Справа № 420/20752/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у письмовому провадженні в приміщені суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді медичної сестри палатної з 17.07.2007 по 28.02.2025 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді медичної сестри палатної з 17.07.2007 по 28.02.2025 роки - з дати призначення пенсії з 14.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 17.07.2007 року по 28.02.2025 року на посаді медичної сестри палатної в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня».
Ухвалою судді від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав суду відзив на позов у кому вимоги не визнав та зазначив, що період роботи з 17.07.2007 по 28.02.2025 на посаді медсестри палатної в Міській клінічній інфекційній лікарні зараховано в одинарному розмірі. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004, а саме вищевказаного періоду немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону № 1058-ІУ.
Представник позивача надав відповідь на відзив.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 1970р.н. з 17.07.2007 року працює на посаді медичної сестри палатної Міської клінічної інфекційної лікарні по 30.09.2019 року про що свідчать записи №13 та №15 та з 01.10.2019 року по цей час на посаді медичної сестри палатної Комунальної установи «Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради» запис №6.
З 14.03.2025 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
04.06.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо зарахування періоду роботи з 01. 17.07.2007 по 28.02.2025 до її страхового стажу у подвійному розмірі та перерахунку пенсії.
Листом від 18.06.2025 року відповідач відмовив у врахуванні цього періоду в подвійному розмірі.
Позивач не погодилася із відмовою пенсійного органу та звернулася до суду із позовом.
Джерела права та висновки суду.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами першою-третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 60 Закону 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За правилами, встановленими частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 24 вказаного Закону України передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Однак, нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд дійшов висновку, що Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Стаття 24 Закону №1058-IV також не скасовує та не зупиняє дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04 грудня 2019 року, у справі №689/872/17 та від 27 лютого 2020 року, у справі №462/1713/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України повинні враховуватися судом.
Таким чином, робота позивача в Міській клінічній інфекційній лікарня та Комунальній установі «Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради» дає право на зарахування стажу роботи у цьому закладі у подвійному розмірі.
Не врахувавши позивачу з 17 липня 2007 року стаж роботи у подвійному розмірі, відповідач діяв протиправно, оскільки беручи до уваги положення статті 60 Закону № 1788-XII, стаж роботи позивача з цієї дати необхідно рахувати в подвійному розмірі, так як у цей період позивач працює в Комунальній установі «Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради» на посаді медичної сестри палатної.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2014 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при звернені до суду з позовом сплачений судовий збір у розмірі 968,96,20грн. за квитанцією від 25.06.2025року.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96грн. з відповідача.
Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді медичної сестри палатної з 17.07.2007 по 28.02.2025 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді медичної сестри палатної з 17.07.2007 по 28.02.2025 роки з дати призначення пенсії з 14.03.2025 року, та здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83) код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Е.А.Іванов