Справа № 420/3300/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000605/2 від 20.11.2024 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001197 від 20.11.2024 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
З відзиву, заперечення на відповідь на відзив вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих ним до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між компанією «HUAYI GROUP (THAILAND) COMPANY LIMITED»,Тайвань (Продавець) та ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) 13.06.2024 року укладений контракт №100SH - PRIHUAYI2024, відповідно до якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини Виробник: «HUAYI GROUP (THAILAND) COMPANY LIMITED» у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, умови поставки визначаються згідно Інвойсу.
На підставі проформи-інвойсу №0030098786202406601 від 01.07.2024 року ТОВ « 100 ШИН+» здійснило попередню оплату за товар, що підтверджується банківськими платіжними документами №27 від 31.07.2024 року та №28 від 01.08.2024 року.
На підставі інвойсу №2024041594 від 20.08.2024 року сторонами узгоджені мови поставки, номенклатура, ціна та кількість Товару - 652 штуки, загальна вартість товару на умовах FOB (LAEM CHABANG) становить 103072,50 Доларів США.
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митну декларацію №24UA500500039132U2 від 18.11.2024 року, в якій визначена та заявлена митна вартість товарів за першим методом - за ціною договору.
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларантом до митного органу надані наступні документи: Пакувальний лист Б/Н від 20.08.2024 року; Рахунок-проформа №0030098786202406601 від 01.07.2024 року; Інвойс №2024041594 від 20.08.2024 року; Коносамент №1061408234 від 25.08.2024 року; Автотранспортна накладна №3043 від 13.11.2024 року; Автотранспортна накладна №3096 від 13.11.2024 року; Автотранспортна накладна №8168 від 13.11.2024 року; Сертифікат про походження товару CO2024-99K-00178054 від 24.10.2024 року; Банківський платіжний документи №27 від 31.07.2024 року, №28 від 01.08.2024 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №12032168 від 28.10.2024 року; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №14917 від 29.10.2024 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 15.11.2024 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 20.08.2024 року; Розрахунок ціни (калькуляція) №2024041594 від 20.08.2024 року; Контракт №100SH - PRIHUAYI2024 від 13.06.2024 року; Договір про перевезення №KH42FS від 25.08.2021 року; Заявка до договору №KH42FS №20 від 19.08.2024 року; Коносамент PHCNDCHK38/141 від 09.11.2024 року; Копія митної декларації країни відправлення №A0211670815808 від 20.08.2024 року.
На вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем надано лист-пояснення від 20.11.2024 року в якому зазначено, що ним надані всі документи на підтвердження митної вартості товару.
Однак, Одеською митницею 20.11.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000605/2 від 20.11.2024 року та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001197.
Позивач не погодився з правомірністю коригування митної вартості товару та подав нову Митну декларацію №24UA500500039422U0 від 20.11.2024 року за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості товару, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №24UA500500039132U2 від 18.11.2024 року Одеською митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, документи не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000605/2 від 20.11.2024 року, а саме: в автотранспортній накладних (СМR) від 13.11.2024 року №3043, №3096, №8168 зазначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_1 проте рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 року №12032168 та довідка, що підтверджує вартість наданих транспортних витрат від 15.11.2024 року №б/н видана ДП «Кюне і Нагель»; у копії митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 року №A0211670815808 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; Прайс-лист б/н надано покупцю значно пізніше (10.08.2024 року) ніж надіслано проформу-інвойс №40046937 від 24.11.2023 року; наданий до митного оформлення прайс-лист б/н надано покупцю значно пізніше (10.08.2024 року) ніж проформу-інвойс №0030098786202406601 від 01.07.2024 року.
Щодо тверджень митного органу про невідповідність даних щодо перевізника зазначених в СМR даним щодо перевізника, зазначеним в рахунку-фактурі на оплату транспортно-експедиційних послуг та довідці про транспортні витрати, суд звертає увагу на наступне.
Між ТОВ « 100 ШИН+» (Клієнт) та ДП «Кюне і Нагель» (Експедитор) 25.08.2021 року укладений договір транспортного експедирування №KH42FS, відповідно до якого Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання в інтересах, за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами Заявок. Відповідно до п 4.2.1 договору Експедитор має право здійснювати самостійний добір перевізників, агентів інших третіх осіб виходячи із доцільності та необхідності та укладати правочини із такими третіми особами від свого імені.
Особи зазначені в СМR є перевізниками, які залучені для здійснення перевезення Експедитором - ДП «Кюне і Нагель» на виконання договору транспортного експедирування №KH42FS від 25.08.2021 року.
Відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч. 2 ст. 221 Митного кодексу України). Проте, приписами Митного кодексу України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Також слід зазначити, що в СМR зазначений маршрут перевезення в межах Одеської області після перетину кордону України
Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Таким чином, витрати на доставку товару після ввезення на митну територію України не підлягають включенню до ціни товару та не є складовою його митної вартості.
Щодо не зазначення у митній декларації країни відправлення географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд звертає увагу на наступне.
В митній декларації країни відправлення від 20.08.2024 року №A0211670815808 зазначені умови поставки - FOB, ця декларація складена постачальником товару і підтверджує експорт товарів та законність вивезення продукції з країни-експортера. В експортній вантажній митній декларації зазначені дані щодо постачальника (HUAYI GROUP (THAILAND) COMPANY LIMITED), умов поставки (FOB), найменування порту відправлення (LAEM CHABANG), Інвойсу №2024041594 від 20.08.2024 року, ваги товару, його найменування, кількості, вартості, що відповідає даним товаросупровідних документів, які надані до митного оформлення та даним митної декларації №24UA500500039132U2 від 18.11.2024 року. Таким чином у митного органу є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, щодо якої здійснюється митне оформлення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. До того ж, Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Тайвань), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.
Щодо зауважень митного органу до прайс-листа слід зазначити, що цей документ складається в довільній формі, вимог щодо форми, змісту чи дати його складання норми законодавства не містять та митним органом не наведено яким чином ці обставини впливають на визначення митної вартості товару.
В матеріалах справи міститься проформа-інвойс та інвойс, докази сплати коштів за товар, які не містять розбіжностей, а тому дані прайс-листа ніяким чином не впливають та не можуть вплинути на визначення митної вартості товару.
У Одеської митниці не було підстав, передбачених ч. З ст. 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів за ціною контракту.
Оскільки основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування іншого методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано.
Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км, сільрада Княжицька, Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ 38012976) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000605/2 від 20.11.2024 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001197 від 20.11.2024 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000605/2 від 20.11.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001197 від 20.11.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км, сільрада Княжицька, Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ 38012976) сплачений судовий збір у розмірі 6636,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Суддя Леонід СВИДА