01 вересня 2025 рокусправа № 380/639/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» (далі - позивач, ТзОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.10.2024 № UA403020/2024/000090/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2024/000295;
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.10.2024 № UA403020/2024/000089/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2024/000294.
В обґрунтування позову зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Вказав, що надані документи за своїм змістом не суперечили один одному, в повному обсязі свідчили про вагу та ціну товару які не мали відмінностей, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Тому вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 15.01.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 22.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи № 380/639/25 за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8183 від 31.01.2025) у якому проти позову заперечив. Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020012707U2 від 02.10.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне: 1. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 595. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення; 2. Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Таким чином, на думку відповідача, вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000090/2 від 04.10.2024, у гр. 33 якого зазначено: « Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
Також вказав, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020012708U1 від 02.10.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне: 1. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 596. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення; 2. Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/44/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Тому відповідач вважає, що вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від представниці позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 9536 від 05.02.2025) у якій навела доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ТзОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» є юридичною особою зареєстрованою в Україні з 07.12.2020, ідентифікаційний код юридичної особи - 44150094, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Іншими видами діяльності позивача є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
16.08.2024 між ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» (Покупець) та GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI (Продавець) укладено Контракт № 030/2024 (надалі Контракт), згідно із п. 1.1 якого Продавець зобов'язується продати Покупцеві транспортні засоби, зокрема напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 (далі іменований «Товар»).
У пунктах 2.1, 2.2 Сторони погодили, що ціна Товару за цим Контрактом вказана в євро; ціна Товару за цим Контрактом була сформована за результатами огляду його технічного стану і визначається у рахунках-проформі.
Додатковою угодою № 1 до Контракту Сторони погодилися викласти п. 2.4., п. 3.2. у наступній редакції: « 2.4. Покупець здійснює 100 % передоплату за Товар протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання (проформи) рахунка-фактури. За попередньою усною домовленістю Сторін, оплата Товару може здійснюватися на умовах відтермінування платежу шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дати отримання Покупцем Товару.
02.10.2024 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA403020012707U2, якою було задекларовано для митного оформлення наступний Товар: напівпричіп-цистерна марки LAG, модель O-3-ST, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2023.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення представник позивача подав до митного органу разом із митною декларацією такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AT 0177840 від 30.09.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 27.08.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 595 від 02.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 030/2024 16.08.2024, договір про надання послуг митного брокера № 20/12/2022-1 від 20.12.2022, фото б/н від 02.10.2024, копію митної декларації країни відправлення № 24PL445010E2661712, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.68372-24 від 02.10.2024.
Після розгляду пакету документів, Тернопільська митниця направила ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» запит (повідомлення) від 02.10.2024 такого змісту:
«Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:- копію митної декларації країни відправлення;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
У відповідь на запит, позивач повідомив Тернопільську митницю про те, що інших документів, крім тих, що подані разом із ВМД немає, і протягом 10 днів не надасть.
Тернопільською митницею 04 жовтня 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000090/2. У пункті 33 рішення вказано: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- каталоги;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом . Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання поданих до митного контролю та оформлення документів виявлено наступні розбіжності. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 595. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення.- Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 05.02.2024 № UA209180/2024/009975 (товар Напівпричіп-цистерна LAG O-3-ST для перевезення рідин, нова, рік випуску - 2023, шасі YB4103003PL065372. Умови поставки FCA Bree) на рівні 89395,50 євро/шт. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду».
Тернопільською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403020/2024/000295.
З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA403020012790U0, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA403020/2024/000090/2 від 04.10.2024.
Крім того, 02.10.2024 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA403020012708U1, якою було задекларовано для митного оформлення наступний Товар: напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 .
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення представник позивача подав до митного органу разом із митною декларацією такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № FS/44/09/2024 від 30.09.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AT № 0177839 від 30.09.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.08.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 596 від 02.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 030/2024 16.08.2024, договір про надання послуг митного брокера № 20/12/2022-1 від 20.12.2022, фото б/н від 02.10.2024, копію митної декларації країни відправлення № 24PL445010E2661648, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.68373-24 від 02.10.2024.
Після розгляду пакету документів, Тернопільська митниця направила ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» запит (повідомлення) від 02.10.2024 такого змісту:
«Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:- копію митної декларації країни відправлення;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
У відповідь на запит, позивач повідомив Тернопільську митницю про те, що інших документів, крім тих, що подані разом із ВМД немає, і протягом 10 днів не надасть.
Тернопільською митницею 04 жовтня 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000089/2. У пункті 33 рішення вказано: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- каталоги;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання поданих до митного контролю та оформлення документів виявлено наступні розбіжності. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 596. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення.- Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/44/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 05.02.2024 № UA209180/2024/009975 (товар Напівпричіп-цистерна LAG O-3-ST для перевезення рідин, нова, рік випуску - 2023, шасі YB4103003PL065372. Умови поставки FCA Bree) на рівні 89395,50 євро/шт. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду».
Тернопільською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403020/2024/000294.
З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA403020012781U4, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA403020/2024/000089/2 від 04.10.2024.
Позивач з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» № 2 від 13.03.2017.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
Частиною 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У частинах 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
З аналізу рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000090/2 від 04.10.2024 слідує, що підставою для його прийняття слугувало те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання поданих до митного контролю та оформлення документів виявлено наступні розбіжності. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 595. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення.- Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
У свою чергу, рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000089/2 від 04.10.2024 мотивоване тим, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання поданих до митного контролю та оформлення документів виявлено наступні розбіжності. Декларантом надано калькуляцію перевезення від 02.10.2024 № 596. Відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». Подана калькуляція не містить всіх відомостей, а саме: щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр. Крім того відсутні відомості щодо страхування даного перевезення.- Згідно рахунок-фактура (інвойс) № FS/44/09/2024 від 30.09.2024 продавцем транспортного засобу є фірма "GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI", покупцем - ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП", дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Суд критично оцінює вказані висновки митного органу, з огляду на те, що наявність певних формальних недоліків супроводжуючих документів не може вважатися обставиною, яка впливає на коригування митної вартості товару.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами.
При цьому, у спірному епізоді митного оформлення товарів позивача, Тернопільською митницею застосовано резервний метод визначення вартості товарів, що ввозяться, та обчислено митну вартість товарів на підставі попередніх митних декларацій.
Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Тернопільської митниці Держмитслужби електронні митні декларації № 24UA403020012707U2, № 24UA403020012708U1.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Львівської митниці такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AT 0177840 від 30.09.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 27.08.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 595 від 02.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 030/2024 16.08.2024, договір про надання послуг митного брокера № 20/12/2022-1 від 20.12.2022, фото б/н від 02.10.2024, копію митної декларації країни відправлення № 24PL445010E2661712, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.68372-24 від 02.10.2024, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № FS/44/09/2024 від 30.09.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AT № 0177839 від 30.09.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.08.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 596 від 02.10.2024, фото б/н від 02.10.2024, копію митної декларації країни відправлення № 24PL445010E2661648, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.68373-24 від 02.10.2024.
На вимоги митного органу, позивачем додаткових документів не надано з огляду на їх відсутність.
Митну вартість товару згідно з поданими митними деклараціями визначено за першим методом - за ціною договору.
Надані до митного оформлення інвойси № FS/43/09/2024 від 30.09.2024, № FS/44/09/2024 від 30.09.2024 у розумінні ст. 52 МК України містять відомості про вартість товарів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд при розгляді цієї справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17.
Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 810/5295/17.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Тому доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Позивачем, серед іншого, подано документи, що підтверджують визначену за ціною Договору вартість Товару: відповідні рахунки-фактури (інвойси) № FS/43/09/2024 від 30.09.2024 та № FS/44/09/2024 від 30.09.2024, виставлені продавцем у порядку п. 2.1. та 2.2. Контракту. Позаяк згадувані вище рахунки на момент подачі митних декларацій не були сплачені (за усною домовленістю Сторін, як це погоджено у п. 2.4. Додаткової угоди № 1 до Контракту), то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, передбачені у п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, декларантом не надавалися. Інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товарів та вимагаються в силу п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України (окрім згадуваних вище рахунків-фактур (інвойсів), у декларанта теж не було, а тому вони теж не надавалися митниці. Важливим є те, що обов'язок подання документів, передбачених пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 53 МК України обумовлений певними обставинами (здійсненням оплати по рахунку; їх наявністю), які у даному випадку були відсутні. За таких умов, суд погоджується з доводами позивача про те, що ненадання митниці цих документів є цілком виправданим. Крім цього, в силу постанов Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 815/329/17, 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України), то декларантом були надані Калькуляції № 595 від 02.10.2024 та № 596 від 02.10.2024. Відтак, зазначена у оскаржуваних рішеннях інформація про те, що згадувані документи не надавалися, є неправдивою. Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, серед іншого, і калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Так, з огляду на те, що поставка товару із м. Бре у Бельгії до м. Львова в Україні здійснювалося ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» самостійно, без залучення стороннього перевізника, власними транспортними засобами, то для підтвердження транспортних витрат було надано саме калькуляції. При цьому у кожній із цих калькуляцій міститься інформація про маршрут перевезення (із м. Бре у Королівсті Бельгія до п. п. Шегині, а звідти - до м. Тернополя в Україні); зазначено протяжність цього маршруту у кілометрах. Щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру Товару за 1 км маршруту, то його можна визначити шляхом простих арифметичних дій поділивши вартість транспортних витрат на кількість кілометрів. Таким чином, тарифна ставка на перевезення за одиницю виміру Товару (а вага Товару становить 5180 кг) дорівнює орієнтовно 20 грн. Суд зазначає, що калькуляції № 595 та № 596 від 02.10.2024 складені у відповідності до вимог спеціального нормативно-правового акту та містять усі необхідні для визначення вартості витрат дані.
Верховний Суд у постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.07.2023 у справі № 803/718/17 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким ( ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Щодо неподання декларантом документів, що стосуються страхування, то суд приймає доводи позивача про відсутність у декларанта таких документів, оскільки ним страхування не здійснювалося. Згідно з правилами Інкотермс-2020, термін «FCA (Free Carrier (... named place)) Франко перевізник (... назва місця)» означає, що продавець товару виконав свої зобов'язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Ціна FCA означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, а також експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відповідно до статті А5 до умов поставки FCA Інкотермс-2020 продавець не має зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору страхування, проте, продавець зобов'язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, яка є у розпорядженні продавця, необхідну для отримання страхування. Тобто, на умовах FCA покупець не зобов'язаний здійснювати страхування товару, але може це зробити на власний розсуд.
В оскаржуваних рішеннях зазначено, що згідно з рахунком-фактурою (інвойс) продавцем транспортного засобу є фірма «GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI», покупцем - ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП», дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб».
З цього приводу суд зазначає, що із доданих до декларацій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу слідує, що вони містять усі дані, необхідні для ідентифікації транспортного засобу. При цьому вони цілком співпадають із тими, що зазначені у зовнішньоекономічному договорі. Окрім цього, на митну вартість товару не впливає та обставина, що відомості про власника транспортного засобу, зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не кореспондуються із відомостями про продавця, заявленими декларантом, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту, рахунків-фактур (інвойсів)) слідує, що, що продавцем є саме «GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI». Згаданий суб'єкт є офіційним дистриб'ютором «LAG Trailers NV» - виробника Товару. У свою чергу, чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Отже, висновки митного органу про ненадання інших документів спростовуються наявними у справі доказами.
Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.
Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності їх у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2024/000295, № UA403020/2024/000294 суд зазначає таке.
Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у первинно поданих митних деклараціях.
Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, тож сформовані на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2024/000295, № UA403020/2024/000294 є протиправними, а тому позовну вимогу про визнання їх протиправними та скасування також належить задовольнити.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 6167,37 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA403020/2024/000090/2 від 04.10.2024, № UA403020/2024/000089/2 від 04.10.2024.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Держмитслужби № UA403020/2024/000295, № UA403020/2024/000294.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» судовий збір у сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн 37 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» (пр. Шевченка 32 м. Львів 79005; код ЄДРПОУ 44150094).
Відповідач: Тернопільська митниця (вул. Текстильна 38 м. Тернопіль 46400; код ЄДРПОУ 43985576).
Суддя Р.П. Качур