29 серпня 2025 рокусправа № 380/4673/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці
про скасування рішень про коригування митної вартості товару
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: скасувати рішення митного органу №UA209000/2024/000542/2 від 10 вересня 2024 року та №UA209000/2024/000535/2 від 10 вересня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
28.11.2022 року між фірма «HALMAR Sp. z.o.o.» (далі Продавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Покупець), укладено контракт №1/11/2022 від 28.11.2022 року (далі Контракт), за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець придбати, оплатити та прийняти меблі в комплекті та меблі окремо для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, холів, спалень, кухонь, кабінетів торгової марки «Halmar», виробництва HALMAR SP.z.o.o. (м. Сталова Воля, Польща), (надалі Товари), в асортименті, кількості та ціні згідно з проформи, рахунків-фактур, узгоджені між Сторонами протягом терміну дії цього договору та складені для кожної партії Товару. (п. 1.1. Контракту).
Згідно п. 1.3. Контракту, ціна товару була погоджена Сторонами в польських злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за домовленістю Сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена на рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.
Згідно п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA - Ostrowiec Swietokrzyski (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди - на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов'язаний перед відправкою автомобіля 100% оплатити товар Продавця в одній валюті за кожну узгоджену партію товару. Форма розрахунку - банківський переказ у злотих.
Згідно виставленого продавцем рахунку-проформи №FEP/109/24/MWP від 05.09.2024 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату за товар у сумі 32 703,42 PLN на банківський рахунок продавця.
Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 09.09.2024 відвантажила товар на суму 32 703,42 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 на вказану партію товару на суму 32 703,42 PLN, специфікацію на товар (Specyfikacja paczek) №(S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024 року та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) від 09.09.2024 року.
У рахунку-фактурі (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 вказано, що одиницею виміру товару встановлюється шт (szt).
Послуги з перевезення товару позивачу надавав перевізник ФОП ОСОБА_2 , що слідує з договору-заявки №10 від 05.09.2024 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом Польща -Україна. На підставі заявки №10 від 05.09.2024 року було виставлено рахунок - фактуру № 10 від 05.09.2024.
10.09.2024 декларант позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140025425U6, згідно якої задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 12-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 32703,42 PLN, що складає 346 957,1234 грн (+ витрати на транспортування до кордону - 9800,00 = 356 757, 12 грн) згідно курсу НБУ на дату декларування.
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 356 757, 12 грн.
До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Грушів») в сумі 9800, 00 грн. Разом ціна складає 356 757,12 грн.
Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140025425U6 було надано наступні документи: 1) 0271 Specyfikacja paczek № (S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024 року; 2) 0325 рахунок-проформа №FEP/109/24/MWP від 05.09.2024, 3) 0380 рахунок-фактура (Faktura eksportowa VAT) (S)FSE-201/24/EX від 09.09.2024 р.; 4) 0730 автотранспортна накладна б/н CMR від 09.09.2024 року; 5) 0862 (S) FSE-201/24/EX від 09.09.2024; 6) 3004 рахунок-фактура №10 від 05.09.2024 року на надання транспортно-експедиційних послуг.
Згідно доповнення № 1 до МД №24UA209140025425U6 було надано наступні документи: 1) d4207 договір про надання послуг митного брокера; 2) 4301 договір про перевезення №10 від 05.09.2024; 3) 9000 відповідь на вимогу від 28.02.2024; 4) 9610 копію митної декларації країни відправника 24PL402010E0227465 від 27.02.2024.
10.09.2024 митний орган направив позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів на обґрунтування митної вартості, на яке декларант позивача - митний брокер ОСОБА_3 надав відповідь про неможливість надання додаткових документів, просив здійснити митне оформлення згідно поданих документів.
Відповідач 10.09.2024 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000542/2.
Рішення про коригування митної вартості товарів мотивується наступним: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами встановлено наступне:
Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 28.11.2022 №1/11/2022 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №FEP/109/24/MWP відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту.
Відповідно до п. 2.2 Контракту Поставка товару відбувається на підставі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту його підтвердження, замовлення до митного оформлення не надано.
Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано;
Розділом 3 контракту передбачено 100% передоплата - документів не надано. Таким чином у поданих документах виявлено розбіжності, та відсутність документів, визначених п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).
Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR № б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника.
У рахунку на транспортні послуги відомості не піддаються обчисленню, оскільки не зазначено вагові показники іншої частини вантажу. Наданий рахунок на оплату витрат на транспортування №10 від 05.09.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 09.09.2024, тобто на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі.
Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, що підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару…
Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості… Декларантом додаткових документів не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а-2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б(ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст. 62 МКУ та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 г (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року. Джерело інформації: товар №3 - МД № UA209160/2024/9040 від 28.08.24.-4.0584 дол.США/кг; товару №5 - МД № UA209140/2024/20527 від 22.07.24- 4,5168 дол.США/кг; товар №6- МД № UA205160/2024/8213 від 06.08.24-4.0514 дол.США/кг; товар №11 - МД№ UA209140/2024/14243 від 20.05.24.-4,81 дол.США/кг; товар №12 -- МД № UA209190/2024/17806 від 26.07.24.-4.81 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
10.09.2024 декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) № 24UA209140025519U5 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно ст. 64 МКУ з врахуванням рішення про коригування митної вартості.
19.02.2021 між «Pomiedzy firma Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» (далі Продавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Покупець), укладено контракт №1/02 від 19.02.2021 року (далі Контракт), за яким Продавець продає, а Покупець купує, здійснює оплату, приймає меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва «Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» (далі Товар), в асортименті, кількості та ціні, відповідно до рахунків проформ, погоджених між сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії товару (п. 1.1. Контракту).
Згідно п. 1.3. Контракту, ціна товару була узгоджена сторонами в злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за згодою сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами якщо вона підтверджена в рахунку проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.
Згідно п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Ostrowiec Swietokrzuski (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди - на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку.
Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов'язаний здійснити 100% передоплату Постачальнику відповідно до рахунку фактури за кожну партію товару перед відправкою автомобіля на завантаження. Форма розрахунку - безготівковий переказ у злотих.
09.09.2024 продавець завантажив товар на суму 18164,78 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передав перевізнику фактуру (інвойс) Faktura Vat F/KEX/24/090004 від 09.09.2024 року на вказану партію товару на суму 18164,78 PLN, специфікацію на товар F/KEX/24/090004 від 09.09.2024, специфікацію WZ/KM /24/090135, WZ/KM /24/090636 від 02.09.2024 року та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) від 10.09.2024.
У рахунку-фактурі Faktura Vat F/KEX/24/020016 від 26.02.2024 зазначено, що одиницею виміру товару встановлюється шт (SZ).
Послуги з перевезення товару позивачу надавав перевізник ФОП ОСОБА_2 , що слідує з договору-заявки №10 від 05.09.2024 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
10.09.2024 декларант позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140025424U7, згідно якої задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 9-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 18164,78 PLN, що складає без витрат на транспортування 192 713,78 грн (+ витрати на транспортування до кордону - 6450,00 грн), сума разом із витратами на транспортування до кордону - 199 163,79 грн) згідно курсу НБУ на дату декларування.
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 199 163,79 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Угринів») в сумі 6450,00 грн. (разом 199 163,79 грн).
Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140025424U7 надано наступні документи: 1) 0271 рacking list №F/KEX/24/090004 від 09.09.2024 року 2) 0325 рахунок-проформа № OF/1/24/090001 від 05.09.2024; 3) 0380 рахунок -фактура (Faktura VAT) F/KEX/24/090004 від 09.09.2024; 4) 0730 автотранспортна накладна б/н CMR від 10.09.2024 року; 5) 0861 PL/MF/AN 0152310 від 09.09.2024 сертифікат про походження товару; 6) 3004 рахунок фактура №10 від 05.09.2024 року про надання транспортно експедиційних послуг; 7) 4104 контракт №1/02 від 19.02.2021; 8) 4103 Дод.№2 від 20.12.2022. 9) d4207 19348-1 від 06.09.2024.
Згідно доповнення № 1 до МД №24UA209140025424U7 надано наступні документи: 4301 рахунок перевезення №10 від 05.09.2024 року; 9000 відповідь на вимогу від 10.09.2024; 9610 копію митної декларації країни відправника 24PL341010E0219345 від 09.09.2024.
10.09.2024 відповідачем направлено позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів. У відповідь на таке повідомлення, уповноважений митний брокер позивача Лавренюк А.Ю. надав відповідь про неможливість подання додаткових документів.
10.09.2024 відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000535/2 та відмовлено у митному оформленні товару.
Рішення мотивовано наступним: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами встановлено наступне:
Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 19.02.2021 №1/02 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №OF/1/24/090001 відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту.
Відповідно до п. 2.1 Контракту товар поставляється на умовах FCA або на інших умовах, що відображається в специфікаціях і рахунку - фактурі, однак у наданих комерційних документах відсутні такі відомості, а також відсутні реквізити контракту, згідно умов якого здійснюється дана операція.
Відповідно до п. 2.2 Контракту поставка товару відбувається на підставі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту його підтвердження, замовлення до митного оформлення не надано.
Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано.
У рахунку-фактурі зазначено форма оплати - попередня оплата, термін оплати 09.09.2024, натомість у проформі зазначено термін оплати 05.09.2024, таким чином у поданих документах виявлено розбіжності, та відсутність документів, визначених п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).
Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR №б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника.
У рахунку на транспортні послуги відомості не піддаються обчисленню, оскільки не зазначено вагові показники іншої частини вантажу.
Наданий рахунок на оплату витрат на транспортування №10 від 05.09.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 09.09.2024, тобто на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі;
Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, що підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявлено декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості… Декларантом додаткових документів не надано.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а-2г та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б(ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в (ст. 62 МКУ та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 г (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року. Джерело інформації: товар №2 - МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24.-4.42 дол.США/кг; товару №3 - МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24 - 4,3031 дол.США/кг; товар №9- МД № UA400040/2024/17739 від 25.06.24- 4,82 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
10.09.2024 року декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) № 24UA209140025517U7 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, з врахуванням рішення про коригування митної вартості,
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: “…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронні митні декларації від 10.09.2024 №24UA209140025425U6 та №24UA209140025424U7.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товарів згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000542/2 вказано: «Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника і перевізника. В CMR №б/н від 09.09.2024 у гр. 23 відсутній підпис Перевізника».
Такі ж зауваження до CMR №б/н від 09.09.2024 наведені в оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/000535/2.
При наданні оцінки цим доводам відповідача суд враховує, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів CMR можна встановити, що такі було складено саме для перевезення товару, якого стосується предмету наведеного спору.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Окрім того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином, інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно-транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.
У оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/000542/2 відповідач також наводить наступні аргументи для коригування митної вартості: «Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 28.11.2022 №1/11/2022 пункт 1.3 «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі від 05.09.2024 №FEP/109/24/MWP відсутній підпис Покупця, що є порушенням умов даного контракту. Відповідно п.2.3 про початок відвантаження кожної партії покупець письмово повідомляє Продавця за 48 годин. Повідомлення повинно містити: дату, назву, кількість продукції, номери т/з…., вагу, вартість відвантаженої партії. Такий документ до митного оформлення не надано».
Подібні зауваження до документів позивача наведені також у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/000535/2. Окрім того, у рішенні №UA209000/2024/000535/2 митний орган також звернув увагу, що відповідно до п. 2.1 Контракту товар поставляється на умовах FCA або на інших умовах, що відображається в специфікаціях і рахунку - фактурі, однак у наданих комерційних документах відсутні такі відомості, а також відсутні реквізити контракту, згідно умов якого здійснюється дана операція.
Суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки з поданих документів позивача у сукупності видно узгодження позивачем та його контрагентами умов поставки, зокрема ціни (вартості) товару, який поставляється, шляхом прийняття покупцем пропозиції продавця.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Відповідач у оскаржуваних рішеннях вказує на відсутність банківських (платіжних) документів про оплату товару. Проте, як пояснив позивач, такі до митного оформлення не подавались, оскільки оплату товару здійснено після його розмитнення.
Щодо зауважень митного органу до поданих до митного оформлення рахунків на транспортні послуги, то суд враховує, що з іншими долученими доказами підтверджується вартість таких послуг.
Щодо покликання відповідача на недоліки в оформленні митних декларацій країни відправлення, то митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.
Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач звернув увагу, що до митного оформлення не подано замовлення на поставку товару.
На вказані аргументи суд зазначає, що замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.
У ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Крім того, декларантом позивача до митного оформлення долучались рахунки-проформи, які за своєю суттю є попереднім замовленням до контрактів.
Суд звертає увагу, що усі зазначені в оскаржуваних рішеннях зауваження митного органу до документів позивача носять формальний характер, не конкретизовані, не наведено висновки органу митного контролю з приводу виявлення таких розбіжностей та не зазначено, що ці розбіжності свідчать про неправильне визначення позивачем митної вартості товару.
Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах та обставинах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року зазначив, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень.
В оскаржуваних рішеннях відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі сплати судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000542/2 від 10 вересня 2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000535/2 від 10 вересня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1937,92 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн. 92 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна