про відмову у забезпеченні позову
01 вересня 2025 р. № 400/8203/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши у письмовому проваджені матеріали заяви про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозабезпечення позову,
31 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно позивача та відомостей про його розшук;
зобов'язання відповідача виключити відомості з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно позивача та відомостей про його розшук.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 986,96 гривні.
Позивач усунув недоліки позовної заяви й подав 12.08.2025 до суду квитанцію від 12.08.2025 № 2681-0381-8958-9131 про сплату ним судового збору на подання позову в розмірі 1000,00 гривень.
15.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.
29 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 28.08.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій він просить забезпечити позов шляхом:
заборони відповідачеві вчиняти дії щодо мобілізації позивача, оголошення розшуку, направлення звернень до поліції чи інших примусових заходів до набрання законної сили рішенням суду по суті;
зупинення дії рішення відповідача про внесення відомостей про розшук до Реєстру «Оберіг» до вирішення справи по суті;
забезпечення можливості проходження ВЛК за вибором позивача в незалежній медичній установі з урахуванням наданих медичних документів після завершення планового лікування, якщо це необхідно для виключення відомостей з Реєстру «Оберіг».
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що протягом всього 2024 року позивач з'являвся за повістками, але отримував відмови через стан здоров'я. У січні 2025 року поставлено штамп про зняття з обліку від 25.11.2024 через неможливість мобілізації. З січня по травень 2025 року отримано медичні дослідження, що підтверджують діагноз та необхідність планового лікування. 16.06.2025 внесено зміни до Реєстру про проходження ВЛК. 30.06.2025 у застосунку «Резерв +» з'явився запис про розшук позивача від 22.06.2025, 16.07.2025- знятий з розшуку о 18 год.25 хв, а вже о 19 год.15 хв з незрозумілих причин, повторно оголошений у розшук. 16.05.2025 позивач з'явився за повісткою, де його затримали більше як на добу, відібрали документи, засоби зв'язку, не дали змоги викликати адвокати або повідомити рідних, а також провели ВЛК без урахування стану здоров'я, чим Відповідач вчинив грубе порушення. Оскільки ні родичі, ні роботодавець не мали жодної інформація про ОСОБА_1 , його керівник, Голова Благодійного Фонду «Волонтерський центр на Соборній» Панасенко І.В., звернувся 17.06.2025 із заяву до Інгульського ВП ГУНП про викрадення особи. Перевірку припинено 18.07.2025. Після початку перевірки правоохоронними органами позивача відпустили з ІНФОРМАЦІЯ_2 . На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення призведе до примусової мобілізації, погіршення стану здоров'я (ризик ускладнень після операції на колінному суглобі, як підтверджує медичний висновок - копія додається), обмеження конституційних прав (стаття 32 - недоторканність приватного життя, стаття 33 - свобода пересування, наприклад, відмова в перетині кордону чи банківських послугах через статус розшуку - копії відмов додаються), унеможливить ефективний судовий захист (стаття 55 Конституції України) та виконання рішення суду про виключення відомостей з Реєстру «Оберіг».
Розглядаючи матеріали заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Таким чином, зазначеними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме: без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Перевіривши обґрунтованість мотивів заяви про забезпечення адміністративного позову, доказів, поданих із заявою, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні.
Водночас суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина перша статті 151 КАС України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Натомість заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 240/27690/23 і від 14.01.2025 у справі № 580/9027/24.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» підкреслено, що забезпеченню адміністративний позов підлягає лише за умови, якщо захист прав та інтересів осіб буде ускладнено або унеможливлено до прийняття рішення по суті позовних вимог.
Така позиція цілком кореспондується з правовою позицією, викладеною в абзаці 5 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011, відповідно до якої «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову».
Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтував подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Позивачем обрано спосіб забезпечення позову, зокрема, у вигляді:
заборони відповідачеві вчиняти дії щодо мобілізації позивача, оголошення розшуку, направлення звернень до поліції чи інших примусових заходів до набрання законної сили рішенням суду по суті;
забезпечення можливості проходження ВЛК за вибором позивача в незалежній медичній установі з урахуванням наданих медичних документів після завершення планового лікування, якщо це необхідно для виключення відомостей з Реєстру «Оберіг».
Натомість предметом спору в цій адміністративній справі є достовірність даних про позивачу в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку.
Відтак рішення у цій справі жодним чином не вплине на правовідносини щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З огляду на це суд прийшов до висновку, що вищенаведені обрані позивачем способи забезпечення позову виходять за межі позовних вимог.
Що стосується такого заходу забезпечення позову як зупинення дії рішення відповідача про внесення відомостей про розшук до Реєстру «Оберіг», то позивач у заяві про забезпечення позову не вказав, як саме невжиття цього заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його прав.
У разі визнання судом оспорюваних дій відповідача протиправними, відповідач зобов'язаний буде виключити з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук. Тож і право позивача, яке він захищає у цьому спорі, буде відновлено з того моменту, коли його було порушено й у тому обсязі, у якому воно існувало. Такий спосіб захисту права є ефективним і не вимагає від суб'єкта владних повноважень вчинення додаткових дій для відновлення становища, яке існувало до вчинення оспорюваних дій відповідача.
Тому цей спосіб забезпечення позову не є адекватним.
За таких обставин, суд не встановив обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Відповідно до ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 справа № 400/8203/25 розглядається за матеріалами в електронній формі.
Керуючись статтями 18, 150-154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.08.2025 про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ярощук Василь Григорович