМЕР_1 виник обов'язок нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпеченняза період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23.
Однак, виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання вказаних судових рішень відповідачем проведено лише 02.05.2025 року.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 зобов'язана нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»№ 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Разом з тим, розрахунок суми компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 є компетенцією відповідача, як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення.
При цьому, стягненню підлягають вже нараховані суми, але не виплачені, а тому, оскільки компенсація втрати частини доходів відповідачем не нарахована, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 втрати частини грошових доходів за період з30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23.
Згідноч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконанняпостанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 втрати частини грошових доходів за період з30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення грошового забезпечення звільняються від сплати судового збору.
У даній справі компенсація втрати частини доходу стосується грошового забезпечення (заробітної шати), а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд вирішує розподіл судових витрат в цій частині у справі не здійснювати.
Керуючись статтями 2,9,72,76,77,78,80,120,139,241-246,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.09.2016 року по 02.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.09.2016 року по 02.10.2019 року виплаченої 02.05.2025 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 420/8465/23 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року у справі № 420/8465/23відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.С. Єфіменко