28 серпня 2025 року м. Київ Справа № 320/12216/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В.,
за участю: секретаря судового засідання Полякової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «БУДПОСТАЧ»
до Рівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення
за участі (в судовому засіданні в режимі відеоконференції):
Представники сторін:
від позивача: Козлюк П.Г.
від відповідача: не прибув,
Приватне підприємство «Будпостач» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці (далі - відповідач) №UA204150/2025/000018/l від 18.02.2025 про коригування митної вартості товарів та стягнути судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивач вказав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості ґрунтується на неправдивих даних, протиправних діях, прийняте з грубим порушенням митного законодавства України, наведені у ньому факти не підтверджені документально, не відповідають дійсності та фактичним обставинам. У рішенні зазначені обставини, які не свідчать про наявність сумнівів для коригування митної вартості, а також не вказані обсяг партії, комерційні умови товарів, взятих за основу при визначенні митної вартості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у відповідача копії митних декларацій № 24UA902080801381U8 від 11.04.2024 та № 24UA500580004143U4 від 03.12.2024, які були використані ним під час прийняття спірного рішення.
Відповідач у відзиві зазначив, що під час прийняття оскаржуваного рішення у нього виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви були зумовлені неповнотою поданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявністю розбіжностей у цих документах та порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
01.10.2023 між позивачем (покупець) та виробником товарів компанією SHAOXING KUNLUN ІМР&ЕХР CO.LTD (Китай) (продавець) було укладено прямий контракт №1665, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає і оплачує товари велосипеди, електричні велосипеди та запчастини до них. Найменування (перелік), кількість, ціна, умови та строки поставки вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту. Сторони домовилися, що товари поставляються згідно з правилами Інкотермс 2020, що зазначаються в інвойсі.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
10.09.2024 продавець надав позивачу проформу-інвойс № KL240325 для оплати товарів за ціною 728 400,00 доларів США на умовах оплати: 218 520,00 доларів СІЛА передоплата та 509 880,00 доларів США безвідкличний акредитив із відтермінуванням платежу протягом 90 календарних днів з дати відвантаження товарів, зазначеної у коносаменті, на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2020.
10.09.2024 на виконання вимог, зазначених у проформі-інвойсі № KL240325 позивач на підставі контракту від 01.10.2023 №1665 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №275 за велосипеди грошові кошти в розмірі 218 520,00 доларів США.
22.10.2024 продавець надав позивачу прайс-лист для підтвердження ціни на велосипеди на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2020.
03.12.2024 позивач згідно з контрактом від 01.10.2023 №1665 відкрив на ім'я продавця у Першому українському міжнародному банку акредитив № КІЕІЗЗ 6520721 на суму 254 940,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі-інвойсі.
09.12.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №KL240325-1A для оплати товарів за ціною 86 571,50 доларів США на умовах попередньої оплати, на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2020, а також пакувальний лист до комерційного інвойсу.
У цей же день, 09.12.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24С379120132/50005, що підтверджує країну походження товарів Китай.
11.12.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №021720240000323133 за ціною 86 571,50 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
20.12.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № APU089286.
04.02.2025 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653452907, а перевізник компанія Maersk A/S виписав інвойс №5653452908.
11.02.2025 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №18, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 483 725,73 грн., а також 5698,88 доларів США.
Відповідно до накладної УМВС від 15.02.2025 №01128 товари залізничним транспортом були доставлені із порту Гданськ у Польщі до Рівненської митниці.
18.02.2025 позивач подав відповідачу митну декларацію №25UA204150000384U9 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 86 571,50 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №25UA204150000384U9 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:
- Контракт від 01.10.2023 №1665 між позивачем та компанією SHAOXING KUNLUN ІМР&ЕХР CO.LTD (Китай);
- Прайс-лист продавця від 22.10.2024 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2020;
- Комерційний інвойс від 09.12.2024 №KL240325-1A для відвантаження товарів за ціною 86 571,50 доларів США, на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2020;
- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.09.2024 №275 про оплату продавцю товарів грошових коштів у розмірі 218 520,00 доларів США;
- Акредитив від 03.12.2024 № КІЕІ336520721, відкритий позивачем згідно з контрактом від 01.10.2023 №1665 на ім'я продавця у Першому українському міжнародному банку на суму 254 940,00 доларів США;
- Митну декларацію Китаю від 11.12.2024 №021720240000323133, оформленої для вивезення товарів з Китаю до Україну за ціною 86 571,50 доларів США;
- Сертифікат походження товару від 09.12.2024 №24С379120132/50005;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія);
- Коносамент від 20.12.2024 № APU089286 про перевезення товарів водним транспортом від Китаю до порту Гданськ у Польщі;
- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 04.02.2025 № 5653452907 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойс компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 04.02.2025 №5653452908 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів;
- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 11.02.2025 №18, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 483 725,73 грн., а також 5698,88 доларів США;
- Залізничну накладну УМВС від 15.02.2025 №01128, згідно з якою товари з порту Гданськ у Польщі були доставлені до Рівненської митниці;
- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів на ринках Китаю;
- Декларацію митної вартості.
18.02.2025 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №18028, у якому в якому зобов'язав декларанта надати додатково документи:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
4) переклад копії митної декларації країни відправлення;
5) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща);
6) пакувальний лист;
7) додаткові письмові угоди (Додатки) до Договору транспортного експедирування від 24.02.2020 №иА00072711.
18.02.2025 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив відповідача, що всі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару були додані до митної декларації.
18.02.2025 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №ІІА204150/2025/000018/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 5,02 доларів США/кг., інформаційне джерело митні декларації № 24UA902080801381U8 від 11.04.2024 та № 24UA500580004143U4 від 03.12.2024.
18.02.2025 Рівненська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №ІІА204150/2025/000044.
18.02.2025 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією № 251ІА2041500003881І5, по якій були надмірно і сплачені митні платежі: мито на 180 041,39 грн., ПДВ на 396 091,05 грн., разом на 576 132,44 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), якими встановлено таке.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний:
1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (2. 1 ст. 52 МК України).
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості є документами, які підтверджують митну вартість товарів (п. 1 ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 МК України).
Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України).
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (п. 1-3 ч. 5 ст. 54 МК України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 1-2 ч. 6 ст. 54 МК України).
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 55 МК України).
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (ч. 5 ст. 55 МК України).
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (ч. 6 ст. 55 МК України).
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів (ч. 1 ст. 58 МК України).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України).
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 (далі - Правила) визначено інформацію, яку має зазначити митний орган у рішенні про коригування митної вартості товарів.
П. 2.1. розділу ІІ Правил визначено, що до такої інформації належать причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 МК України);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ МК України;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 59-61 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги, оскільки матеріали справи доводять, що до митного органу позивачем подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а тому відповідач неправомірно здійснив коригування митної вартості за резервним методом.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних відповідачем;
2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:
- пунктом 4.2 Договору транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 передбачено додаткові письмові угоди (Додатки) до Договору, що до митного оформлення не надані;
- у графі 70 банківської платіжної інструкції від 10.090.2024 № 275 зазначено лише реквізити Контракту, без зазначення проформи - інвойсу або інвойсу, що стосується оцінюваної партії товару;
- у графі 24 накладної УМВС від 15.02.2024 № 01128 зазначено специфікація до інвойсу (4 шт), щодо митого оформлення не надано;
- до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) від 11.12.2024 №2021720240000323133 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей зазначених у ній;
- згідно коносаменту від 20.12.2024 № APU089286 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 15.02.2024 № 01128 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща). Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Шебжешин (Польща);
- у інвойсах від 04.02.2025 № 5653452907, 5653452908 та довідці про транспортні витрати від 11.02.2025 № 18 перелік наданих транспортних послуг не співпадає з відомостями, що зазначені у декларації митної вартості, а саме наявні розбіжності щодо вартості навантаження, залізничного перевезення;
- пунктом 4.2 Договору транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 передбачено додаткові письмові угоди (Додатки) до Договору, що до митного оформлення не надані;
- пунктом 1.3 Контракту від 01.10.2023 №1665 визначено, що поставка товару здійснюється на підставі Замовлення Покупця, яке до митного оформлення не надано;
- пунктом 3.4 Контракту від 01.10.2023 №1665 визначено супровід товару пакувальним листом, що до митного оформлення не надано.
Суд наголошує, що зазначені вище обставини не є підставами для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів з огляду на таке.
Щодо твердження відповідача про відсутність інформації про проформу-інвойс або інвойс, що стосується оцінюваної партії товару у банківській платіжній інструкції № 275 від 10.09.2024.
Чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.04.2022, провадження № К/9901/32581/20.
Якщо законом не визначено докази, виключно якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №804/16553/14 від 31.05.2019.
Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення (Китай) №2021720240000323133 від 11.12.2024 без перекладу.
Перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ст. 53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару у зв 'язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 815/5838/17 від 15.02.2024.
Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення імпортованих товарів до митного кордону України.
Суд бере до уваги, що позивач надав митному органу довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати №18 від 11.02.2025. У цій довідці експедитор вказав вартість залізничного перевезення саме від порту Гданськ у Польщі до пункту пропуску Грубешів-Ізов на кордоні Польщі з Україною, тобто від початкової до кінцевої точки доставки товарів. У довідці чітко вказано вартість транспортного перевезення імпортованих позивачем товарів у розмірі 4800,00 доларів США. Ця довідка є достатнім доказом для підтвердження вартості послуг транспортування товарів.
Щодо твердження відповідача про наявність розбіжностей щодо вартості навантаження, залізничного перевезення та переліку послуг у інвойсах № 5653452907 від 04.02.2025, № 5653452908 від 04.02.2025 та довідці про транспортні витрати № 18 від 11.02.2025.
Суд бере до уваги, що в довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати №18 від 11.02.2025 вказано вартість перевезення товарів, зокрема у доларах США з чітким визначенням переліку послуг, а саме:
- оформлення документації у Гданську, Польща - 57,82 доларів США;
- операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 841,06 доларів США;
- залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів - Ізов на кордоні Польща/Україна - 4800,00 доларів США.
Аналогічну вартість витрат за аналогічні послуги вказано у інвойсі № 5653452907 від 04.02.2025.
У графі 21 декларації митної вартості, поданої позивачем зазначено «Витрати на навантаження, вивантаження та обробку» у розмірі 236 819,2380 грн., що згідно становить 5698,88 доларів США.
Витрати на інші послуги, зазначені у довідці про транспортні витрати №18 від 11.02.2025 та у інвойсі № 5653452908 від 04.02.2025 у розмірі 483 725,73 грн внесені позивачем до графи 20 декларації митної вартості.
Отже, з наданих позивачем документів відповідач чітко міг встановити вартість витрат на навантаження, виваження, транспортування імпортованого позивачем товару. Розбіжності щодо вартості навантаження, залізничного перевезення та переліку послуг у інвойсах № 5653452907 від 04.02.2025, № 5653452908 від 04.02.2025 та довідці про транспортні витрати № 18 від 11.02.2025 відсутні.
Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем пакувальних листів, що мали супроводжувати імпортований позивачем товар відповідно до Контракту №1665 від 01.10.2023.
Пакувальний лист, як документ в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо) не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Таким чином, не надання до митного оформлення пакувального листа, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Окрім того, надання до митного оформлення такого документу як пакувальний лист не передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №808/8663/15 від 24.01.2020.
Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем додаткових угод (додатків) до Договору транспортного експедирування № UA00072711 від 24.02.2020; специфікації до інвойсу, про які зазначено у накладній УМВС № 01128 від 15.02.2024; замовлення товару відповідно до Контракту №1665 від 01.10.2023 суд доходить висновку, що надання до митного оформлення таких документів не передбачено ч. 2 ст. 53 МК України.
Щодо здійснення відповідачем коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
В оскаржуваному рішенні відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 5,02 доларів США/кг, інформаційне джерело митні декларації № 24UA902080801381U8 від 11.04.2024 та № 24UA500580004143U4 від 03.12.2024.
Суд наголошує, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 300/784/24 від 27.02.2025.
Неподання декларантом документів, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у митного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №480/4423/18 від 20.03.2020.
Водночас позивач довів, що у поданих ним документах відсутні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості і такі документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В той же час відповідач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару іншим, окрім основного методу.
Окрім того, визначаючи митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, не вказав обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), не зазначив, чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся ідентичний товар, тощо. Тобто відповідач не надав доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Якщо, приймаючи рішення про коригування митної вартості за резервним методом, митний орган не вказує, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, це свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №813/1229/16 від 21.02.2020.
Зазначене вище не дає підстав вважати оскаржувані рішення обґрунтованими.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
На підставі наведеного вище, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8641 (вісім тисяч шістсот сорок одна) гривня 99 коп. вказана сума підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці №UA204150/2025/000018/l від 18.02.2025 про коригування митної вартості товарів.
3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е) судовий збір у розмірі 8641 (вісім тисяч шістсот сорок одна) гривня 99 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці (ідентифікаційний код 43958370; місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104).
4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 КАС України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 01 вересня 2025 року.
Суддя Сас Є.В.