про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 р. № 400/9228/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивачки, на коефіцієнт у розмірі 1,11, 1, 14, 1,197, 1,096, 1,115 для забезпечення індексації пенсії; 2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення 1,11 з 01.03.2021 відповідно до п. 1 постанови КМУ №127, на коефіцієнт збільшення 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови КМУ №118, на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови КМУ №168, на коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови КМУ №185, на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 відповідно до п. 1 постанови КМУ №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Дослідив матеріали справи, суд встановив, що звернувшись з цим позовом 26.08.2025 року позивачка просить суд зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
В позовній заяві позивач зазначає, що має право на захист своїх прав у судовому порядку без обмеження будь-яким процесуальним строком.
Разом з тим, Верховний Суд при розгляді справи №160/28752/23 наголосив на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Оскільки по цій справі індексація позивачу не нараховувалася, то відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачці своєчасно звернутися до суду.
Крім того, в позовній заяві міститься посилання про понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. з урахуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".
Однак, дослідженням доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що в матеріалах справи не міститься жодного документа про сплату судового збору.
Отже, зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин, а також документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 гривень.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя В. В. Біоносенко