Справа № 420/23937/25
29 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку строщеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (68556, Одеська область, Болградський район, с. Вільне, вул. Миру, буд. 155, код ЄДРПОУ 32625121) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 18.07.2025 надійшла позовна заява приватного підприємства «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000009 від 12.04.2025 року Одеської митниці;
2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500590/2025/000026 від 11.04.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що між ПП «ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (покупець) та компанією Geflor S.A.S (Продавець) 02.01.2025 укладений Договір купівлі-продажу № 01/25 відповідно до якого Продавець зобов'язується надати Покупцеві товари, в тому числі покриття для підлоги. Згідно з Інвойсом № 0000125064964RI від 07.04.2025 р. Позивач придбав у Продавця товар, загальною вартістю товару 13 259,70 Євро. Сплата зазначеного товару у Інвойсі підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 02.04.2025 р. Позивач 19.02.2025 р. подав до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500590000515U8, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою. Проте, Одеська митниця 12.04.2025 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000009/2 від 12.04.2025. При здійснені коригування Одеською митницею резервний метод щодо джерела коригування зазначено: «МД 24UA209190006952U2 від 28.03.2024 року, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 9,7372 євро за м2. З метою митного оформлення Позивачем було подано нову митну декларацію № 24UA500590000515U8 від 12.04.2025 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів, за якою додатково нараховано 63983,25 грн. митних платежів. Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів суми митних платежів до сплати збільшились на 63983,25 грн. Як наслідок прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500590/2025/000009 від 12.04.2025 року, яка винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2025 р. № UA500590/2025/000026.
Ухвалою судді від 24.07.2025 позовну заяву залишено без руху встановивши 10- денний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою; позовну заяву в новій редакції в якій має бути визначено ціну позову; докази сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством у розмірі.
04.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС/79035/25) на виконання недоліків вказаних в ухвалі суду від 24.07.2025, з долученням до матеріалів справи документи засвідчені нотаріальним перекладом;
- позовної заяви в новій редакції в якій визначено ціну позовну в розмірі 63983,25 грн;
- платіжну інструкцію №2143 від 31.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн.
08.08.2025 ухвалою судді, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.08.2025 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/85637/25) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін,мотивуючи тим, що розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 63983,25 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи - матеріальні збитки для сторін у сумі 63983,25 грн.
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Покликання відповідача на розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) на суму 63983,25грн, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання (вх. №ЕС/85637/25 від 20.08.2025) представника відповідача Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА