01 вересня 2025 р. № 400/7966/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25, зобов'язання вчинити певні дії,
28 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25;
зобов'язання відповідача перевести позивачку та виплачувати раніше призначену пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 03.06.2025, визначивши її у розмірі 60 % від заробітної плати державного службовця згідно з довідкою від 23.04.2025 № 7/1-870/25.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 14.04.2014 вона отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ). З 01.03.2022 за рішенням відповідача її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з мотивів «як найбільш вигідний варіант розрахунку пенсійної виплати». 03.06.2025 позивачка звернулась до відповідача про переведення її на пенсію за віком відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, додавши до відповідної заяви довідку про складові заробітної плати для державного службовця від 23.04.2025 № 7/1-870/25. Однак, рішенням відповідача від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25 їй було відмовлено у задоволенні заяви. На думку позивачки, вказане рішення є протиправним, оскільки в ньому не зазначено про недостатність у неї страхового чи спеціального стажу роботи. У спірних правовідносинах не йде мова про перерахунок пенсії на підставі нової довідки у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців, а вона, надавши довідку від 23.04.2025 № 7/1-870/25, висловила бажання на встановлення їй пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, вказаної у наданій довідці.
У відзиві на позовну заяву від 18.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що 03.06.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ. 22.06.2025 за результатами розгляду вказаного звернення відповідач надав їй відповідь від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25, яка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, і якою надано роз'яснення щодо недоцільності переведення на інших вид пенсії. Із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії позивачка до відповідача не зверталась, а тому позовні вимоги про переведення її на пенсію за віком з урахуванням довідки від 23.04.2025 № 7/1-870/25 є передчасними.
31.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 14.04.2014 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
З 01.03.2022 згідно із пунктом 47 розділу ХV Закону № 1058-IV її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
03.06.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-ХІІ. До цієї заяви вона додала довідку територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 23.04.2025 № 7/1-870/25 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Листом від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25 відповідач повідомив позивачку про те, що переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, є не доцільним.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, згідно з пунктом 1 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.
Водночас підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу і стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855 та від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.
Суд встановив, що позивачці з 14.04.2015 була призначена пенсія за віком за нормами Закону № 3723-ХІІ, яку вона отримувала до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV (до 28.02.2022).
03.06.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-ХІІ, вказавши при цьому про перерахунок зазначеної пенсії на підставі оновленої довідки, а саме: довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 23.04.2025 № 7/1-870/25 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Листом від 22.06.2025 № 9201-8205/К-02/В-1400/25 відповідач повідомив позивачку про те, що переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, є не доцільним
Отже, ключовим у цій справі є питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Між тим, як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Отже, розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Однак Конституційний Суд України у пункті 5.7 мотивувальної частини рішення від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі щодо гарантій соціального захисту державних службовців дійшов висновку, що «підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 суперечить частині першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723».
Відповідно до пунктів 1-3 резолютивної частини рішення від 23.12.2022 № 3-р/2022 Конституційний Суд України ухвалив:
« 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.
2. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
3. Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.»
Таким чином, особи, які отримують пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами, та три місяці з дня його припинення чи скасування не мають права на перерахунок пенсії.
Крім цього, з урахуванням рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивачки у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 520/6418/21.
Разом з тим, доводи позивачки щодо необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 27.01.2023 у справі 340/4184/21, суд відхилив як безпідставні, оскільки спір у наведеній справі стосувався переходу з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком згідно зі статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, тобто спірні правовідносини та правовідносини у справі № 340/4184/21, не є тотожними.
Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 300/936/23.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159) відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 01 вересня 2025 року